Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Хімія

Нижче Ви можете звернутися до учасників проекту «Хімія» для вирішення якогось запитання, що пов'язане із проектом. Однак, тут не дають консультацій з хімії, що не стосуються роботи над Вікіпедією.

Всі зацікавлені учасники проекту хімія можуть висловитися з приводу існування 5 різних статей про сіль хлорид натрію. Посилання на обговорення можете знайти в статті кухонна сіль. Також вітається співпраця з розширення статті хлорид натрію, бо хоча статей 5 - всі вони не такі вже й великі, а про хлорид натрію була взагалі на один абзац. З повагою, --Pavlo Chemist 15:14, 6 листопада 2010 (UTC)Відповісти

Вітаю учасників проекту! Пропоную вам приєднатися до Тижня покращення якості статей Української Вікіпедії, що триватиме з 21 лютого до 7 березня 2011 року, і протягом цього тижня покращити статті вашого проекту, що цього потребують! Alecs 16:08, 16 лютого 2011 (UTC)Відповісти

Шановні учасники проекту, висловіться, будь ласка, на сторінці Обговорення шаблона:Періодична система елементів. --Pavlo Chemist 13:45, 8 березня 2011 (UTC)Відповісти

Друзі! Катастрофа! Така важлива і фундаментальна стаття як Періодична система елементів‎ в жахливому стані!!! Рятуймо ситуацію на благо проекту. Дмитро Іванович не може наразі нами гордитись! --Щиро Ваш, Duvnuj 08:24, 26 травня 2011 (UTC)Відповісти

В нас існує дві статті окиснення та окислення. Оскільки є думка, що це різні поняття, то див. Обговорення:Окислення, чи потрібно нам залишати ці дві статті чи будемо з якоїсь робити перенаправлення. --Pavlo Chemist 09:20, 3 липня 2011 (UTC)Відповісти

Я взагалі не знаю, чи всі речовини значимі. Зараз стаття дуже маленька, можливо треба вилучити --AS 17:27, 11 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Ні, не всі. Приблизно ті самі загальні критерії, як для всього іншого, має бути належний відгук в АД. А тут лише пару десятків російськомовних форумів [1] та одна стаття із лише одним цитуванням. --yakudza 17:36, 11 жовтня 2011 (UTC)Відповісти

Не знаю чому, але якось найбільше впадає мені в око абсолютна відсутність такого поділу. Думаю, що варто було б зайнятись розділенням таких статей, як Водень - проста речовина, і Гідроген - хімічний елемент, Карбон-Вуглець (правда тут складніше), Оксиген-Кисень, Сірка-Сульфур, Силіцій-Кремній і т.д. Formiate 19:26, 19 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Такого поділу нема у жодній Вікіпедії, це вітчизняна термінологічна новинка. Та й взагалі, провести чітку межу між елементом та речовиною не завжди просто. Якщо раніше було питання хто відкрив кисень, то зараз спробуйте дати відповідь, що ж вони відкрили кисень чи оксиген? --yakudza 22:39, 29 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Ну так між киснем і Оксигеном різниця є принаймні в будові (там два атоми, а там один), а от між залізом і Ферумом справді виділити непросто.--Анатолій (обг.) 22:43, 29 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Шановні колеги! У хімічній галузі діє міжнародна Номенклатура ІЮПАК. Сучасна Україна теж її дотримується. Звичайно, є там і Хімічний елемент, і проста речовина. Тому дивно чути про якісь "вітчизняні термінологічні новинки". Ситуація тут інша - раніше СРСР був дещо осторонь світової спільноти. Тому і в хімії, і, скажімо, у петрографії була своє національна термінологія. Зараз у тій же петрографії ми практично перейшли на стандарти ISO . Але це мало кому помітно - галузь дуже вузька. Що ж стосується хімії - тут перехід на міжнародну номенклатуру йде важко - попри залучення її навіть у нові підручники. Тому - не лякайте "простих людей" пане Якудзо - і терміни ці не новотвір (а міжнародна норма за ІЮПАК), і провести чітку межу між елементом та речовиною практично завжди можна, і на питання хто відкрив кисень дати відповідь теж просто - відкрили кисень (тобто О₂), а не оксиген (тобто атом О). Все просто і "по-полицях".--Білецький В.С. 10:57, 30 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Так можна рухатись у цьому напрямку? Чи це буде надто радикально? --Formiate (обговорення) 13:09, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

Не раджу. По-перше, ніяких рекомендацій ІЮПАК з приводу національних термінологій не існує. Нажаль, пан Білецький посилається на поширений, але безпідставний міф. По-друге, паспорт на використання новітньої української хімічної термінології стік ще 2009-го року, а про новий нічого не відомо. По-третє, раджу просто в рамках кожної статті чітко ввести окремі визначення та описи для елементу та відповідної простої речовини, оскільки різночитаннє було і є, і люди ве одно будуть шукати як за одними, так і за другими назвами. --Lodovico (обговорення) 13:38, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

