Рівненська АЕС

Рівненська атомна електростанція
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяРівненська область
Рівне Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцезнаходженняУкраїна Україна
Рівненська область, Вараш
Початок будівництва22 червня 1973
Початок експлуатації19801981 (1-й та 2-й)
1986 (3-й)
2004 (4-й)
ОрганізаціяАТ "НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків4
Тип реакторів2 — ВВЕР-440,
2 — ВВЕР-1000
Генеруюча потужність2835 МВт
Інша інформація
СайтРАЕС
Мапа
CMNS: Рівненська АЕС у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Рі́вненська атомна електростанція (РАЕС) — перша в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-водяним реактором типу ВВЕР-440 (В-213).

РАЕС експлуатує два енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 та два з ВВЕР-1000. Сумарна встановлена потужність - 2835 МВт.

Рівненська АЕС розташована на західному Поліссі, біля річки Стир, у м. Вараш Рівненської області. Є філією - відокремленим підрозділом АТ "НАЕК "Енергоатом" Міністерства енергетики України.

Щорічно станція виробляє близько 19 млрд кВт год електроенергії.

Інтегрована система управління РАЕС сертифікована на відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001.

В Україні постійний контроль за станом безпеки АЕС здійснює Держатомрегулювання України.

Історія

[ред. | ред. код]

Відлік своєї історії станція веде з 1971 року, коли почалося проєктування Західно-Української АЕС, яку пізніше перейменували на Рівненську.

Будівництво станції розпочалося в 1973 році.

Два перших енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 введені в експлуатацію в 1980—1981 роках, а 3-й енергоблок (ВВЕР-1000) — в 1986 році.

Будівництво 4-го енергоблоку розпочалося в 1984 році, а в 1991 році передбачалося введення його в експлуатацію. Однак саме тоді роботи призупинили внаслідок введення мораторію Верховної Ради на спорудження ядерних об'єктів на території України. Будівництво відновилося в 1993 році після скасування мораторію. Було проведене обстеження 4-го енергоблоку, підготовлена програма його модернізації. Проведені також громадські слухання з цього питання. 10 жовтня 2004 року 4-й енергоблок РАЕС введений в експлуатацію (ВВЕР-1000).

У 2007 році введено в експлуатацію споруди очищення добавленої води.

У 2010 році продовжено термін експлуатації енергоблоків №1 та №2 на 20 років.

У 2015 році поставлена під напругу ЛЕП-750 кВ «РАЕС - п/с «Київська» для транзиту електроенергії.

У 2018 році продовжено термін експлуатації енергоблоку №3 на 20 років. У цьому ж році введено в експлуатацію комплекс з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ)[1].

У 2020 році в експлуатацію введено Технічний центр автоматизованих дистанційних засобів контролю металу[2].

У 2022 році на енергоблоці ВВЕР-1000 розпочато експлуатацію палива Westinghouse. А у 2023 році розпочалося завантаження палива Westinghouse в активну зону реактора ВВЕР-440.

Рівне-5

[ред. | ред. код]

Рівненська АЕС ще від самого початку планувалася шестиблочною. Для цього є усі необхідні умови: географічне розташування, у тому числі близькість до кордонів ЄС, соціально-економічні передумови, низька сейсмоактивність регіону, його інвестиційна привабливість та розвинена інфраструктура. Будівництво нового енергоблоку Р5 (Рівне-5) дозволить залучити інвестиції в дотаційні регіони, забезпечить розвиток промисловості та додаткові мегавати електроенергії в країні.

Виконання передпроєктних робіт РАЕС розпочала ще в 2018 році. Згодом Дорожню карту будівництва було актуалізовано. Для реалізації проєкту обрано реакторну установку АР1000 від американської компанії Westinghouse Electric Company – провідного світового розробника в галузі. Це реактор покоління ІІІ+ із сучасними пасивними системами безпеки та можливістю експлуатувати їх у режимі маневрування. Тут використовуватиметься інноваційний підхід до безпеки.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

Під час масованого ракетного обстрілу України 15 листопада 2022 року АЕС втратила зв'язок з однією з ліній електропередач 750 кВ. Відбулося зниження частоти електроенергії до неприпустимих показників. Довелось знизити потужність станції, один з чотирьох блоків був автоматично відключений[3].

