Співакове
| село Співакове | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Талалаївська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74080190340022298 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1781 |
| Населення | 111 |
| Площа | 0,68 км² |
| Густота населення | 163,24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17263 |
| Телефонний код | +380 4634 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°44′29″ пн. ш. 33°00′28″ сх. д. / 50.74139° пн. ш. 33.00778° сх. д.Координати: 50°44′29″ пн. ш. 33°00′28″ сх. д. / 50.74139° пн. ш. 33.00778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 144 м[1] |
| Водойми | річка Березовиця |
| Найближча залізнична станція | Талалаївка |
| Відстань до залізничної станції | 15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17263, село Чернецьке, вулиця Дружби, 35 |
| Карта | |
  Співакове | |
 Співакове | |
| Мапа | |
 | |
Співако́ве (Співаків, Співаківський) — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Є частиною Талалаївської селищної громади. Розташоване на лівому березі річки Березовиці за 15 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 111 осіб, площа — 0,68 км².
Історія[ред. | ред. код]
Село вперше згадується під 1781 роком, як хутір Співаківський, що належав в козакам Співакам[2]. Він входив до Срібнянської сотні Прилуцького полку Гетьманщини.
З 1782 року хутір входив до Глинського повіту Чернігівського намісництва, а з 1796 року до Прилуцького повіту Малоросійської, а з 1802 року Полтавської губернії.
1859 року в хуторі Співаків налічувалось 50 дворів, 397 жителів, приписаних до парафії Миколаївської церкви[3][4]села Березівки. Входив до Березівської волості 2-го стану.
Хутір є на мапі 1869 року.[5]
1886 року на хуторі було 46 дворів козаків, 4 двори селян-власників, 1 двір міщан, 53 хати, 329 жителів.
1910 року в хуторі 46 господарств, з них козаків — 41, селян — 5, налічувалось 292 жителя, у тому числі 1 тесляр, 2 кравці, 7 ткачів, 2 поденники, 2 займалися інтелігентними та 14 — іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. Було 515 десятин придатної землі.
З приходом радянської влади, у 1923 року село відійшло до Роменської округи УСРР.
В складі України[ред. | ред. код]
З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 60 дворів, 136 жителів.
До 2020 року було підпорядковане Чернецькій сільській раді
Люди[ред. | ред. код]
В селі народився Власенко Віталій Єлисейович (нар. 1924) — ортопед-травматолог.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Погода в селі Співаковому. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 травня 2008.
- ↑ Російська державна бібліотека. Відділ рукописів. Фонд М. Маркевича (файл 159), № 1121. Описание Черниговского наместничества.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн.1, ст. 89 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 2 грудня 2021.
- ↑ Трехверстовка Черниговской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : «Аспект-Поліграф», 2007. — 560 с. — ISBN 978-966-340-221-5.
| ||||||||
| |||||||||||
