Чандраян-3

Чандраян-3
Основні параметри
Повна назва Чандраян-3
Організація ІОКДР
Виготівник ІОКДР
Тип апарата дослідження Місяця
Дата запуску 14 липня 2023
Ракета-носій GSLV
Космодром Космодром імені Сатіша Дхавана
Технічні параметри
Джерела живлення сонячні панелі
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло Місяць
Дата і час посадки 23 серпня 2023, о 15:32 (за київським часом)
Місце посадки район Південного полюсу Місяця
Див. також: Чандраян-2

Чандраян-3 (англ. Chandrayaan 3) — робототехнічна місія Індії з дослідження Місяця, третя після «Чандраян-2»[1]. Запуск космічного апарату за допомогою ракети-носія LVM3 було здійснено 14 липня 2023 року. 23 серпня 2024 року, о 15:32 (за київським часом), апарат здійснив м'яку посадку в районі Південного полюсу Місяця[2].

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Програма Чандраян

Індійська організація космічних досліджень і розробок (ISRO) запустила «Чандраян-2» на борту ракети-носія Launch Vehicle Mark-3 (LVM3), що складається з орбітального апарата, посадкового модуля та місяцеходу[3]. Посадковий модуль мав здійснити посадку на поверхню Місяця у вересні 2019 року для розгортання місяцехіда «Pragyan» («Мудрість»). Зрештою посадковий модуль зазнав аварії, оскільки відхилився від запланованої траєкторії під час спроби приземлитися[4][5].

Після «Чандраян-2» було запропоновано «Чандраян-3» і подальші місячні місії. Головною метою «Чандраян-3» було здійснення м'якої посадки на поверхню Місяця[6][7].

Європейська мережа космічного стеження[en] (ESTRACK), якою керує Європейське космічне агентство (ЄКА), підтримує місію. Згідно з новою угодою про перехресну підтримку, підтримка ЄКА у відстеженні може бути надана майбутнім місіям ISRO, як-от перша індійська програма польоту людини в космос «Гаганьян» та місія з дослідження Сонця Адітья-L1. Своєю чергою, майбутні місії ЄКА отримають аналогічну підтримку від власних станцій стеження ISRO[8].

Індія стала четвертою країною, яка змогла посадити на Місяці свій космічний апарат. До того це змогли зробити тільки США, Китай і колишній СРСР[9].

Зовнішні відеофайли
ІНДІЯ УСПІШНО СІЛА НА МІСЯЦЬ на YouTube

Конструкція[ред. | ред. код]

Місія «Чандраян-3» схожа на попередню, але складається тільки з перелітного і посадкового модуля «Вікрам», до складу останнього включений місяцехід «Pragyan». Місія не матиме орбітального апарата, але його силовий модуль виконуватиме функцію комунікаційного супутника[10][11].

Силовий модуль[ред. | ред. код]

Спектро-поляриметрія придатної для життя планети Земля (SHAPE) на руховому модулі

Його силовий модуль буде поводитися як супутник зв'язку. Силовий модуль буде рухати структуру, що містить посадковий модуль і марсохід, у космос, доки космічний корабель не досягне місячної орбіти на висоті 100 км. Пропульсивний модуль, окрім посадкового модуля, також несе корисне навантаження під назвою Спектро-поляриметрія населеної планети Земля (SHAPE) для вивчення спектральних і поляриметричних вимірювань Землі з місячної орбіти.

Посадковий апарат[ред. | ред. код]

На відміну від «Чандраян-2» (Chandrayaan-2), який мав п’ять двигунів потужністю 800 Ньютонів, а п’ятий був встановлений по центру з фіксованою тягою, посадковий апарат «Чандраян-3» має лише чотири двигуни з дросельною заслінкою[12]. Окрім того, апарат «Чандраян-3» оснащений лазерним доплерівським вимірювачем швидкості (LDV)[13]. Ударні опори «Чандраян-3» були посилені порівняно з «Чандраян-2», також було вжито ряд заходів, щоб витримати можливу поломку обладнання[14]. Для проведення теплофізичного експерименту «Chandra Surface» з вимірювання теплопровідності та температури на посадковому модулі (ChaSTE, Chest), «Чандраян-3» обладнаний інструментом «Місячна сейсмічна активність» (ILSA), який призначений для вимірювання сейсмічності навколо місця посадки та корисних навантажень, а також інструментом під назвою «Зонд Ленгмюра» (RAMBHA-LP) для оцінки щільності плазми та її коливань. Окрім того, для досліджень місячної лазерної дальності, буде застосована решітка пасивного лазерного ретрорефлектора Laser Retroreflector Array (LRA) від NASA. Зазначена лазерна ретрорефлекторна решітка складається з восьми круглих кварцових призматичних відбивачів діаметром 1,27 см, розміщених на напівсферичній платформі діаметром 5,11 см і висотою 1,65 см, пофарбованої в золотистий колір. Всі відбивачі направлені в різні сторони, охоплюючи поле, що відображає близько 20°. Завдяки цьому LRA відображає падаюче на нього світло з усіх боків[15][16].

