Бухарест

Бухарест
рум. București
Герб Прапор
Герб Прапор
Основні дані
44°26′07″ пн. ш. 26°06′10″ сх. д.H G O
Країна Румунія Румунія
Регіон Бухарест
Столиця для Румунія і Ілфов

Межує з

— сусідні нас. пункти
Кіажна, Чорогирла, Отопень, Мегуреле, Домнешть, Кітіла, Пантелімон, Попешть-Леордень ?
Засновано 1459
Площа 228 км²
Населення 2 354 510(1 04 2019)
· густота 9237 осіб/км²
Висота НРМ 75 (55.8–91.5)  м
Водойма Димбовіца
Офіційна мова румунська (Румунія)
Назва мешканців англ. Bucharester, есп. Bukareŝtano, нім. Bukarester, нім. Bukaresterin, нім. Bukaresterinnen, фр. Bucarestoise[1], фр. Bucarestois[1], рум. bucureștean і рум. bucureșteancă
Міста-побратими Амман, Анкара, Афіни, Атланта, Кишинів, Дамаск, Монреаль, Нікосія, Пекін
Часовий пояс UTC+2
Номери автомобілів B
GeoNames 683506
OSM r377733  ·R
Поштові індекси 010011 - 062397
Міська влада
мер Бухарестаd Сорін Опреску
Вебсайт pmb.ro
Мапа
Мапа
Бухарест. Карта розташування: Румунія
Бухарест
Бухарест
Бухарест (Румунія)
CMNS: Бухарест у Вікісховищі

Бухаре́ст, також Букаре́шт[2] (рум. București, Букуре́шть) — столиця Румунії, індустріальний та комерційний центр країни. Місто розташоване на південному сході країни, на берегах річки Димбовиці.

Церква святого Спиридона

За європейськими стандартами Бухарест — не старе місто. Перші згадки про нього з'являються 1459 року.[3] Місто стало столицею Румунії в 1862 році та постійно підтверджує свій статус осередку румунської культури, мистецтва та політики. Його еклектична архітектура є сумішшю історичного, перехідного, комуністичного й сучасного стилів. У період між двома Світовими війнами завдяки елегантній міській архітектурі та винахідливості міської еліти, Бухарест отримав ім'я «Париж Сходу», або «Маленький Париж» (Micul Paris).[4]

Попри те, що багато будинків і районів в історичному центрі було сильно пошкоджено або знищено під час війни, землетрусів, а також під час виконання програми Ніколае Чаушеску із систематизації Румунії, багато чого збереглося. Останнім часом місто переживає економічний та культурний бум.[5]

Етимологія[ред. | ред. код]

Супутникове фото Бухареста, 2005

Походження імені невизначене: за різними легендами, Бухарест заснований Букуром, що був чи то принцом, чи то злочинцем, чи то пастухом.[6] В румунській мові слово bucur означає радісний, задоволений. Назва явно пов'язана зі словом bucurie («радість»), що також споріднене з албанським bukur («прекрасний»).

Географія[ред. | ред. код]

Бухарест розташований на південному сході Румунії, у центральній частині Нижньодунайської рівнини, на річці Димбовіца, за 45 км від Дунаю і за 230 км від Чорного моря.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Бухареста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 17,1 22,6 27,0 32,2 35,0 39,0 41,2 40,7 37,2 35,0 25,1 18,4 41,2
Середній максимум, °C 1,5 4,1 10,5 18,0 23,3 26,8 28,8 28,5 24,6 18,0 10,0 3,8 16,5
Середня температура, °C −1,5 0,3 5,2 11,2 16,7 20,5 22,3 21,6 17,3 11,1 4,4 0,1 10,8
Середній мінімум, °C −5,5 −3,3 0,3 5,6 10,5 14,0 15,6 15,0 11,1 5,7 1,6 −2,6 5,7
Абсолютний мінімум, °C −24,8 −26,1 −19,9 −7 −1,1 1,6 7,0 5,0 −3 −8 −18,8 −25,6 −26,1
Норма опадів, мм 40 36 38 46 70 77 64 58 42 32 49 43 595
Вологість повітря, % 89 83 75 71 69 70 68 68 73 79 85 88 76
Джерело: worldweather.org, Погода и Климат

Історія[ред. | ред. код]

Влад Цепеш заснував Бухарест як фортецю 1459 року, щоби зупинити просування Османської імперії. Бухарест став столицею князівства Валахія у 1698 і Румунії — у 1861. Під час Румунської революції 1989 р. у місті були жорстокі бої.

