Андрусенко Корній Михайлович

Андрусенко Корній Михайлович
Народження 15 (27) вересня 1899
Парафіївка, Парафіївська волость, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть 8 жовтня 1976(1976-10-08) (77 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Країна  Російська імперія
 УНР
 Українська РСР
 СРСР
Рід військ піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе (1941)
Роки служби 19181945
Партія КПРС[1]
Звання  Полковник
Командування 239-й гвардійський стрілецький полк
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна:
Битва за Москву
Сталінградська битва
Битва на Курській дузі
Форсування Дніпра 1943
Білоруська операція 1944

Війна на Тихому океані
Нагороди
Герой Радянського Союзу
медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Кутузова II ступеня орден Олександра Невського (СРСР) орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
CMNS: Андрусенко Корній Михайлович у Вікісховищі

Корній Михайлович Андрусенко (нар.15 (27) вересня 1899(18990927) — пом. 8 жовтня 1976) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1944), гвардії полковник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 вересня 1899 року в селищі Парафіївці (нині Ічнянського району Чернігівської області) в селянській сім'ї. Українець. Освіта середня. Працював токарем.

У 1918 році призваний в ряди Червоної Армії. Брав участь в Громадянській війні. Член РКП(б) з 1925 року. У 1924 році закінчив Київську військову піхотну школу, в 1941 році — Військову академію імені М. В. Фрунзе.

У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на Західному, Брянському, Сталінградському, Центральному, 1-му Білоруському фронтах. Брав участь в обороні Москви, Сталінградській, Курської битвах, Білоруській операції, розгромі Японії. Був тричі поранений і контужений.

27 вересня 1943 року гвардії полковник К. М. Андрусенко, переслідуючи відступаючого противника, вивів увірений йому полк на лівий берег Дніпра в районі села Редьківка Любецького району Чернігівської області. Уміло керував збором і підготовкою підручних засобів, човнів, плотів для переправи. Протягом 28 і 29 вересня 1943 року в районі селища Любеча Чернігівської області з боєм переправив на правий берег Дніпра на човнах і плотах всі підрозділи полку. Протягом 29 і 30 вересня 1943 року відбив контратаки піхоти і танків противника і міцно закріпився на зайнятому рубежі. Утримавши плацдарм, забезпечив переправу дивізії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії полковникові Корнію Михайловичу Андрусенку присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1577).

Незабаром полковник Андрусенко К. М. призначається командиром 55-ї стрілецької дивізії (61-та армія, 1-й Білоруський фронт), воїни якої відрізнилися в ході Мінської наступальної операції і, зокрема, в боях при відвоюванні 29 червня 1944 року районного центру Гомельської області Білорусі — міста Петриков — Петриковський десант.

Після закінчення радянсько-німецької і радянсько-японської воєн гвардії полковник Корній Андрусенко вийшов у запас. У 19461956 роках жив у місті Сорочинськ Оренбурзької області. З 1956 року жив в Києві.

Помер 8 жовтня 1976 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Кутузова 2-го ступеня, орденом Олександра Невського, орденом Червоної Зірки, медалями.

Ім'ям Героя названа вулиця в селищі Парафіївка.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — Москва: Воениз., 1987 (рос.).
  • Конев В. Н. Герои без Золотой Звезды. Том 1. — Москва, 2005 (рос.).
  • Навечно в сердце народном. 3-є видання, доповнене і виправлене. — Мінськ, 1984 (рос.).
  • Россовский В. П. Золотые Звезды Оренбуржья, 1989 (рос.)
  • Церковный М. Ф.,Шиганов А. Д.,Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны. — Київ: 1982 (рос.).

Посилання[ред. | ред. код]

  • Андрусенко Корній Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Нагородні листи К. М. Андрусенка на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Некрополі Києва [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)