Тема, нажаль, не закрита. Саме з цією думкою шановного пана Lodovico маю не погодитися. 1) Учень, який на уроці хімії в середній школі не розрізняє хімічний елемент (Оксиген) та просту речовину (кисень), — тут перенаправлення саме таке, — отримує незадовільну оцінку. Це емпіричний факт, подобається він кому чи ні. Тут питання, для кого ж тоді пишеться вікі. 2) Навіть IUPAC Gold Book не дотримується чіткої термінологічної системи. Пошукайте "oxygen", знайдете, що кисень (O₂) там іменований і як "oxygen" 1 2 3, і систематично як "dioxygen"; здебільшого присутнє уточнення «атомний» або «молекулярний», а там, де його нема, зазвичай мається на увазі навіть не елемент, а атом, — для Гідрогена це написано прямо. 3) Звернімо увагу на тексти хімічних олімпіад школярів (місток між середньою школою та наукою), які на IV етапі укладають вчені зі ступенями з хімії, а не педагогіки чи то мовознавства; ці люди мають чи ні стосунок до вищої освіти, але точно мають стосунок до сучасної хімічної науки. Так, вибірка нерепрезентативна, рік від року деталі змінюються (приміром, стосовно номенклатури — велика літера на початку назви хімічного елемента), то наведіть як аргумент ще якесь сучасне колегіальне джерело. Отже, 8 клас. 2 тур. задача 6 питання 1 (питання 2 — до номенклатури) прямо протирічить усталеній тут практиці. --Olion17 (обговорення) 23:41, 24 жовтня 2014 (UTC)Відповісти

Прошу зацікавлених висловитись тут про перейменування ароматичних вуглеводнів із бензол, толуол, стирол, нітробензол на бензен, толуен, стирен, нітробензен відповідно. Дякую.--Zlir'a 10:02, 29 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Звісно за нову офіційну номенклатуру. Я сама цього не помітила, але якщо б помітила, то точно б теж розпочала таку тему! -- Formiate 22:05, 29 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Напишіть про це, будь ласка, за посиланням: Вікіпедія:Перейменування статей/Бензол → Бензен. Дякую.--Zlir'a 15:47, 30 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Вже аноніми пробують доповнити статтю. Допишіть щось) --AS 10:10, 14 січня 2012 (UTC)Відповісти

Дописав статю про хлорид барію --Хімік 19:28, 28 січня 2012 (UTC)Відповісти

Краще б не чіпав - помилок тьма.--Білецький В.С. 09:09, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Дивимося Органічні речовини.

Дивимося інтервіку - en:Organic matter.

Organic matter (or organic material, Natural Organic Matter, or NOM) is matter that has come from a once-living organism; is capable of decay, or the product of decay; or is composed of organic compounds. The definition of organic matter varies upon the subject for which it is being used.

Дивимося Matter.

Matter is a general term for the substance of which all physical objects consist.

Це ні що інше, ніж Матерія (фізика).

Отже, en:Organic matter - це органічна МАТЕРІЯ. (Хоча, дійсно, це слово має переклад і у вигляді «речовина», але за змістом, за суттю, дуже «напрашивается» (рос.) саме «матерія» чомусь. Ну, і в англійській статті у визначенні стоїть посилання саме на matter - тобто, на матерія (фізика).)

А тепер саме цікаве питання - а що ж таке все ж таки органічна речовина, і чим вона відрізняється від органічної сполуки???

Особливо би я, ділетант, хтів би отримати відповідь від тих колег, хто претендує у укрвікі на вхождення до Ради Фахівців.

Дякую. Serg7255 08:38, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

В Обговорення:Органічні речовини я ставив таке питання. Пан Білецький В.С. спробував мені пояснити. В принципі зрозуміло, хоча добре було б посилання на АД. --Олег 09:13, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

В принципі АД - будь-який підручник з хімії. Або довідник, або енциклопедія. Можна дивитися тут: * Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк:"Вебер", 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0--Білецький В.С. 09:17, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

По-перше, англ. matter та укр. матерія не є тотожніми за значенням та сферами вжитку, тому простою комбінацією означень, взятих з різних мов, тут не обійдешся.

По-друге, "матерія" належить до одного з базових абстрактних понять фізики, тому (як це часто буває) не може бути однозначно визначеним. (Для прикладу, дайте однозначне визначення часу в фізиці, чи точки в геометрії).

По-третє, поняття матерії в хімії та фізиці (особливо сучасній) є різними (див. пункт 1). В хімії воно використовується в тому ж значенні, що і у фізиці 200 років тому: як сутність, що має певний набір фізичних властивостей, - і є синонімом речовини. Під фізичними властиовстями розуміють класичні властивості - температуру топлення і кипіння, густину, коеф. заломлення, тощо (а не квантові, як спін та заряд і т.п.).

Четверте, органічна матерія - це не науковий термін з точки зору хімії. На відміну від органічної сполуки чи органічної речовини. Визначення органічної матерії співпадає з даним вище англійською мовою - т.б. є в певному сенсі синонімом "органічних решток", залишків життєдіяльності взагалі.

П'яте, речовина - це тіло з набором фізичних властивостей. Сполука - це спосіб її опису через кількісний поелементний та структурний склад.

Десь так. Lodovico

Ну, не знаю, ось, наприклад, у рувікі цілком нормально існує просто перенаправлення з ru:органические соединения на ru:органические вещества. ([2]) То навіщо нам це розділення? Ви підтримуєте це тверждення одного колеги -

Органічні речовини - це речовини до складу яких входять одна або декілька Органічних сполук. Таким чином, поняття Органічні сполуки вужче ніж Органічні речовини. Органічні речовини = Органічні сполуки тільки у тому випадку, коли органічна речовина представлена однією органічною сполукою. Вислід: повинні існувати дві статті: Органічні сполуки та Органічні речовини.

