Шарль Ерміт

Charles Hermite
фр. Charles Hermite[1]
Народився	24 грудня 1822(1822-12-24)[2][3][…]  Дьєз[5][6]
Помер	14 січня 1901(1901-01-14)[2][3][…] (78 років)  Париж, Франція[5][6]
Поховання	цвинтар Монпарнас
Країна	Франція[1]
Діяльність	математик, викладач університету, помічник професора, професор університету, викладач університету
Alma mater	Колеж де Нансі Колеж Генріха IV, Сорбонна Колеж Людовика Великого,
Галузь	математика
Заклад	Вища нормальна школа[8] Паризький університет[9] Політехнічна школа[8]
Посада	president of the French Academy of Sciencesd[10]
Науковий ступінь	baccalauréatd[9] (1 липня 1847) і бакалавр наук (9 травня 1848)
Науковий керівник	Ежен Шарль Каталан
Відомі учні	Анрі Пуанкаре Бурже Леон Шарв Анрі Паде Михайло Петрович Жуль Танрі
Аспіранти, докторанти	Анрі Пуанкаре[11] Томас Йоанес Стілтьєс[12] Marie Georges Humbertd[12] Jules Tanneryd[12] Désiré Andréd[12] Léon Charved[13] Михайло Петрович[12] Еміль Пікар Léon Charved[12] Louis Bourguetd[12] Désiré Andréd[12]
Членство	Лондонське королівське товариство[9] Паризьке філоматичне товариствоd Французька академія наук[9] Петербурзька академія наук Шведська королівська академія наук Ліга французької батьківщини Угорська академія наук Académie de Stanislasd[14] Американська академія мистецтв і наук Національна академія дей-Лінчей Російська академія наук Прусська академія наук Національна академія наук Італії Королівське товариство Единбурга[9] Нідерландська королівська академія наук Туринська академія наук[6]
Відомий завдяки:	Ермітів простір, поліноми Ерміта, доведення трансцендентності числа e
Родичі	Marcel Bertrandd
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (27 листопада 1873)
Висловлювання у Вікіцитатах  Шарль Ерміт у Вікісховищі

Шарль Ерміт (фр. Charles Hermite; 24 грудня 1822 — 14 січня 1901) — французький математик.

Народився 24 грудня 1822 року в Дьєзі. Відвідував колеж Генріха IV. У 1841 році вступив до ліцею Людовика Великого, потім у 1842 році вступив у Політехнічну школу, з якої був відрахований 1 січня 1844 року, оскільки пропустив семестр через поганий стан здоров'я. З 1848 року викладав математику в Колеж де Франс, з 1870 року — професор Вищої нормальної школи і Сорбонни. Член Паризької академії наук з 1856 року, Лондонського королівського товариства з 1873 року.

Роботи Ерміта присвячені теорії чисел, алгебрі та теорії еліптичних функцій. Він показав, як звести загальне алгебраїчне рівняння п'ятого степеня до виду, що розв'язується в еліптичних модулярних функціях. Вивчив клас ортогональних многочленів (многочлени Ерміта), створив теорію інваріантів (спільно з Келі і Сільверстом). Довів трансцендентність числа e (1873); пізніше німецький математик Фердинанд фон Ліндеман довів методом, аналогічним методу Ерміта, трансцендентність числа π. Відома праця Ерміта «Про розв'язування рівняння п'ятого ступеня» (Sur la résolution de l `équatia du cinquième degré, 1858).

Помер Ерміт в Парижі 14 січня 1901 року.

На його честь названо астероїд 24998 Ерміт^[15].

Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.