Велика російська енциклопедія
 Велика російська енциклопедія в бібліотеці Вільнюського університету | |
| Автор | колектив авторів |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | рос. Большая российская энциклопедия |
| Дизайн обкладинки | Віктор Кучмин |
| Країна |  Росія |
| Мова | російська |
| Жанр | енциклопедія |
| Місце | Москва |
| Видавництво | ВРЕ |
| Видано | 2004-2017 |
| Видано українською | відсутня |
| Перекладач(і) | укр. Велика російська енциклопедія |
| Сторінок | у томі «Россия» — 1008, в інших томах — в середньому 768 |
| ISBN | 5-85270-320-6 |
| Попередній твір | Большая советская энциклопедия |
| Наступний твір | невідомо |
Велика російська енциклопедія, ВРЕ (рос. Больша́я росси́йская энциклопе́дия, БРЭ) — універсальна російська енциклопедія. Видається видавництвом «Велика російська енциклопедія» згідно з Указом Президента Російської Федерації № 1156 від 14 жовтня 2002 р.[1].
Видання заплановано на 35 томів, а також окремого тому «Росія» (рос. Россия). На 14 грудня 2015 року видано вступний том «Росія» (2004 р.) і 28 нумерованих томів енциклопедії[2]. Повністю видання планувалося випустити до 2016 року[3]. Закінчили видавати у 2017 році.
Обсяг видання[ред. | ред. код]
У вихідних даних всіх томів до 21-го включно значилося «у 30 томах». Починаючи з 22-го тому вказується «у 35 томах». Немає офіційних даних про запланований обсяг «ВРЕ»; в опублікованих словниках енциклопедії налічується близько 87 тис. статей.
Інтернет-версія[ред. | ред. код]
З січня 2016 року (раніше як термін початку роботи значився початок у 2017 р.) планується запуск інтернет-версії Великої російської енциклопедії (в обсязі випущених до цієї дати «паперових» томів). Передбачається, що це буде класична електронна енциклопедія з безкоштовним доступом до матеріалів, що володіє перехресними посиланнями й повнотекстовим пошуком, розміщена на окремому сайті. Поряд з оцифрованою базовою (книжковою) версією енциклопедичної статті передбачається розташовувати регулярні її поновлення. Крім того, в інтернет-версію передбачається включити кілька нових статей, які не ввійшли в друковану версію через жорсткі обмеження її обсягу.
Авторство[ред. | ред. код]
- Головний редактор і голова науково-редакційної ради — Ю. С. Осипов (академік РАН, президент РАН у 1991—2013 рр.).
- Відповідальний редактор — С. Л. Кравець.
- Також у науково-редакційну раду входили чи входять[4][5][6][7]:
- Академіки РАН (84 особи): С. С. Аверінцев, Є. М. Аврорін, С. І. Адян, Ю. П. Алтухов, Ж. І. Алфьоров (лауреат Нобелівської премії з фізики), Б. В. Ананьіч, О. Ф. Андрєєв, Л. М. Андрєєв, Д. В. Аносов, В. І. Арнольд, С. М. Багаєв, М. С. Бахвалов, О. О. Богатіков, О. О. Боярчук, Є. П. Веліхов, В. О. Виноградов, А. І. Воробйов, Е. М. Галімов, А. В. Гапонов-Грєхов, М. Л. Гаспаров, В. Л. Гінзбург (лауреат Нобелівської премії з фізики), Г. С. Голіцин, А. О. Гончар, А. І. Григор'єв, А. А. Гусейнов, М. І. Давидов, А. П. Дерев'янко, М. Л. Добрецов, Ю. І. Журавльов, М. С. Зефіров, Ю. О. Золотов, В. П. Іванніков, В. Т. Іванов, С. Г. Інге-Вечтомов, А. С. Ісаєв, В. О. Кабанов, Є. М. Каблов, С. П. Карпов, Л. Л. Кисельов, О. Е. Конторович, В. М. Котляков, О. М. Крохін, Е. П. Кругляков, О. Б. Куделін, О. Є. Кутафін, М. П. Лавьоров, В. П. Легостаєв, М. П. Лякішев, В. Л. Макаров, О. М. Матвєєнко, Г. А. Мєсяц, О. Д. Некіпелов, О. В. Ніколаєв, С. П. Новіков, Ю. С. Осіпов (президент РАН в 1991—2013 рр.), Д. С. Павлов, О. М. Паршин, М. А. Плате, М. М. Пономарьов-Стєпной, Ю. В. Прохоров, О. Ю. Розанов, В. А. Рубаков, О. Ю. Румянцев, Д. В. Рундквіст, Г. І. Савін, В. А. Садовничий, О. М. Скринський, О. С. Спірін, Ю. С. Степанов, В. С. Стьопін, М. Л. Титаренко, В. О. Тишков, Ю. Д. Третьяков, К. М. Трубецькой, О. М. Фаворський, Л. Д. Фаддеєв, В. Є. Фортов (президент РАН з 2013 р), К. В. Фролов, Ю. І. Чернов, Г. Г. Чорний, О. О. Чубар'ян, В. Д. Шафранов, С. В. Шестаков, Д. В. Ширков.