чи не підтримуєте? Якщо це дійсно так, як написано, то тоді питань ніяких немає і треба сказати росіянам, щоб своє перенаправлення видалили і написали другу окрему статтю - «органические соединения». Serg7255 20:45, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

В нас і англійців написано все більш-менш коректно. Між поняттями «органічна сполука» і «органічна речовина» існує певна різниця і вони не є повними синонімами. Зрештою і вживаються вони по-різному у різних галузях знань. Геологи і біологи, які мають справу природними субстанціями вживають термін "речовина", а хіміки, які оперують ідеальними субстанціями - "сполука". Власне, нічого кримінально в тому, що росіяни об'єднали ці дві статті нема але в статті Органічні речовини, на мою думку, потрібно дати певні тонкощі вживання цього терміну в залежності від галузі знань. Це питання вже трохи обговорювалось у Обговорення категорії:Органічні речовини. --yakudza 21:32, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Моїм основним аргументом за органічні речовини був приклад з фулереном. Однак пан yakudza навів посилання на БСЭ, за яким і фулурен можна віднести до сполук. Однак, у всіх підручниках з хімії, які я бачив, було інше визначення, за яким фулерен не міг бути віднесений до сполук, тому нічого однозначного тоді і не вирішилося. Я ось глянув, що IUPAC називає фулерени - органічними сполуками. Власне кажучи, я тепер теж за залишення однієї категорії органічні сполуки. Зі статтями дійсно не все так просто і, можливо, варто залишити розділення на дві статті. --Pavlo Chemist 01:15, 5 лютого 2012 (UTC)Відповісти

В хімії "органічна речовина" використовується виключно як синонім "органічної сполуки". Щодо інших галузей науки нічого сказати не можу. Якщо вони мають різні значення, то це треба проілюструвати безпосередньо в статті. Якщо хтось візьметься (або точно не візьметься) це робити, то прошу сказати. Щоб не робити зайвої роботи чи не чекати, поки хтось інший це зробить за нас. Lodovico

А ось, власне, і відповідь. Українське "речовина" може бути перекладене і як matter, і як substance. В першому випадку воно використовується більш широко, як матеріал (у випдаку органічної Р. - біологічного походження). У другому - це синонім "сполуки". В англ. вікі все написано, починаючи з Пруста. Lodovico

А тут як розуміти?

Одноатомній газ (Ne), одноатомний метал (Na, наприклад) - це ж не сполука? Тоді неорганічна речовина, так? І що ми маємо у визначенні? - «Неорганічні речовини - 1. Речовини не рослинного і нетваринного походження. 2. Речовини, до складу яких входить одна або декілька неорганічних сполук.» Друге відпадає. Залишається перше. Отже - газ неон є неорганічною речовиною тому, що він не рослинного і не тваринного походження??? Щось тут мені не подобається, колеги. :) Serg7255 11:53, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

А яка рослина чи тварина продукує неон в атмосферу чи тверді сполуки, пане? --Alex-engraver 13:02, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Сполука та речовина не є взаємовиключними поняттями. (Сполуки входять до множини речовин). Неон та натрій є простими речовинами. І де ви взяли визначення про "не ослинне і нетваринне походження"? Воно явно не хімічне. Lodovico

У статті Неорганічна речовина я його взяв. Serg7255 20:39, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Термін індивідуальна хімічна речовина вам у допомогу --Base^{обговореннявнесок} 21:51, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

А, до мене нарешті дійшла суть проблеми. (Ви б одразу написали, що є дві статті, які між собою не узгоджені). Одразу скажу, що визначення зі статті Неорганічна речовина мені вкрай не подобається, але сказати точно, чи є воно кошерним, я не можу. Завтра спитаю книжників та знавців Закону. Lodovico

Неон та натрій не сполуки - це речовини, а точніше прості речовини. Прості речовини не бувають ні неорганічними, ні органічними, а бувають металами та неметалами.

Поділ такий:

• суміші
• індивідуальні хімічні речовини
  • прості речовини
    • метали
    • неметали
  • складні речовини(сполуки)
    • неорганічні (мінеральні) речовини
    • органічні речовини

--Base^{обговореннявнесок} 22:37, 4 лютого 2012 (UTC)Відповісти

На мою думку, в нас абсолютно неправильні визначення органічних і неоргаінчних речовин. Проблема в тому, що, як правильно зауважив Lodovico, «речовина» може мати два значення. «Хімічне» визначення:

• Хімічна речовина (те, що англійською Chemical substance) — це вид матерії, що має сталі фізичні і хімічні властивості за даних умов, і не може бути розділена на складові частини без розриву хімічних зв'язків. Тут ми маємо поділ: прості речовини — ті котрі складаються з атомів одного елементу, складні речовини або сполуки — з двох і більше. Далі сполуки можна поділити ще на органічні і неорганічні, з цими визначеннями наче все гаразд, хоча останнє можна було б сформулювати чіткіше.

А ось визначення органічної і неорганічної речовини в нас явно виходить з якогось інакшого визначення речовини взагалі, а саме «фізичного»:

• Речовина — вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо) (між іншим тут, здається, доречніше було б поставити інтервікі на Matter). Ну і можна цю речовину поділити на органічну і неорганічну в залежності від походження, синонімами буде органічний не неорганічний матеріал, наприклад, шмат м'яса — це органічний матеріал, а цемент — неорганічний. Але, на мою думку, в такому разі цю фізичну речовину взагалі не можна вживати у множині і писати «органічні речовини» і «неорганічні речовини», ми ж не говоримо в «цьому процесі задіяно кілька енергій» або щось таке, тут аналогічно. І визначення Неорганічна речовина взагалі ні в які ворота не лізе: по першому пункті: а якщо речовини грибного походження? або бактерійного, або архейного? а по другому: кисень то в нас вже не неорганічна речовина, бо ж він не сполука зовсім.