  • Поверхневий теплофізичний експеримент Chandra (ChaSTE) на посадковому модулі
    Поверхневий теплофізичний експеримент Chandra (ChaSTE) на посадковому модулі
  • Прилад для місячної сейсмічної активності (ILSA) на посадковому модулі
    Прилад для місячної сейсмічної активності (ILSA) на посадковому модулі
  • Зонд Ленгмюра (RAMBHA-LP) на посадковому модулі
    Зонд Ленгмюра (RAMBHA-LP) на посадковому модулі

Команда[ред. | ред. код]

  • Голова ISRO: Шрідхар Панікер Сомнатх[17]
  • Директор кампанії: Моханкумар С.[18]
  • Помічник керівника кампанії: Нараянан Г.[19]
  • Директор проекту: Віерамутхувель П.[20]
  • Заступник директора проекту: Калпан К.[21]
  • Режисер автомобіля: Біджу С. Томас[22]

Вартість місії[ред. | ред. код]

2019 року ISRO спочатку запросило 75 крор рупій (9,4 млн дол. США), з яких 60 крор спрямовані на обладнання, виробництво необхідних частин та інші капітальні витрати, тоді як решта 15 крор рупій — на покриття операційних витрат, таких як оплата праці[23].

У 2020 році колишній глава ISRO Сіван К. заявив, що загальна вартість місії «Чандраян-3» складе близько 615 крор рупій (еквівалент 715 крор або 90 млн доларів США за курсом 2023 року). Для порівняння, вартість попередньої індійської місії «Чандраян-2» становила 978 крор рупій (117 млн дол. США)[24], а вартість російської «Луни-25» — щонайменше 12,5 млрд рублів (130 млн дол. США)[25][26].

Хід місії[ред. | ред. код]

Схема польоту місії

Після виходу «Чандраян-3» на навколомісячну орбіту його посадковий модуль «Вікрам» мав здійснити м'яку посадку на поверхню Місяця, потім ровер, оснащений дослідницьким обладнанням, з'їхати з платформи й почати проведення хімічного аналізу поверхні природного супутника Землі. Місія місяцехода масою 20 кг розрахована на 14 земних діб.

Підготовка до запуску[ред. | ред. код]

Попередньо запуск «Чандраян-3» було заплановано на червень 2023 року[27].

На початку липня 2023 року було повідомлено, що індійські вчені підготували до відправлення місячний автономний посадковий апарат і місяцехід «Pragyan» («Мудрість») у рамках місії «Чандраян-3». Обидва апарати було встановлено у верхній ступені індійської ракети-носія LVM3 на космодромі імені Сатіша Дхавана[28] в Шрихарикоті.

12 липня 2023 року Індійська організація космічних досліджень і розробок (ISRO) повідомила, що підготовку «Чандраян-3» до старту завершено й дозволено його запуск 14 липня 2023 року[29].

Запуск[ред. | ред. код]

Запуск космічного корабля відбувся 14 липня 2023 року о 14:35 за місцевим часом (09:05 за UTC) з космодрому Сатіашрай[30][31][32].

Через 16 хвилин після старту космічний корабель, як і планувалось, відокремився від LVM3 та вийшов на орбіту Землі, прямуючи до Місяця[33]. Як очікувалося, подальші маневри вивели космічний корабель на орбіту Місяця[34].

Політ[ред. | ред. код]

Зображення Місяця, зроблене камерою визначення положення посадкового модуля (LPDC) на посадковому модулі Chandrayaan-3 15 серпня 2023 року

5 серпня 2023 року «Чандраян-3» було успішно виведено на еліптичну навколомісячну орбіту. Станція надіслала з місячної орбіти зображення[35]. Апарат мав провести низку орбітальних маневрів перед відокремленням посадкового модуля з місяцеходом від модуля з руховою установкою для подальшого примісячення, яке заплановане на 23 серпня 2023 року[36].

17 серпня 2023 року космічна станція «Чандраян-3» наблизилася до Місяця, вийшла на майже кругову орбіту 153 × 163 км й підготувалася до відділення посадкового модуля[37]. Того ж дня ISRO оголосила про успішне відділення посадкового модуля від перелітного модуля.

