1574 в Україні

1574 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1574 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1574 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1574 року.

Події[ред. | ред. код]

• 24 лютого — один із перших українських друкарів Іван Федоров у Львові випустив нове видання: «Апостол»^[1][2].
• Козаки на чолі з низовим гетьманом Іваном Свирговським взяли участь у турецько-молдавській війні, зокрема в травні гетьман Свирговський, орудуючи козацькими та молдавськими військами, взяв Бухарест. Однак молдавсько-козацьке військо зазнало поразки, молдавського господаря Івана Воде Лютого страчено^[3].

Особи[ред. | ред. код]

Призначено, звільнено[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

• Митрополи́т Йо́сиф Велями́н-Ру́тський (у світі Іва́н Велями́н-Рутський, пол. Józef Weliamin Rucki^[4] herbu Bukraba-Szeliga — єпископ Руської унійної церкви, з 1613 року — 3-ій Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси — предстоятель Руської унійної церкви. (пом. 1637).
• Юрій Збаразький гербу Корибут^[5], Краків) — руський князь, військовий та державний діяч Речі Посполитої, меценат. Останній з роду князів Збаразьких. (пом. 1631).

Померли[ред. | ред. код]

• Костянтин Корибут-Вишневецький — руський (український) магнат, князь гербу Корибут, староста житомирський у 1571—1574 роках.
• Олександр Ванько Лагодовський — український (руський) шляхтич зі стародавнього українського роду Лагодовських, урядник, володар Винників при кінці 1560-х — початку 1570-х років, ктитор Унівського монастиря з 1549 по 1574 рік. (нар. в 1525).

Засновані, створені[ред. | ред. код]

• Перша згадка про село Жеребки (нині Підволочиського району Тернопільської області)
• Перша згадка про село Поділля (нині Підволочиського району Тернопільської області)

Зникли, скасовані[ред. | ред. код]

Видання, твори[ред. | ред. код]

• випуск видання «Апостол» українського друкаря Івана Федорова у Львові^[1][2].

Пам'ятні дати та ювілеї[ред. | ред. код]

• 700 років з часу (874 рік):
  • другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії^[6][7]
• 550 років з часу (1024 рік):
  • жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях^[8].
• 475 років з часу (1099 рік):
  • битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі^[9].
• 450 років з часу (1124 рік):
  • поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
• 425 років з часу (1149 рік):
  • захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким^[10][11][12] у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років^[13][14].
• 400 років з часу (1174 рік):
  • зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем^[15], обіймав до 1176 року.
• 375 років з часу (1199 рік):

• • об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівства^[16].
• 300 років з часу (1249 рік):

• • отримання у Золотій Орді ярлика на княжіння в Києві князя новгородського Олександра Ярославовича Невського — Великого Князя Київського (до 1263 року)^[17].
• 275 років з часу (1299 рік):
  • перенесення митрополитом Київський Максимом митрополію з Києва у місто Владимир на Клязьмі^[18].
• 250 років з часу (1324 рік):
  • битви на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства^[19].

• 225 років з часу (1349 рік):
  • захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку XX століття титулувались королями Галичини та Володимирії^[20].
• 175 років з часу (1399 рік):

• • 12 серпня — битви на річці Ворсклі, коли війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку скинутого монгольського хана Тохтамиша^[21].
• 125 років з часу (1449 рік):

• • заснування Кри́мського ха́нства (ханату)^[22][23] (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى‎), самоназва — Кримський престол^[22] (крим. Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq, Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к на чолі якого стояла станово-представницька історична кримськотатарська династія Ґераїв.

Міст, установ та організацій[ред. | ред. код]

• 675 років з часу (899 рік):
  • заснування поселення Лтава, відомого зараз як місто Полтава^[24][25]
• 400 років з часу (1174 рік):
  • 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава^[26], коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві^[27].
• 250 років з часу (1324 рік):
  • надання Магдебурзького права місту Володимиру.
• 25 років з часу (1549 рік):
  • надання Магдебурзького права місту Калушу.
  • перших письмових згадок про села Буданів (Теребовлянський район), Звиняч (Чортківський район) на сучасній Тернопільщині.

Видатних особистостей[ред. | ред. код]

Народження[ред. | ред. код]

• 550 років з часу (1024 рік):
  • народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079)^[28].
  • народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078)^[22]. Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043)^[22]. (пом.. 1078).
• 150 років з часу (1424 рік):
  • 31 жовтня — Владислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) — король польський (з 1434), король угорський як Уласло I (угор. I. Ulászló, з 1440), володар та спадкоємець Русі (Галицько-Волинського князівства)^[29]. (пом.. 1444)
• 100 років з часу (1474 рік):
  • Павла Русина — українського та польського поета і мислителя доби Відродження^[30]. (пом.. 1517).

Смерті[ред. | ред. код]

• 525 років з часу (1049 рік):
  • смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
• 500 років з часу (1074 рік):

• • смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
  • 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
• 475 років з часу (1099 рік):
  • 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича"^[31].
• 450 років з часу (1124 рік):
  • 28 лютого — смерті Василька Ростиславича^[32]) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
  • 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1574) та перемиського (1092—1574) з династії Рюриковичів.
• 375 років з часу (1199 рік):
  • смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
  • смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1574), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого.
  • 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (нар.. бл. 1145).
• 325 років з часу (1249 рік):
  • смерті Агапіта I — церковного діяча часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрита Києво-Печерського монастиря.
• 50 років з часу (1524 рік):
  • смерті Гази́ I Ґера́я (крим. I Ğazı Geray, ١ غازى كراى‎‎) — кримського хана у 1523—1574 роках із династії Ґераїв. (нар.. 1504)^[33].
• 25 років з часу (1549 рік):
  • смерті Мака́рія Туча́пського — намісника митрополита Київського, Галицького та всієї Руси в Галичині (1535—1539), першого (по відновленні Галицької єпархії) православного єпископа львівського (з 1539 року)^[34].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

1574 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1574 в Україні у Вікісховищі?