А взагалі, на мою, думку розділення статей на речовини і сполуки не потрібне, перенаправити і пояснити різницю у вступі.--Zlir'a 13:42, 5 лютого 2012 (UTC)Відповісти

А чим те визначення, що Ви привели не підходить для хімії? А на Matter недоречно бо матерія це ще і поле. --Base^{обговореннявнесок} 14:37, 5 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Друге визначення маєте на увазі? Ну тим наприклад, що горнятко чаю має масу і складається із елементарних частинок, але жодний хімік не назве горнятко чаю хімічною речовиною. А «matter» перекладається українською і як матерія і як речовина, якщо ми почитаємо визначення з англійської статті «Matter is a general term for the substance of which all physical objects consist. Typically, matter includes atoms and other particles which have mass. A common way of defining matter is anything that has mass and volume.», то побачимо, що йдеться про речовину, ніби поля маси не мають.--Zlir'a 14:56, 5 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Так схоже що Matter != Матерія (судячи з речення "The vacuum is free of matter, but not free of field." en:Field (physics) яке явно розділяє ці терміни. Наша ж матерія це і поле, і речовина) . Але що тоді прив'язати до статті Матерія (в нас це стаб, а в росіян нормальна стаття, а в нас з росіянами термінологія практично не відрізняється)? --Base^{обговореннявнесок} 16:58, 5 лютого 2012 (UTC)Відповісти

Ні, у нас (принаймні за підручниками 80-х) матерія поділяється на речовину та поле, тобто англ. Matter не тотожнє нашому "матерія". Lodovico

Шановні хіміки. В ході порівняльного аналізу з каталонцями я помітив, що не всі хімічні сполуки категоризовано за елементами, тобто не всі включені у гілку Категорія:Хімічні сполуки за елементами. Наскільки я розумію, в ідеалі мали б бути включені всі. З іншого боку, схоже, далеко не всі статті категорії "Хімічні сполуки" дійсно є хімічними сполуками. Список невключених (станом на 21.02.2012) статей навожу нижче --А1 09:26, 21 лютого 2012 (UTC):Відповісти

Панове, на сайті IUPAC нема посилань на рекомендації про назви елементів за латиною (Купрум, Ферум і т.п.). Посилання на старі книжки не працює. У версії 2005-го року (найновішій) в англійському написанні вживається назва "copper" [3], а "cuprum" згадується виключно в історичному контексті. Питання: А ДЕ ПОСИЛАННЯ НА IUPAC В УКРАЇНСЬКИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТАХ? --Lodovico (обговорення) 17:28, 1 березня 2012 (UTC)Відповісти

Просто плакати хочеться, коли ходжу по статтях. Те, що найбільше кидається в очі. Як правильно писати:

• хлорид натрію, хлорид Натрію, Натрію хлорид чи натрій хлорид? NaCl взяла просто для прикладу. Тут треба визначитись остаточно з тим чи пишеться назва хімічного елементу з великої букви чи ні.
• етилбромід, етил бромід чи бромоетан, брометан? Ластухіну, який посилається на ІЮПАК, всю назву орагнічної сполуки пише одним словом.
• Літій Алюміній гідрид, Літій альмогідрид, алюмогідрид Літію? Ще й та ж сама велика буква.

Більше зараз не згадаю, але таких питань виникає досить багато. Може створити окрему сторінку із рекомендаціями щодо хімічних назв і термінів? Але там напевне придеться кожне речення через обговорення проводити. Якщо така сторінка вже є, буду дуже вдячна за посилання. --Formiate (обговорення) 13:31, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

А чиї рекомендації ви хочете? МОНМоСу? Чи особисто вікіпедистів? (Ну, а "Літій Алюміній гідрид" - це явна помилкова калька з англійської.) --Lodovico (обговорення) 13:40, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

Думаю, що краще брати якісь офіційні рекомендації, а якщо їх нема, то вже спільними зусиллями вирішувати. Просто буде не подобається такий безпорядок. --Formiate (обговорення) 13:54, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

Офіційні рекомендації різні в різних установах, та ще й міняються кожні років 5. Вам яких? --Lodovico (обговорення) 13:52, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

А в різних установах, це в яких? --Formiate (обговорення) 13:55, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

В МОНМоСі (різні у різні роки), в НАН України, в різних університетах (зокрема таких, що мають право на термінологічні розробки). --Lodovico (обговорення) 13:58, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

Я все ж вважаю, що безпорядок в офіційній номенклатурі не повинен бути причиною безпорядку у Вікі. Якщо так багато різних документів, то тоді опираючись на ці документи на скільки можливо скласти список своїх рекомендацій. А коли в офіційній номенклатурі проглянеться якась єдність і стабільність, тоді можна буде порівняти і змінити те, що не збігатиметься. --Formiate (обговорення) 14:45, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

На мою думку зараз склалася ситуація, коли паралельно існує принаймні дві системи: традиційна та новітня. Першою користується переважна більшість фахівців, нею написана більшість літератури. Другою викладається хімія останні років 5-6, тому на неї орієнтовані школярі та молоді студенти. Тому (облишивши без обговорення логічні та моральні оцінки вчинків, що призвели до цієї ситуації) я б радив викладати матеріал з використанням обох (дублюючи час від часу терміни). Ситуація не краща, але робити вигляд, нібито "ця думка правильна, а інші нехай ідуть на...", як на мене хибна. --Lodovico (обговорення) 15:09, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

Вважаю, що це оптимальний варіант. Попередня спроба змінити голосуванням назви елементів на сучасні закінчилась нічим. --yakudza 18:02, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