1 липня 2023 року, Президент України Володимир Зеленський відвідав Рівненську АЕС та провів там засідання Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України[4].

Із січня 2023 року на РАЕС діє постійна моніторингова місія МАГАТЕ з питань ядерної безпеки та захищеності. Розташування місій Агентства на всіх українських АЕС відбулося на офіційний запит України. Систематично на майданчиках відбувається ротація групи іноземних експертів, які здійснюють моніторинг ситуації відповідно до семи фундаментальних принципів ядерної безпеки.

Інформація щодо енергоблоків

[ред. | ред. код]
Енергоблок[5] Тип реакторів Потужність Початок
будівництва
Підключення до мережі Введення до експлуатації Закінчення проектного терміну експлуатації[6] Продовження терміну експлуатації[6]
Чиста Брутто
Рівне-1 ВВЕР-440/213 381 МВт 420 МВт 01.08.1973 31.12.1980 21.09.1981 22.12.2010 Термін експлуатації продовжений до 22.12.2030
Рівне-2 ВВЕР-440/213 376 МВт 415 МВт 01.10.1973 30.12.1981 30.07.1982 22.12.2011 Термін експлуатації продовжений до 22.12.2031
Рівне-3 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.02.1980 21.12.1986 16.05.1987 11.12.2017 Термін експлуатації продовжений до 11.12.2037[7]
Рівне-4 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.08.1986 10.10.2004 06.04.2006 07.06.2035 Плануються роботи з продовження ТЕ
Рівне-5[8] Westinghouse AP1000 1050 МВт 1100 МВт виконуються проєктні роботи

Міжнародний контроль

[ред. | ред. код]

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України здійснює Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).

Рівненська АЕС дотримується рекомендацій МАГАТЕ у частині підвищення рівня безпеки та надійності роботи діючих енергоблоків. У 1988 році РАЕС першою серед радянських АЕС пройшла перевірку експертами МАГАТЕ. З 1988 року на РАЕС проведено 7 міжнародних місій МАГАТЕ. Результати місій доводять, що стан експлуатаційної безпеки електростанції відповідає усім сучасним міжнародним вимогам.

Також Рівненська АЕС є членом Паризького центру Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій (ВАО АЕС). Діяльність ВАО АЕС базується на чотирьох основних програмах: партнерські перевірки, надання підтримки, аналіз виробничої діяльності, навчання та розвиток, кожна з яких забезпечує підтримку місії Асоціації і надає практичну допомогу її членам. Фахівці РАЕС активно беруть участь в різних програмах і заходах Асоціації. З 1989 року на РАЕС проведено 9 партнерських перевірок ВАО АЕС.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На Рівненській атомній станції запустили комплекс з перероблювання радіоактивних відходів. uprom.info. Національний промисловий портал. 7 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  2. RNPP - На РАЕС запрацював перший в атомній галузі країни технічний центр контролю металу. www.rnpp.rv.ua. Процитовано 22 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. МАГАТЕ: Через ракетну атаку росіян постраждали дві українські АЕС. Українська Правда. 17 листопада 2022.
  4. Президент відвідав Рівненську АЕС і провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача. 01.07.2023, 21:06
  5. «Ukraine: Nuclear Power Reactors» (english) Power Reactor Information System] of the МАГАТЕ
  6. а б Продление эксплуатации. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
  7. Енергоатом отримав продовжену ліцензію на експлуатацію енергоблока №3 Рівненської АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  8. МАГАТЭ: Nuclear Power Reactor Details — ROVNO-5 (англ.). Архів оригіналу за 04.06.2011.

Посилання

[ред. | ред. код]