Парафіївка

Селище Парафіївка
Герб Парафіївки Прапор Парафіївки
Будівлі цукрового заводу в Парафіївці
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Парафіївська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Статус	із 2024 року
Площа	5,81 км²
Населення	▼ 2169 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс	16730
Телефонний код	+380 4633
Географічні координати	50°52′37″ пн. ш. 32°38′29″ сх. д. / 50.87694° пн. ш. 32.64139° сх. д. / 50.87694; 32.64139Координати: 50°52′37″ пн. ш. 32°38′29″ сх. д. / 50.87694° пн. ш. 32.64139° сх. д. / 50.87694; 32.64139
Відстань
Найближча залізнична станція:	Качанівка
До станції:	1 км
До обл. центру:
- залізницею:	196 км
- автошляхами:	170 км
Селищна влада
Адреса	16730, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт Парафіївка, вул. Тараса Шевченка, 62
Голова селищної ради	Петруша Галина Леонідівна
Карта
Парафіївка
Парафіївка
Парафіївка у Вікісховищі

Парафіївка — селище в Україні, центр Парафіївської селищної громади Прилуцького району Чернігівської області. Населення — 2 169 особи (1 січня 2022). Орган місцевого самоврядування — Парафіївська селищна рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Містечко розташоване на півночі району. Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 172 км^[2]), до Ічні — 20 км. Найближчі залізничні платформи: тупикова станція Качанівка, відстань 1 км; та Ічня Полтавської дирекції залізничних перевезень (на лінії Бахмач — Прилуки), за 23 км.

Площа містечка близько 6 км²^[3]. Висота над рівнем моря — 164 м^[4]. На території селища — каскад ставків, що утворюють верхів'я річки Смош і нижче за течією переходять до Качанівських ставків.

Історія[ред. | ред. код]

Містечко засновано урядниками Речі Посполитої в першій половині XVII століття на території Чернігівського воєводства. Після 1649 певний час у складі Ічнянського полку Гетьманщини, згодом — Прилуцького полку (до 1782).

У часи гетьмана Івана Мазепи, село належало Генеральній канцелярії. Рішенням гетьмана воно надане до рангового володіння генеральному обозному Івану Ломиковському.

У селі церква Святителя та Чудотворця Миколая.^[5]

Є на мапі 1787 року.^[6]

У 1859 році у Козачому та Власницькому містечку Парафіївка була церква, цукровий завод та 562 двори, де жило 2774 особи (1384 чоловічої та 1390 жиночої статі.^[7]

З 1917 — у складі УНР. Після 1921 — постійни режим комуністів.

Під час організованого комуністами Голодомору 1932—1933 років убито щонайменше 107 жителів селища^[8].

На фронти Другої світової війни комуністи забрали 1400 жителів Парафіївки, 490 з них відзначені більшовицькими знаками, 504 — загинули.

Уродженці Парафіївки Корній Андрусенко і Вольф Хацкевич номіновані на Героя СССР. 1962 встановлені два пам'ятники на честь 11 комуністів, які загинули в боях з денікінцями в роки УНР, і 117 мобілізованих, яких ліквідували сили Вермахту 1943 році. У 1976 році споруджено обеліск Слави воїнам-односельцям^[9].

У повоєнний період у селі була центральна садиба колгоспу імені Тельмана, за яким було закріплено 4542 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3883 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом. У селі був також бурякорадгосп з цукрозаводом. Радгосп мав 2472 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2214 га орної землі, а завод виробляв 27,7 тис. тон цукру на рік^[9].

До 1960-их років грошей людям за роботу в колгоспі не платили, було відсутнє пенсійне забезпечення.

У 1960 році село отримало статус селища міського типу.

Герб і прапор[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Щит понижено хвилеподібно перетятий на золоте та синє поля. У золотому полі червона хоругва, на якій золотий хрест із розширеними кінцями. У синьому полі перехрещені срібні перо та пірнач, під якими золотий каламар.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище, розділене хвилеподібно по діагоналі з нижнього кута від древка на два рівновеликі трикутні поля, у верхньому червоному жовтий хрест із розширеними кінцями. У нижньому синьому — перехрещені білі перо та пірнач, під якими жовтий каламар.