Інші думки не повинні нікуди іти, звичайно напр. HCl це і соляна к-та і хлоридна к-та і Гідроген хлорид і гідрогену хлорид і т.п. — це зрозуміло… Але потрібно визначитись які саме назви повинні бути пріоритетними, для власне назв статей, на які вже буде редіректитись весь інший масив термінів для даної сполуки. Мені особисто однаково що буде прийнято за стандарт у Вікіпедії (принаймі зараз), але стандарт однозначно має бути. Думаю треба створити список можливих назв для усіх класів сполук (або для більшості) і провести аргументоване голосування. Можливо, при відсутності консенсусу слід буде сформувати офіційне звернення до установ, які відповідають за українську термінологію --Base^{обговореннявнесок} 17:09, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

Це я і мала на увазі, має бути якийсь стандарт. Як мають називатись статті (наприклад, є Гідроксид натрію і є Хлорид натрію)? Мені теж абсолютно все одно як називати нову статтю про хімічну речовину (Борогідрид Натрію), але коли збираюсь її писати досить багато йде часу, щоб вирішити як її назвати! Перевіряю статтю Спирти: там "етил бромід", там "метилхлорид", а стаття у Вікі називається Хлорметан. Просто навіть при вичитці не знаєш що на що виправляти. --Formiate (обговорення) 18:24, 17 березня 2012 (UTC)Відповісти

Я вам і намагаюся пояснити, що авторитетних офіційних установ нема. Ті що існюють, повністю дискредитували себе. Згадайте їх в присутності фахівців - і почуєте несамовите реготання. Спробами звернутись будь-куди до офіційних установ за порадами ви затягнете УкрВікі в гидке болото розпилу бабла, що йде під приводом розробки і перерозробки термінології. А вибравши одну зі сторін на власний розсуд ви обов'язково посваритесь з іншою. Тому, замість переписувати назви в статтях, краще б зробили редиректи на вже існючі.

А з Хлорметаном ситуація ще гірша. Він, як і багато інших продуктів промислового виробництва, названий за регламентом бозна яких років (за номенклатурою ще 19-го століття). Оскільки саме ці назви фігурують в прайс-лістах та інших переліках товарів, не варто навіть пробувати їх переіменовувати. --Lodovico (обговорення) 09:08, 18 березня 2012 (UTC)Відповісти

На статті можна зробити редіректи, а в назві писати все, що тільки можна. Переписувати назви я точно не буду. (Хоча я все ж за якийсь стандарт.) Але ж у новій статті ну не можу я писати раз так (етил бромід), а інший раз по-іншому (хлорметан). Для мене найгостріше стоїть питання саме назв органічних та неорганічних сполук, бо вони використовуються ен разів у кожній хімічній статті. Український правопис теж змінюють хто як і коли хоче, але все ж Вікі має свої рекомендації щодо написання статей українською мовою.

Якщо нема на що опиратись, написати собі свої рекомендації. Не думаю, що тут так багато хіміків, щоб дуже воювали. А статті писати було б набагато легше. --Formiate (обговорення) 10:33, 18 березня 2012 (UTC)Відповісти

Моя особиста думка така: назви неорганічних сполук в першу чергу давати за старим (до 91-го) правописом - хлорид натрію, сульфат барію, а в дужках зазначати новий (Натрій Хлорид, Барій Сульфат). Створити редірект з кожної альтернативної назви (якщо ще є й традиційна - "Кухонна сіль" чи та "Берлінська лазурь"). Вважайте це моїм голосом. Щодо органічних сполук проконсультуюсь в органіків та напишу. --Lodovico (обговорення) 12:36, 18 березня 2012 (UTC)Відповісти

Дякую.--Formiate (обговорення) 14:09, 18 березня 2012 (UTC)Відповісти

Розпитав органіків. Вони радять притримуватись номенклатури ІЮПАК (звіряти з англійськими назвами, а не з нашою номенклатурою). Тобто назви виводити від алкану, а не від радикалу. Наприклад, давати так: 1) Хлорметан (хлорометан, хлористий метил, метилхлорид) чи 2) Пропан-2-ол (ізопропиловий спирт, ізопропанол, 2-пропанол). --Lodovico (обговорення) 18:29, 20 березня 2012 (UTC)Відповісти

Пані та панове, аби не виникло непорозумінь при написанні статей, прошу підтвердити/спростувати прочитане мною:

• неорг. сполуки іменувати в стилі "Аніон Катіон(у)"
• в якості назв елементів брати радянські варіанти (оксид марганцю, хлорид сірки)
• орг. сполуки перекладати з англійської

Питаннячко:як щодо пробілу після катіону і перед валентністю - Реній(ІІ) чи Реній (ІІ)? --Олег.Н (обговорення) 20:13, 8 квітня 2012 (UTC)Відповісти

(1) Так. (2) Так. (3) Брати за основу назву насиченого вуглеводня (а не радикалу). Наприклад 2-хлоропропан, а не 2-хлорпропіл. В разі сумнівів так, звірятися з англійською назвою. Перед валентністю за правилами журналів пробіл не ставиться. Так що Реній(ІІ). --Lodovico (обговорення) 21:27, 8 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Зіткнувся з двома випадками:

- стаття про димер N₂O₄ називається «Азотний тетраоксид» (NO₄ ???). Це прийнятно? Що каже з цього приводу ІЮПАК (та Ваша совість)?