Культура[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна таблиця
Рік Населення
1789 30 030
1831 ▲ 60 587
1859 ▲ 122 000
1900 ▲ 282 000
1918 ▲ 383 000
29 грудня 1930, перепис ▲ 633 550[7]
1938 ▲ 646 700[8]
25 січня 1948, перепис ▲ 1 025 180[7]
21 лютого 1956, перепис ▲ 1 177 661[7]
15 березня 1966, перепис ▲ 1 366 684[7]
5 січня 1977, перепис ▲ 1 807 239[7]
1 липня 1990, оцінка ▲ 2 127 194
7 січня 1992, перепис ▼ 2 067 545[7]
18 березня 2002, перепис ▼ 1 926 334[7]
1 липня 2005, оцінка ▼ 1 924 959
1 липня 2007, оцінка ▲ 1 931 838[9]
1 січня 2009, оцінка ▲ 1 944 367[10][11]

Населення Бухареста, за переписом 2002 року, становить 1 926 334 мешканців,[7] що є 8.9 % від загального населення Румунії. Окрім цього, близько 200 000 людей з приміських територій щоденно приїжджають до міста на роботу, переважно з Ілфова.

За історію міста було два проміжки швидкого росту населення — у кінці 19 століття, з розростанням міста та збільшенням його ролі, та в період комунізму через організовану кампанію урбанізації, коли багато людей переїхало з сільської місцевості до столиці. На цей час, через заборону на аборти та контрацепцію в період Чаушеску, також мав місце значний природний приріст.

Приблизно 96.9 % населення Бухареста складають румуни. Друга за величиною етнічна група — цигани, частка яких 1.4 %. Серед представників інших національностей — угорці (0.3 %), євреї (0.1 %), турки (0,1 %), китайці (0,1 %) та німці (0,1 %). Греки та вірмени в кінці 19-го та на початку 20 століття також відігравали помітну роль у житті міста.

Середня тривалість життя у 2003—2005 роках була 74,14 років, що приблизно на 2 роки більше, ніж в цілому по Румунії. Серед жінок ця цифра становила 77,41 років, серед чоловіків — 70,57.[12]

Релігія[ред. | ред. код]

Бухарест є резиденцією Патріарха Румунської Православної Церкви, однієї з православних церков.

Місто є центром інших християнських організацій в Румунії, у тому числі Римсько-католицької архієпископії Бухареста, заснованої 1883 року, і Румунської греко-католицької єпархії святого Василя Великого, заснованої 2014 року.

У Бухаресті також знаходяться 6 синагог, у тому числі Хоральна синагога Бухареста, Велика синагога Бухареста і Храм Святого союзу. Останній був перетворений в Музей історії румунської єврейської громади, у той час як у великій і хоральній синагогах проводяться регулярні служби[13].

Проєкт мечеті місткістю 2000 осіб перебуває на стадії розробки. Будівництво фінансуватиметься урядом Туреччини та приватними особами[14].

Транспорт[ред. | ред. код]

У Бухаресті діє найбільша транспортна мережа в Румунії і одна з найбільших у Південно-Східній Європі.

Транспортну систему Бухареста можна розділити на такі частини:

  • метрополітен;
  • Наземна транспортна система, що складається з автобусів, трамваїв, тролейбусів та швидкісних трамваїв (управляється компанією RATB). У місті 106 автобусних, 37 тролейбусних і 46 трамвайних маршрутів;
  • Система приватних таксі.

Біля Бухареста розташований міжнародний аеропорт (колишній аеропорт Отопень). У ньому працюють авіакомпанії TAROM, Alitalia, Lufthansa, Air Canada і Air France. Інші приватні румунські авіакомпанії використовують міжнародний аеропорт «Аурел Влайков».