- Члени-кореспонденти РАН: Б. А. Бабаян, В. І. Васильєв, П. П. Гайденко, Р. В. Камелін, М. В. Ковальчук, М. І. Лапін, С. С. Лаппо, О. В. Яблоков.
- Академік РАСГН: В. І. Фісінін.
- Академік РАМ: Д. О. Швидковський.
- Державні діячі РФ: О. О. Авдєєв (міністр культури РФ у 2008—2012 рр.), О. Д. Жуков (віце-прем'єр РФ у 2004—2011 рр.), А. О. Кокошин (секретар Ради Безпеки РФ у 1998 г.), С. Є. Наришкін (керівник Адміністрації Президента РФ в 2008—2011 рр.; голова Державної Думи РФ з 2011 р), О. С. Соколов (міністр культури РФ у 2004—2008 рр.), А. О. Фурсенко (міністр освіти і науки РФ у 2004—2012 рр.), М. Ю. Швидкой (міністр культури РФ у 2000—2004 рр.), С. К. Шойгу (міністр з надзвичайних ситуацій РФ в 1994—2012 рр.; міністр оборони РФ з 2012 р).
- А також: О. Д. Богатуров, В. В. Григор'єв, О. І. Комеч, В. О. Мау, А. Ю. Молчанов, Д. Л. Орлов, С. В. Чемезов.
Перелік[ред. | ред. код]
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (липень 2020) |
| Том | Заголовок | Рік видання | ISBN | Кількість сторінок | Наклад у тисячах |
|---|---|---|---|---|---|
| — | Россия | 2004 | ISBN 5-85270-326-5 | 1008 | 25 |
| 1 | А — Анкетирование | 2005 | ISBN 5-85270-329-X | 768 | 65 |
| 2 | Анкилоз — Банка | 2005 | ISBN 5-85270-330-3 | 768 | 65 |
| 3 | «Банкетная кампания» 1904 — Большой Иргиз | 2005 | ISBN 5-85270-331-1 | 768 | 65 |
| 4 | Большой Кавказ — Великий канал | 2006 | ISBN 5-85270-333-8 | 752 | 65 |
| 5 | Великий князь — Восходящий узел орбиты | 2006 | ISBN 5-85270-334-6 | 784 | 65 |
| 6 | Восьмеричный путь — Германцы | 2006 | ISBN 5-85270-335-4 | 768 | 65 |
| 7 | Гермафродит — Григорьев | 2007 | ISBN 978-5-85270-337-8 | 768 | 65 |
| 8 | Григорьев — Динамика | 2007 | ISBN 978-5-85270-338-5 | 768 | 65 |
| 9 | Динамика атмосферы — Железнодорожный узел | 2007 | ISBN 978-5-85270-339-2 | 768 | 65 |
| 10 | Железное дерево — Излучение | 2008 | ISBN 978-5-85270-341-5 | 768 | 65 |
| 11 | Излучение плазмы — Исламский фронт спасения | 2008 | ISBN 978-5-85270-342-2 | 768 | 65 |
| 12 | Исландия — Канцеляризмы | 2008 | ISBN 978-5-85270-343-9 | 768 | 65 |
| 13 | Канцелярия конфискации — Киргизы | 2009 | ISBN 978-5-85270-344-6 | 784 | 60 |
| 14 | Киреев — Конго | 2009 | ISBN 978-5-85270-345-3 | 752 | 60 |
| 15 | Конго — Крещение | 2010 | ISBN 978-5-85270-346-0 | 768 | 60 |
| 16 | Крещение Господне — Ласточковые | 2010 | ISBN 978-5-85270-347-7 | 752 | 60 |
| 17 | Лас-Тунас — Ломонос | 2011 | ISBN 978-5-85270-350-7 | 784 | 60 |
| 18 | Ломоносов — Манизер | 2011 | ISBN 978-5-85270-351-4 | 768 | 60 |
| 19 | Маниковский — Меотида | 2012 | ISBN 978-5-85270-353-8 | 768 | 60 |
| 20 | Меотская археологическая культура — Монголо-татарское нашествие | 2012 | ISBN 978-5-85270-354-5 | 768 | 60 |
| 21 | Монголы — Наноматериалы | 2013 | ISBN 978-5-85270-355-2 | 768 | 60 |
| 22 | Нанонаука — Николай Кавасила | 2013 | ISBN 978-5-85270-358-3 | 768 | 26 |
| 23 | Николай Кузанский — Океан | 2013 | ISBN 978-5-85270-360-6 | 768 | 26 |
| 24 | Океанариум — Оясио | 2014 | ISBN 978-5-85270-361-3 | 768 | 26 |
| 25 | П — Пертурбационная функция | 2014 | ISBN 978-5-85270-362-0 | 768 | 22 |
| 26 | Перу — Полуприцеп | 2014 | ISBN 978-5-85270-363-7 | 768 | 22 |
| 27 | Полупроводники — Пустыня[8] | 2015 | ISBN 978-5-85270-364-4 | 768 | 22 |
| 28 | Пустырник — Румчерод | 2015 | ISBN 978-5-85270-365-1 | 768 | 22 |
| 29 | Румыния — Сен-Жан-де-Люз | 2015 | ISBN 978-5-85270-366-8 | 768 | 35 |
Критика[ред. | ред. код]
Енциклопедію критикують за те, що це непотрібний престижний проект в епоху, коли всі основні енциклопедії виходили в Інтернет. [9]