- деякі статті з «нормальними назвами» виконують редирект до тривіальних та застарілих назв (Пероксид водню → Перекис водню). Чому ж не навпаки?! --Олег.Н (обговорення) 11:43, 11 квітня 2012 (UTC)Відповісти

(1) Не знаю. Може то дуже застаріла традиційна назва. Хоча чую вперше. Якщо не забуду, спитаю у наших мамонтів. (2) А навіщо? Я не бачу сенсу перекидати статті з назви в назву. Не вважаю існування "правильних" назв священою коровою. Люди все одно користуються традиційними. Так і зі статтями - хай вже буде, як є. --Lodovico (обговорення) 18:44, 11 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Уточнив. "Азотний тетраоксид" - це традиційна назва в ракетній технології, комопнент "меланжу". Оскільки стаття явно створювалася ракетчиками, то звідси і назва. --Lodovico (обговорення) 19:49, 11 квітня 2012 (UTC)Відповісти

До уваги дописувачів. Частою помилкою (що, нажаль, блукає багатьма друкованими виданнями) є вживання терміну "ІЧ-спектр" та його похідних. Нагадую, що ІЧ є скороченням від "інфрачервоний", і надалі це скорочення підпадає під ті ж правила, що і повне слово. Наприклад, ми маємо казати "інфрачервоний спектр", тому скорочуємо його до "ІЧ спектр" (без дефісу). Відповідно і "ІЧ спектроскопія" (інфрачервона спектроскопія). А коли ми утворюємо від цього звороту означення "інфрачервоно-спектроскопічний", то зв'являється і дефіс, який переноситься і на скорочену форму - "ІЧ-спектроскопічний".

Звісно, те ж саме розповсюджується і на інші спектри (УФ, ЕПР, тощо). Виключенням є "масс-спектроскопія" (хоча, насправді вона спектрометрія), тому що слово утворене калькуванням з англійської і не має аналогу в українській.

Дякую за увагу. --Lodovico (обговорення) 17:42, 18 березня 2012 (UTC)Відповісти

Трохи пошукав по правилах правопису, знайшов, що через дефіс серед іншого пишуться:

ж) Терміни, до складу яких входить літера алфавіту: П-подібний, Т-подібний;

Думаю, що це саме той випадок. --yakudza 18:18, 18 березня 2012 (UTC)Відповісти

При чому тут це? Наведене вами правило стосується означення форми. Ну, X-подібний, тому що схожий на літеру Х. ІЧ та УФ - це ж абревіатури, а не вказівка на форму спектроскопії. (Ну, не схожі вони за формою ані на І, ані на Ч, ані на УФ). --Lodovico (обговорення) 18:24, 18 березня 2012 (UTC)Відповісти

Означення форми стосуються лише приклади, а правило дає більш загальну рекомендацію, під яку, на мою думку, підпадає і цей випадок. Так само й ІТ-фахівець, О-символіка. Зрештою, пошук по джерелам досить переконливо свідчить на користь варіанту з дефісом. [4] [5] До речі, прикметник інфрачервоноспектроскопічний, судячи зі всього, має писатись разом, а не через дефіс. Див. [6] складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгодженого з ним прикметника. --yakudza 22:15, 18 березня 2012 (UTC)Відповісти

В правилі чітко сказано "літера алфавіту". Не "літери". Тому стосунок цього правила до ІЧ спектроскопії сумнівний. "ІТ-фахівець" - це, по-перше, калька з англійської, по-друге не стосується даного правила, бо слова "інформаційнотехнологічний", яке б могло бути використане як означення, не існує. Крім того, я вже вказував, що помилка, нажаль, дуже поширена, тому просте посилання на кількість страйтків у гуглі не аргумент. Плюс, кількість результатів за пошуком без дефісу майже рівна (94 проти 95). З приводу "інфрачервоноспектроскопічний" згоден. Втім, це не міняє суті. Ми ж не можемо писати "ІЧспектроскопічний" злитно - звідси і з'являється дефіс. --Lodovico (обговорення) 06:49, 19 березня 2012 (UTC)Відповісти

Як ви дивитесь на ідею проведення хімічного тематичного тижня? Наприклад, тижня іменних реакцій? А то щось їх ну дуже мало в нас. --Formiate (обговорення) 19:53, 5 квітня 2012 (UTC)Відповісти

А хто в ньому братиме участь? Як на мене простіше домовитись з охочими зробити цю тему. Книжки з назвами на кшалт "Іменні реакції в хімії" не така вже рідкість. --Lodovico (обговорення) 20:55, 5 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Так, того ж Вацуро-Міщенко доволі легко знайти у вільному доступі [7] --yakudza 21:54, 5 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Ми будемо брати участь). Просто це б оживило трохи портал, можливо привернули б увагу до хімічних статей, завербували б ще кілька хіміків, довели б якусь статтю до доброї... --Formiate (обговорення) 21:18, 5 квітня 2012 (UTC)Відповісти

• Тематичні тижні анонсуються на першій сторінці та Загальному оголошенні. Це непоганий спосіб залучити нових користувачів до Вікіпедії. --yakudza 21:40, 5 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Гаразд. Нажаль, свою участь найближчий місяць не гарантую. --Lodovico (обговорення) 05:51, 6 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Якщо чесно, то я теж найближчий місяць не можу. Тому пропоную другу половину травня, орієнтовно 21-31 травня. --Formiate (обговорення) 10:17, 6 квітня 2012 (UTC)Відповісти

На День Хіміка? :) --Lodovico (обговорення) 16:34, 6 квітня 2012 (UTC)Відповісти

От і знайшли навіть до чого приурочити, так взагалі буде прекрасно! --Formiate (обговорення) 07:22, 8 квітня 2012 (UTC)Відповісти