Водний транспорт[ред. | ред. код]

Хоча місто стоїть на річці, вона є несудноплавною, і тому Бухарест ніколи не був портовим містом, на відміну від Констанци та Галаца. Проте споруджується канал Дунай—Бухарест довжиною 73 км, по завершенні будівництва якого місто буде сполучене з річкою Дунай та, через ще один канал, з Чорним морем. Очікується, що цей канал стане повноцінним компонентом транспортної системи та значно збільшить об'єм морських перевезень.

Спорт[ред. | ред. код]

У Бухаресті базуються футбольні клуби «Динамо», «Стяуа», «Рапід» (всі три команди виступають у Лізі I) та «Прогресул» (Ліга IV).

Злочинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Злочинність в Бухаресті

Світлини[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Список міст-побратимів:[15]

Країна Місто Дата
Албанія Албанія Тирана 2007[16]
Бразилія Бразилія Ріо-де-Жанейро 2002[17]
Бразилія Бразилія Сан-Паулу 2000[18][19]
Болгарія Болгарія Софія
Канада Канада Монреаль[15]
КНР КНР Пекін 2005[20]
Кіпр Кіпр Нікосія 2004
Греція Греція Афіни 1993
Йорданія Йорданія Амман 1999
Угорщина Угорщина Будапешт 1991
Молдова Молдова Кишинів
Нігерія Нігерія Лагос
Філіппіни Філіппіни Маніла[21]
Росія Росія Москва
Туреччина Туреччина Анкара 1998
Туреччина Туреччина Стамбул
Велика Британія Велика Британія Лондон
США США Атланта 1994
Чехія Чехія Мост

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. ↑ Харківський правопис
  3. ↑ Bucharest Travel Guide [Архівовано 15 липня 2007 у Wayback Machine.], Fodors
  4. ↑ Бухарест, маленький Париж Сходу [Архівовано 21 лютого 2006 у Wayback Machine.].
  5. ↑ Bucica, 2000, p.6.
  6. ↑ DEX online – Cautare: bucur. Dexonline.ro. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 7 липня 2009.
  7. ↑ а б в г д е ж и (англ.) INS. Romanian Statistical Yearbook (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2009.
  8. ↑ (рос.) Бухарест // Большая советская энциклопедия / О. Ю. Шмидт. — 1. — Москва : Государственный институт «Советская энциклопедия», 1941. — Т. 49. — С. 550. — 45500 прим.
  9. ↑ Romania in Cifre-2008 (Romanian) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2011. Процитовано 14 березня 2011.
  10. ↑ Populația stabilă la 1.01.2009 (Romanian) . INSSE. 19 травня 2009. Архів оригіналу за 26.07.2009. Процитовано 20 травня 2009.
  11. ↑ Demographia World Urban Areas & Population Projections (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2013. Процитовано 14 квітня 2011.
  12. ↑ (рум.) Populația și fenomene demografice pe sectoare administrative ale Municipiului București
  13. ↑ Stanciulescu, Anda (1–31 March 2014). «La Pas Prin Sinagogile Bucureștene» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2016. Процитовано 10 вересня 2017.
  14. ↑ Protocol for building the mosque in Bucharest was signed / Nine o'clock. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  15. ↑ а б Academy of Economic Studies – Short History of Bucharest. Ase.edu.ro. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 31 січня 2010.
  16. ↑ Twinning Cities: International Relations (PDF). Municipality of Tirana. www.tirana.gov.al. Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2011. Процитовано 23 червня 2009.
  17. ↑ Wikisource.org [Архівовано 12 березня 2020 у Wayback Machine.] (порт.)
  18. ↑ Prefeitura.Sp – Descentralized Cooperation. Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 15 березня 2011.
  19. ↑ International Relations – São Paulo City Hall – Official Sister Cities. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 15 березня 2011.
  20. ↑ Sister Cities. Beijing Municipal Government. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 23 червня 2009.
  21. ↑ Sister Cities of Manila. © 2008–2009 City Government of Manila. Архів оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 2 липня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Енциклопедія сучасної України · Енциклопедія України в Інтернеті · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Britannica (11-th) · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · TDV İslam Ansiklopedisi · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бухарест&oldid=41930214