Вид з Lander Imager Camera-1 (LI-1) 17 серпня 2023 року, одразу після відділення посадкового модуля Chandrayaan-3 від рухового модуля

Посадку на поверхню Місяця було здійснено 23 серпня 2023 року[9]. Того ж дня місяцехід «Pragyan» («Мудрість») спустився з посадкового модуля «Вікрам» на поверхню Місяця[38][39].

Дослідження[ред. | ред. код]

24 серпня 2023 року місяцехід «Pragyan» («Мудрість») почав досліджувати поверхню Місяця. Шестиколісний місяцехід працює на сонячних батареях. Він має рухатися навколо відносно малодослідженого південного полюса Місяця та передавати зображення й інші дані протягом запланованого двотижневого терміну служби[40][41].

28 серпня 2023 року, за повідомленням Індійської організації космічних досліджень і розробок (ISRO) стало відомо, що за допомогою ChaSTE було здійснено вимір температурного профілю місячного ґрунту навколо полюсу Місяця. Температурний зонд ChaSTE, який оснащений керованим механізмом проникнення та 10 окремими температурними датчиками, досяг глибини 10 см під поверхнею Місяця. В результаті індійські вчені заявили про сенсаційне відкриття, а саме, раніше всі на Землі вважали, що температура на поверхні Місяця може становити від 20 до 30 °C, але в дійсності вона становить 70 °C[42]. Окрім того, було досліджено сейсмічну активність Місяця, зокрема, посадковий модуль зареєстрував потенційний місяцетрус.

29 серпня 2023 року, місяцехід «Pragyan» («Мудрість») надіслав дані, що підтверджують наявність сірки у ґрунті поблизу південного полюса Місяця. Вимірювання елементного складу поверхні Місяця було здійснено за допомогою приладу лазерно-індукованої спектроскопії пробою (LIBS), вистрілюючи інтенсивними лазерами в поверхню Місяця і генеруючи гарячу плазму. Вивчаючи світло від отриманої плазми, дослідники змогли ідентифікувати довжини хвиль різних частинок у цій конкретній ділянці Місяця[43]. В ISRO додали, що, як і очікувалося, на поверхні супутника Землі було уточнено хімічний склад місячного реголіту, в складі якого було виявлено алюміній, кальцій, залізо, хром, титан, марганець, кремній та кисень[44].

Завершення місії[ред. | ред. код]

2 вересня 2023 року, місяцехід завершив свою основну наукову програму та був переведений у режим сплячки. Місяцехід припаркувався таким чином, щоб його сонячні панелі отримали світло при наступному сході Сонця 22 вересня 2023 року. При цьому, все його корисне навантаження було вимкнено, окрім приймача, який залишився увімкненим. Якби місяцехід вдалося розбудити, він отримав би нові завдання і продовжив досліджувати Місяць[45][46].

З початком місячного дня 22 вересня 2023 року місяцехід та посадковий модуль на зв'язок не вийшли. Це було очікувано, ровер і модуль не були підготовлені до «зимівлі» за температури -250 °C, але надія була[47].

На початку грудня 2023 року стало відомо, що космічний модуль перебуває на віддаленій навколоземній орбіті. 22 листопада 2023 року він пройшов свій перший перигей на відстані 154 тис. км від Землі. За заявою ISRO, на новій орбіті модуль продовжить спостереження Землі. До того Індія не повідомляла про план повернення космічного модуля на орбіту Землі[48][49].