• Вирішила, що хай краще буде просто Тиждень хімії та хіміків, бо хіміків тут і так на пальцях порахувати можна, а органіків, які будуть писати про іменні реакції ще менше. Вуаля: Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Пропозиції/Тиждень хімії та хіміків. Запрошую долучатись. Сама я буду писати в більшості про все ті ж іменні реакції --Formiate (обговорення) 10:06, 13 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Наштовхнувся на ці дві статті. Шапка з пропозицією об'єднання висить вже кілька років — в обговоренні жодного слова. В зв'язку з цим два питання. (1) А чи не варто їх нарешті об'єднати? Я подивися, вони цілком взаємодоповнюючі. В одній - паспорт спеціальності. В іншій - історія та деякі основні характеристики. Зливання відбувається просто механічним поєднанням з деякими косметичним правками. (2) А яка доля статей, запропонованих до об'єднання, взагалі? Їх хтось спеціально відстежує? У мене є підозра, що таких "пар" по УкрВікі повно - і ніхто ними не опікується, бо звернення "про обговорення" спрямоване в порожнечу. Може варто надалі викладати такі пропозиції сюди для обговорення? Чи взагалі створити окремий список? --Lodovico (обговорення) 19:50, 6 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Думаю, що сюди буде нормально кидати всі хімічні питання. Хіміків тут не так і багато, так що можна буде всі питання тут розглядати.

А статті дійсно описують одне і те ж. Голосую за об'єднання. --Formiate (обговорення) 07:25, 8 квітня 2012 (UTC)Відповісти

От про це я, власне, і кажу: поговорили ми з сами, куме, і на цьому все скінчилося. Статті як висіли окремо, так і висять. І мовчанка. --Lodovico (обговорення) 16:26, 10 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Вікіпедія:Будьте рішучими . Механічно об'єднав дві статті, щось нема настрою приводити до ладу, а варто б... До речі, як краще назвати. На мою думку, в Україні більш поширена назва Хімія високомолекулярних сполук. --yakudza 16:48, 10 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Дякую. Я відредагую. Просто я думав, що для поєднання зі збереженням історії необхідні повноваження адміністратора. А щодо назви - то байдуже. Нехай буде Хімія високомолекулярних сполук. --Lodovico (обговорення) 17:13, 10 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Загалом так але лише для того, щоб зберегти історію обох статей в об'єднанній статті. --yakudza 17:23, 10 квітня 2012 (UTC)Відповісти

Ось таку штуку маємо завдяки пану Elchup. Я особисто прихильник того, щоб було дві статті, але дві повноцінні статті… --Base^{обговореннявнесок} 12:07, 9 травня 2012 (UTC)Відповісти

Дивно. У таких випадках зазвичай наявна лише одна стаття — про речовину. Зі статті «Гідроген» редирект веде на «Водень», така ж ситуація й з Нітрогеном. Особисто я також виступаю за дві статті, але в такому разі аналогічні заходи варто провести й до інших елементів/сполук! --Олег.Н (обговорення) 15:48, 9 травня 2012 (UTC)Відповісти

І я за дві статті. Навіть сама хотіла розвести, але якось страшно було:-). --Formiate (обговорення) 19:03, 9 травня 2012 (UTC)Відповісти

• Поки повернув перенаправлення. Думаю, що подібні зміни потрібно робити через обговорення хоча б тут. Я з досить великою недовірою ставлюсь до розділення статей на елементи і прості речовини. Перш за все тому, що таку межу провести в багатьох випадках вкрай складно. Чи варто, наприклад, статтю цирконій розбивати на дві? --yakudza 19:07, 9 травня 2012 (UTC)Відповісти

Статті про метали можна не розводити, а просто всередині чітко розмежувати характеристики елементів і властивості простих речовин. А от Нітроген і азот, Сульфур і сірка, Гідроген і водень варто (на мою скромну думку). Раніше вважала, що варто і Карбон відділити, але там важко виділити просту речовину (статті на алмаз, графен і т.д. і так є). А тепер думаю, що досить зручно внутрішнє посилання робити на Вуглець, бо Карбон веде на дизамбіг. --Formiate (обговорення) 19:14, 9 травня 2012 (UTC)Відповісти

Тай й метали можна ну Ферум залізо Купрум мідь… Примнаймі для таких, у яких назви відмінні, згодом можна буде і інші… В статті про метал більше про фіз. характеристики, металургію тощо А в статті про елемент вже більше сполуки, характеристики атома і т. д. --Base^{обговореннявнесок} 17:13, 11 травня 2012 (UTC)Відповісти

Дорогі хіміки! Взялась покращувати статтю про гліколіз, намалювала схеми реакцій. Але я неуважна людина і могла наробити всяких покручів, а власні помилки побачити дуже важко. Тому велике прохання переглянути схеми у статті і подивитись, чи ніде там нічого не погубилось і не пододавалось зайвого. Все ж статтю відвідує більше тисячі людей на місяць і не хотілось би, щоб вони копіювали мої ляпи. Буду дуже вдячна!--Zlir'a (обговорення) 12:52, 11 травня 2012 (UTC)Відповісти

Пропоную перейменувати статтю Складні ефіри на Естери, або хоча б зробити так, щоб пошук і посилання Естер одразу видавав хімічний естер, а не місто у Франції. Тому що дуже незручно робити вікіпосилання у статтях зі слова естер на складні ефіри. Та й хімічні естери, я думаю, шукають набагато частіше, ніж цікавляться французьким містом (я про це місто взнала тільки тому, що шукала хімічні естери). Як аргумент наведу статистику, хоча вона й може нічого не доказувати: Складні ефіри - 1394 переглядів у травні, Естер - 206 переглядів. --Formiate (обговорення) 21:43, 27 травня 2012 (UTC)Відповісти