Пояснення символіки[ред. | ред. код]

Хоругва з хрестом вказує на назву поселення Парафіївка як на колишній центр церковної громади — парафії (герб є напівпромовистим).

Пірнач, перо та каламар символізують приналежність Парафіївки до рангових маєтностей Генеральної канцелярії Війська Запорозького, а пізніше — до володінь Івана Ломиковського, який у різний час обіймав посади генерального писаря, генерального осавула, наказного гетьмана та генерального обозного в гетьманських урядах М. Ханенка та І. Мазепи.  

Хвилі символізують каскад ставків, що утворюють верхів'я річки Смош і нижче за течією переходять до Качанівських ставків.

Пожежа на складі боєприпасів[ред. | ред. код]

9 жовтня 2018 сталася пожежа на складі боєприпасів.^[10] 24 жовтня 2018 року пожежу було ліквідовано. На час ліквідації наслідків пожежі з центральної районної лікарні Ічні евакуйовано 163 хворих до лікувальних закладів селище Парафіївка.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Загальноосвітня школа, клуб, лікарня, крамниці, поштове відділення. Храм святителя Миколая ПЦУ, настоятель отець Василь Момоход.

Цукровий комбінат знищений.

Транспорт[ред. | ред. код]

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

Найближча залізнична станція Качанівка розташована на відстані 1 км. Станція є тупиковою і обслуговує цукровий завод, але крім товарного руху на ділянці щодня курсують приміські поїзди:

• № 6547 Ромодан (Полтавська область) — Качанівка. Прибуває до Парафіївки о 2:00 ночі..
• № 6550 Качанівка — Ромни (Сумська область). Вирушає з Парафіївки о 3:00 ночі і після прибуття до Ромнів через годину вирушає на початкову станцію — Ромодан.

Залізнична лінія одноколійна і не електрифікована. Відрізок залізниці від станції Качанівка до станції Григорівка (Григорівка-Південна) примикає до залізниці Ромодан (Полтавська область) — Бахмач, яка також є одноколійною і не електрифікованою, але по ній є постійний рух пасажирських поїздів далекого прямування, регулярний рух приміських потягів (двічі на день на Ромодан і один раз до Бахмача) і товарних потягів. Найближча велика залізнична станція — Бахмач-Пасажирський. У райцентрі також розташована залізнична станція на гілці Бахмач — Прилуки — Гребінка (Полтавська область), яка також є одноколійною і не електрифікованою і по ній є постійний рух пасажирських поїздів далекого прямування, приміських дизель-потягів (тричі на Прилуки, двічі до роз'їзду Варварівського і один раз до Бахмача) і товарних потягів.

Автомобільний транспорт[ред. | ред. код]

Селище розташоване на трасі Т 25 15 (Ніжин — Харкове, що на трасі Київ — Суми). Траса Т 25 15 проходить також через Ічню (райцентр), селище Дмитрівка і селище Талалаївка. Виїзд до столиці — Київ, обласного центру — Чернігів і міста Ніжин через Ічню. Виїзд до Бахмача через Дмитрівку. Виїзд до Сум, Прилук, Ромн і в Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України через трасу Т 25 29, яка відходить на південь від траси Т 25 15 в 9 км на схід від Парафіївки. Також із селища йдуть місцеві дороги до сел Хаїха і Мартинівка (на північ), у Терешиху (на північний схід), а також до Власівки, Качанівки, Петрушівки та Іваниці (на південь). Відстань до райцентру становить 18 км (на захід).