Наприкінці грудня 2023 року, згідно повідомлення ISRO в ході фестивалю науки і технологій, який відбувся в Мумбаї, було повідомлено, що місяцехід «Pragyan» («Мудрість») залишиться в режимі глибокого сну і спроб реактивувати апарат здійснюватися більше не буде. Згідно заяви, місяцехід зробив свій внесок у земну науку, і турбувати його сон безглуздо[50].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Press Meet - Briefing by Dr. K. Sivan, Chairman, ISRO. isro.gov.in. 1 січня 2020. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 січня 2020.
  2. ↑ Індія успішно посадила на Місяць апарат «Вікрам» з місяцеходом на борту. // Автор: Юрій Тарасовський. 23.08.2023, 16:36
  3. ↑ Chandrayaan-3 a shot in the arm for Gaganyaan-1. The Times of India. 15 липня 2023. ISSN 0971-8257. Процитовано 23 серпня 2023.
  4. ↑ Chandrayaan-2 launch put off: India, Israel in lunar race for 4th position. The Times of India. 5 серпня 2018. ISSN 0971-8257. Процитовано 23 серпня 2023.
  5. ↑ ISRO chief signals India's readiness for Chandrayaan II mission. The Times of India. 28 лютого 2016. ISSN 0971-8257. Процитовано 23 серпня 2023.
  6. ↑ How did Chandrayaan 2 fail? ISRO finally has the answer. The Week (англ.). Процитовано 23 серпня 2023.
  7. ↑ Mike Wall (7 липня 2023). India to launch Chandrayaan 3 moon lander and rover on July 14 (video, photos). Процитовано 14 липня 2023.
  8. ↑ ESA and Indian space agency ISRO agree on future cooperation. www.esa.int (англ.). Процитовано 23 серпня 2023.
  9. ↑ а б Wattles, Jackie; CNN (23 серпня 2023). Chandrayaan-3 landing: India becomes the fourth country ever to land a spacecraft on the moon. CNN (англ.). Процитовано 23 серпня 2023.
  10. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details.
  11. ↑ Chandrayaan-3 to cost Rs 615 crore, launch could stretch to 2021. The Times of India. 2 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  12. ↑ Chandrayaan-3: No 5th engine on lander. The Times of India. 15 вересня 2020. ISSN 0971-8257. Процитовано 26 серпня 2023.
  13. ↑ Chandrayaan-3 plans indicate failures in Chandrayaan-2. The Times of India. 19 листопада 2019. ISSN 0971-8257. Процитовано 26 серпня 2023.
  14. ↑ Chandrayaan-3 To Be More Robust, Have Contingency Systems Onboard, Says ISRO Chief. News18 (англ.). 21 жовтня 2022. Процитовано 26 серпня 2023.
  15. ↑ चंद्रयान-3 ब्योरा. www.isro.gov.in. Процитовано 26 серпня 2023.
  16. ↑ NASA присвітило лазером на Місяць і отримало відповідь. 21.01.2024
  17. ↑ Chandrayaan-3 just 1k-km from lunar surface. The Times of India. 11 серпня 2023. ISSN 0971-8257. Процитовано 3 вересня 2023.
  18. ↑ Testament to Team ISRO: guiding ‘solitary journey through vastness of space’. The Indian Express (англ.). 23 серпня 2023. Процитовано 3 вересня 2023.
  19. ↑ Nirvaan (4 серпня 2023). Chandrayaan 3 Price, Budget, Cost, (Orbiter, Lander, and Rover). PM Sarkari Yojana Hindi (амер.). Архів оригіналу за 24 серпня 2023. Процитовано 3 вересня 2023.
  20. ↑ PTI (23 серпня 2023). Chandrayaan-3 | Not just sons of Tamil Nadu but State’s soil itself contributed to Moon mission. The Hindu (en-IN) . ISSN 0971-751X. Процитовано 3 вересня 2023.
  21. ↑ Online |, E. T. (23 серпня 2023). Most memorable moment for team Chandrayaan-3: Kalpana K, Deputy Project Director, Moon Mission. The Economic Times (англ.). Процитовано 3 вересня 2023.
  22. ↑ Chandrayaan 3 Live Launch: Soft landing of Chandrayaan 3 planned at 5.47 pm on August 23, says ISRO chief. The Times of India (англ.). 14 липня 2023. Процитовано 3 вересня 2023.
  23. ↑ Chandrayaan-3 is official, Isro seeks Rs 75 crore. The Times of India. 8 грудня 2019. ISSN 0971-8257. Процитовано 23 серпня 2023.
  24. ↑ Chandrayaan-3 budget: How much did India's Chandrayaan-3 lunar mission cost?. cnbctv18.com (англ.). 14 липня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
  25. ↑ Роскосмос: «Луна-25» потерпела крушение, станция столкнулась с поверхностью Луны. Свежие новости в России и мире - RTVI (рос.). 20 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
