Криворізька ТЕС
| 47°32′43″ пн. ш. 33°39′24″ сх. д. / 47.54531300002777527° пн. ш. 33.65680800002777318° сх. д.Координати: 47°32′43″ пн. ш. 33°39′24″ сх. д. / 47.54531300002777527° пн. ш. 33.65680800002777318° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Зеленодольськ, Криворізький район, Україна | |||
| Введення в експлуатацію | 1 липня 1965 | |||
| Енергоблоки | 10 | |||
| Материнська компанія | ДТЕК | |||
| Сайт | energo.dtek.com | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  Криворізька ТЕС | ||||
 | ||||
Криворі́зька ТЕС — найбільша електростанція області. Найбільша теплова електростанція України. Криворізька ТЕС розташована за 20 км на захід від міста Апостолове і за 2 км від Зеленодольська. Станція забезпечує електроенергією свій регіон.
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
Проєктна потужність — 2400 МВт. Енергетичне устаткування станції: 10 блоків по 282 МВт, із котлами П-50 — 4 блоки, із котлами ТАП-210А — 6 блоків, турбінами: К-300-240-2 (ст. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 9, 10), К-300-240 (ст. №№ 6, 7, 8).
Із введенням енергоблока № 8 Криворізька ТЕС досягла проєктної потужності 2400 МВт і стала першою блоковою тепловою електростанцією на твердому паливі, побудованою за типовим проєктом з енергоблоками 300 МВт. Саме Криворізька ТЕС стала полігоном для випробування і впровадження типових схем освоєння й експлуатації устаткування, ведення режимів експлуатації.
Проєктне паливо — рядове вугілля, резервне — мазут і газ. Електрична енергія подається з напругою 150 і 330 кВ із відкритих розподільних пристроїв.
Історія[ред. | ред. код]
- 1 липня 1965 року — перший енергоблок потужністю 300 тис. кВт.
- 27 червня 1966 року — введений в експлуатацію 2-й енергоблок.
- 31 грудня 1966 року — введений в експлуатацію 3-й енергоблок.
- 17 травня 1968 року — введений в експлуатацію 4-й енергоблок.
- 31 грудня 1968 року — введений в експлуатацію 5-й енергоблок.
- 30 вересня 1969 року — введений в експлуатацію 6-й енергоблок.
- 30 червня 1970 року — введений в експлуатацію 7-й енергоблок.
- 30 грудня 1970 року — введений в експлуатацію 8-й енергоблок.
- 31 грудня 1972 року — введений в експлуатацію 9-й енергоблок.
- 22 грудня 1973 року — введений в експлуатацію 10-й енергоблок.
28 січня 1975 року електростанція виробила перші 100 млрд кВт·год.
Із закінченням будівництва Криворізька ДРЕС стала найпотужнішою у країнах Європи станцією, що працювала на твердому паливі. Наказом Міненерго УРСР від 23 лютого 1981 року № 35 Криворізьку ДРЕС-2 перейменовано на Криворізьку ДРЕС.
З 1987 по 1992 роки проведено модернізацію та технічне переоснащення перших п'яти енергоблоків із продовженням терміну експлуатації на 15—20 років та зниженням викидів забруднюючих речовин.
У 1976 році підприємство нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, колектив станції двічі нагороджено Почесною грамотою Міненерго СРСР та тричі — Міненерго УРСР.
Нині Криворізьку ДРЕС перейменовано на Криворізьку ТЕС ВАТ «Дніпроенерго». За чотири десятиліття підприємство виробило 519 млрд кВт·год електроенергії.
Більшість працівників станції мешкають у Зеленодольську.
Директор КрТЕС — Дегтяренко Сергій Михайлович, заслужений енергетик України[1]. Адреса: м. Зеленодольськ, Дніпропетровська обл., Україна, 53660.
Вплив на довкілля[ред. | ред. код]
Станом на 22 лютого 2011 року Криворізька ТЕС входила до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ президента України 933—2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
- ↑ «Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища». [[Міністерство екології та природних ресурсів України]]. 22.02.2011. Архів оригіналу за 22.11.2011. Процитовано 27.05.2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Криворізька ТЕС [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Зеленодольська міськрада