Персоналії[ред. | ред. код]

Уродженці

• Андрусенко Корній Михайлович (1899–1976) — офіцер, полковник, Герой Радянського Союзу;
• Бугаєвський Мусій (кінець XVII cт., Парафіївка — 1747, Глухів) — співак, хоровий диригент, педагог. Вихованець Києво-Могилянської академії. Закінчив Києво-Могилянську академію, де співав в академічному хорі, був його диригентом. 1720–1734 — військовий капелан при резиденції гетьмана І. Скоропадського, потім Данила Апостола, а також священик церкви св. Анастасії у Глухові. У 40-х рр.— регент Глухівської хорової капели (до 1747). Серед його учнів — Гаврило Головня, одружений з донькою Бугаєвського Тетяною й опікун його сина — Миколи^[11][12].
• Данько Олена Яківна — українська письменниця, поетеса, художниця та акторка.
• Іванюк Михайло Миронович (1901—?) — український архітектор.
• Клочко Микола Павлович (нар. 1934) — поет-шістдесятник.
• Луценко Віталій Іванович (1937–1999) — український політик лівого спрямування, народний депутат України 2-го і 3-го скликань. Батько Юрія Луценка.
• Підгорний Віталій Костянтинович (* 1937) — український лікар.
• Слуцький Абрам Аронович (1898-1938) — керівник зовнішньої розвідки СРСР у 1935-1938 роках;
• Шура-Бура Михайло Романович (1918–2008) — учений у галузі кібернетики.
• Цинковський Іван Іванович (1919–1987) — український письменник, поет, журналіст.
• Хацкевич Вольф Беркович (1908–1959) — учасник Другої світової війни;
• Юзефович Корнелій Іванович (1726 — після 1766) — український співак і регент.

Див. також[ред. | ред. код]

• Качанівка (національний історико-культурний заповідник)
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Шевчук В. Микола Клочко // Шевчук В. О. На березі часу. Ті, котрі поруч: Спогади про сучасників. — К.: Либідь, 2016. — с. 221—234.

Посилання[ред. | ред. код]

• Парафіївка на вебсайті Верховної Ради України
• Прогноз погоди в селищі Парафіївка
• Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
• Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)
• Парафіївка новини^[1]

Ця стаття ґрунтується на матеріалах енциклопедичного видання «Історія міст і сіл УРСР». Відтак у ній може бути відсутньою або викривленою інформація про періоди Української революції, Голодоморів, Другої Світової війни та сучасності. Ви можете допомогти проєкту, дописавши її.

п о р Населені пункти колишнього Ічнянського району Міста Ічня Смт Дружба • Парафіївка Селища Качанівка • Коломійцеве • Куликівка • Лугове • Софіївка • Тростянець • Шевченка Села Августівка • Андріївка • Бакаївка • Барбурське • Барвінкове • Безбородьків • Безводівка • Бережівка • Більмачівка • Боярщина • Буди • Бурімка • Веприк • Верескуни • Вишнівка • Власівка • Воронівка • Гейці • Гмирянка • Городня • Грабів • Гужівка • Дзюбівка • Довбні • Дорогинка • Загін • Заудайка • Зінченкове • Зоцівка • Івангород • Іваниця • Іржавець • Іценків • Киколи • Ковтунівка • Комарівка • Коршаки • Крупичполе • Купина • Лисогори • Лучківка • Максимівка • Мартинівка • Монастирище • Нова Ольшана • Новий Поділ • Однольків • Ольшана • Пелюхівка • Петрушівка • Припутні • Проліски • Рожнівка • Сваричівка • Сезьки • Селихів • Ступаківка • Тарасівка • Тишківка • Томашівка • Хаєнки • Хаїха • Червоне • Шиловичі • Щурівка • Южне

п о р Міста і смт Чернігівської області Міста Батурин · Бахмач · Бобровиця · Борзна · Городня · Ічня · Корюківка · Мена · Ніжин · Новгород-Сіверський · Носівка · Остер · Прилуки · Семенівка · Сновськ · Чернігів Селища Березна · Варва · Гончарівське · Десна · Дігтярі · Дмитрівка · Добрянка · Дружба · Замглай · Козелець · Короп · Куликівка · Ладан · Линовиця · Лосинівка · Любеч · Макошине · Мала Дівиця · Михайло-Коцюбинське · Олишівка · Парафіївка · Понорниця · Радуль · Ріпки · Седнів · Сосниця · Срібне · Талалаївка · Холми

Нормативний контроль GKG: /g/121tb_p9

1. ↑ Парафіївка ІНФО | Новини, спілкування, оголошення.