  26. ↑ Что ждет российскую лунную миссию после потери аппарата "Луна-25" и как по ней ударят санкции – объясняет эксперт. Настоящее Время (рос.). 21 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
  27. ↑ ISRO to launch Chandrayaan-3, its third mission to moon, in June 2023. Mint. 20 жовтня 2022. Процитовано 20 жовтня 2022.
  28. ↑ Космічна місія: Індія запускає посадковий апарат і місяцехід. // Автор: Лариса Голуб. 08.07.2023, 00:46
  29. ↑ Індійська місія висадки на Місяць готова до запуску. 13.07.2023
  30. ↑ Chandrayaan-3: India launches rocket to land spacecraft on moon [Чандраян-3: Індія запускає ракету для посадки космічного корабля на Місяць]. Al Jazeera (англ.). 14 липня 2023. Процитовано 14 липня 2023.
  31. ↑ Chandrayaan-3: India's historic Moon mission lifts off successfully [Чандраян-3: історична місія Індії на Місяць стартувала успішно]. BBC News (англ.). 14 липня 2023. Процитовано 14 липня 2023.
  32. ↑ Rhea Mogul (14 липня 2023). India launches historic Chandrayaan-3 mission to land spacecraft on the moon [Індія запускає історичну місію Чандраян-3 для посадки космічного корабля на Місяць]. CNN (англ.). Процитовано 14 липня 2023.
  33. ↑ Індія запустила космічний корабель Chandrayaan-3 на Місяць. 14.07.2023, 19:45
  34. ↑ Індійська ракета з місяцеходом Pragyan успішно стартувала до Місяця. (рос.) 15.07.2023
  35. ↑ Індійська станція «Чандраян-3» надіслала своє перше фото Місяця. // Автор: Михайло Года. 07.08.2023, 19:00
  36. ↑ Індійська станція Chandrayaan-3 успішно виведена на навколомісячну орбіту. 06.08.2023, 07:24
  37. ↑ Індійська станція «Чандраян-3» наблизилася до Місяця та підготувалася до відділення посадкового модуля. 17.08.2023
  38. ↑ Pragyan Rover rolls out of Chandrayaan-3's Vikram Lander near Moon's South Pole. 23 серп. 2023
  39. ↑ Індійський місяцехід Pragyan здійснив першу поїздку на Місяці. // Автор: Юлія Александрова. 25.08.2023
  40. ↑ Індія почала дослідження південного полюса Місяця. Радіо Свобода. 24.08.2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  41. ↑ Ровер Pragyan почав досліджувати південний полюс Місяця = [Indian rover begins exploring Moon's south pole] / Bhuvan Bagga ; Світлана Анісімова // Phys.org / Root-Nation. — AFP, 2023. — 24 серпня. — Дата звернення: 24.08.2023.
  42. ↑ Індійські вчені зробили сенсаційне відкриття на Місяці. // Автор: Юлія Ковтун. 28.08.2023, 21:03
  43. ↑ Індійський місяцехід виявив перші елементи, знайдені на південному полюсі Місяця. 03.09.2023, 17:41
  44. ↑ Індійський місяцехід "Прагьян" знайшов на поверхні Місяця сірку: що це означає. // Автор: Анастасія Ковальова. 30.08.2023, 01:54
  45. ↑ Chandrayaan-3 Mission. 7:31 пп 2 вер. 2023
  46. ↑ Ровер «Праґ'ян» завершив основну місію на Місяці. // Автор: Каталіна Маркуш. 04.09.2023
  47. ↑ Індійський місяцехід і посадковий модуль з настанням місячного дня не прокинулися. 24.09.2023
  48. ↑ India returns Chandrayaan-3 propulsion module to Earth orbit. // By Jeff Foust. December 4, 2023
  49. ↑ Повернення на Землю: «Чандраян-3» здійснив несподіваний переліт. // Автор: Микита Литвинов. 05.12.2023
  50. ↑ Індійський місяцехід заснув «вічним сном», і будити його більше не будуть. 30.12.2023
Програми
NASA's Lunar Reconnaissance Orbiter
Виконані та активні місії
Заплановані
Артеміда-5 (2029)  · Артеміда-4 (2028)  · Артеміда-3 (2026)  · Артеміда-2 (2025)  · Blue Moon (2024)  · VIPER (2022)  · Astrobotic Technology  · Intuitive Machines (2021)  · Moon Express (2020:Harvest Moon)  · OrbitBeyond  · Moon Express (2020:Lunar Scout, Lunar Outpost)  · PTScientists (ALINA)
Запропоновані
Прольоти
Зіштовхнулися з Місяцем
Чандраян-2 (лендер «Vikram»)  · SpaceIL (Берешит)  · Луна-2  · 25  · Рейнджер-4  · 7  · 8  · 9  · MIP  · LCROSS
Скасовано
Дивись також
Жирною письмівкою позначено діючі програми
Організації
Програми
Космічні кораблі
Ракети-носії
Інфраструктура
Пов'язані теми
Майбутні космічні польоти
Пілотовані
2023[en]
2024[en]
2025+
Непілотовані
2023[en]
2024[en]
2025[en]
2026[en]
2027+[en]
TBA
Нещодавні
запуски
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чандраян-3&oldid=41485118