Щодо перейменування я голосую «За», бо сам сьогодні їх шукав :) Однак, там напевно знадобиться якась сторінка розв'язання неоднозначностей, бо ж Естер — це також і жіноче ім'я (хоч і відносно малопоширене). --Олег.Н (обговорення) 21:10, 29 травня 2012 (UTC)Відповісти

Ну назвати можна Естери - зараз це редирект... --Base^{обговореннявнесок} 21:17, 29 травня 2012 (UTC)Відповісти

А я б взагалі хотіла зробити статтю Естер в хімічному значення, а вверху дати Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Естер (значення). ({{Otheruses|Естер (значення)}}). Так буде легше з хімічних статей посилатись на естери, бо таких внутрішніх посилань буде найбільше. Тобто більше, ніж внутрішніх посилань на місто Естер і на жіноче ім'я Естер. --Formiate (обговорення) 21:36, 29 травня 2012 (UTC)Відповісти

Ой, а дизамбіг Ви забули створити? --Base^{обговореннявнесок} 18:21, 13 червня 2012 (UTC)Відповісти

Так Зроблено --Formiate (обговорення) 19:14, 13 червня 2012 (UTC)Відповісти

Перепрошую, що втрутився і лише після того прочитав це. Мій disambig ефіри відповідає як моєму розумінню, так і змісту статей етери, естери. Але є ще перенаправлення ефір на disambig етер. Отже, як краще: перенаправлення ефіри → етер (компактніше, але неточно, бо, приміром, «світовий ефір/етер» не вживається у множині), чи додати на ефіри й прокоментувати посилання на однину терміну етер, чи залишити disambig етер + disambig ефіри (як зараз, коли, приміром, естер є цільовою сторінкою двох сторінок перенаправлень)? --Olion17 (обговорення) 22:17, 24 жовтня 2014 (UTC)Відповісти

Сабж - що правильніше? --Base^{обговореннявнесок} 21:54, 1 червня 2012 (UTC)Відповісти

Якось "символ" набагато більше на слуху. --Formiate (обговорення) 21:56, 1 червня 2012 (UTC)Відповісти

Мені теж. Але стаття у нас про знак, а про символ навіть редиректу нема. --Base^{обговореннявнесок} 22:02, 1 червня 2012 (UTC)Відповісти

Вітаю! Хочу повиправляти речі типу CoCl₂•6H₂O на CoCl₂·6H₂O. Є ще варіант CoCl₂ · 6H₂O. В англомовних наукових хімічних журнал я здебільшого зустрічав, і сам пишу типу CoCl₂·6H₂O. Це логічно, бо ж ми пишимо г·моль⁻¹, а не г•моль⁻¹. Дрібниця, але хочу уніфікувати. • використовується для радикалів, типу СН^•
₃. Англійська, німецька, російська вікіпедії теж не дуже люблять жирну крапку. Запускати бота, чи варто обговорити? --Pavlo Chemist 20:39, 11 червня 2012 (UTC)Відповісти

Думаю, що обговорювати нема що. Жирна крапка якось навіть естетичніше виглядає. --Formiate (обговорення) 21:28, 11 червня 2012 (UTC)Відповісти

ІЮПАК 2005 року (Red Book) використовує "худу" крапку: ст. 8, 12 (і стор. 8 - жирну для радикалів, як я і писав) і вона мені естетично більше подобається. І без пробілу. --Pavlo Chemist 21:41, 11 червня 2012 (UTC)Відповісти

Сабж. --Base^{обговореннявнесок} 18:19, 13 червня 2012 (UTC)Відповісти

А що з нею? Якщо Ви про назву, то ми в університеті дійсно вчили саме "цукрози". --Formiate (обговорення) 18:56, 13 червня 2012 (UTC)Відповісти

Хм, не знаю, за 5 років навчання на кафедрі біохімії не пам'ятаю, щоб хтось хоч раз сказав «цукроза». Єдиний український підручник з біохімії, що в мене зараз є (Губський Ю.І. (2007). Біологічна хімія. Київ-Вінниця: Нова книга. ISBN 978-966-382-017-0. {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |сторінок= (довідка)) каже сахароза (але я щось від цього підручника загалом не в захваті). На моє здивування, google scholar знаходить досить багато українських статей із словом цукроза (134). Якщо пошукати «сахароза», то знаходиться 11 тис., але на перших сторінках всі російські (навіть якщо клацнути «шукати українською»). Уліф знає обидва слова. Зрештою, я схиляюсь до перейменування у сахарозу, бо звикла, але, видається, що це не так однозначно.--Zlir'a (обговорення) 19:19, 13 червня 2012 (UTC)Відповісти

Несподівано побачив цю категорію в статті Монооксид кремнію. Перепрошую, а як зображати структуру для речовини, про яку прямо в тексті написано, що її структура досі точно не визначена? --Lodovico (обговорення) 10:34, 15 червня 2012 (UTC)Відповісти

Це службова категорія Категорія:Хімічні сторінки, що вимагають зображення структури, яка навіть не створена і дозволяє користувачам подивитися, де можна структуру вставити. Якщо немає такої, то й не треба. Можна буде список скласти, де треба, а де не треба зображення. --Pavlo Chemist 10:46, 15 червня 2012 (UTC)Відповісти

А не можна для таких технічних цілей створити інший спосіб позначення? Щоб для вікіпедистів було зрозуміло, а користувачі не думали, що це така халтура? --Lodovico (обговорення) 10:49, 15 червня 2012 (UTC)Відповісти

Службові категорії, наче, роблять прихованими. Її треба створити і поставити там шаблон {{Прихована категорія}}--Zlir'a (обговорення) 11:01, 15 червня 2012 (UTC)Відповісти

Добре, дякую, �