З огляду на спонсорську підтримку з боку уряду і явну мета заміни Вікіпедії, [10][11] нейтралітет енциклопедії може бути поставлений під сумнів. Включені деякі матеріали з Великої радянської енциклопедії явно марксистсько-ленінського штибу.
Шеф-редактор «Литературной газеты» Ігор Панін піддав БРЕ найжорсткішій критиці, звинувативши її в розбазарюванні виділених з бюджету РФ двох мільярдів рублів, в низьких темпах написання статей, без статей з актуальних політичних подій і невеликому розмірі статей на важливі для російської поезії теми[12].
Критики скаржаться, що багато біографій, історичних записів та статей про культуру є вузькими і упередженими: за словами письменника та літературного критика Миколи Подосокорського, деякі статті "досить поверхові", а "списки літератури в кінці часто були надзвичайно упередженими". Визнаючи, що деякі статті в енциклопедії були "чудовими", Подосокорський все ж таки заявив, що він дотримується в цілому негативного погляду на проект[9].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента Российской Федерации № 1156 «Об издании Большой российской энциклопедии» от 14 октября 2002 г. [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Прайслист видавництва «Большая российская энциклопедия [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]» на 1.09.2015. (рос.)
- ↑ Алексеева Е., Сергей Кравец: Российская энциклопедия — это и есть мы [Архівовано 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]. // «Вечерняя Москва», 12 июня 2012. (рос.)
- ↑ Форзац тома 1 «ВРЕ» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Форзац тома 21 «ВРЕ» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Форзац тома 23 «ВРЕ» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Форзац тома 27 «ВРЕ» [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ ряд 37 у прейскуранті. «ВРЕ». 2015. Процитовано 4 липня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.) - ↑ а б Russia set to unveil the world's newest print encyclopedia – and its last?. Christian Science Monitor. 23 березня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Russia to get ‘autonomous’ Wikipedia in four years. belsat.eu. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Putin proposes to replace Wikipedia with 'reliable' Russian version | DW | 05.11.2019. DW.COM (en-GB) . Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ https://lgz.ru/article/-35-6849-31-08-2022/zachem-nam-vikipediya/ [Архівовано 2022-09-01 у Wayback Machine.] Зачем нам Википедия?
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікідані мають властивість P2924; P11514: (використання) |
- Офіційна онлайн версія «Большая российская энциклопедия» [Архівовано 2 березня 2018 у Wayback Machine.].
- Научное издательство «Большая Российская энциклопедия» [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- О создании «Большой Российской Энциклопедии», БРЭ (справочная информация)[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- Ахметова М., Беликов В., С энциклопедической новинкой! (Большая Российская энциклопедия) [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.] // «Отечественные записки», № 6, 2004. — критический обзор тома «Россия» БРЭ. (рос.)
- Алексеева Е., Сергей Кравец: Российская энциклопедия — это и есть мы. // «Вечерняя Москва», 12 июня 2012. (рос.)
- Ольденбург П., Большая Российская энциклопедия: работа без цензуры [Архівовано 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // «Вести», 23 марта 2009. (рос.)
- Научное издательство Большая Российская энциклопедия. Главная → Каталог продукции → БРЭ [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Новая энциклопедия пишется под эгидой РАН // «Русская служба новостей», 27 марта 2008. (рос.)
 | Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |