Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»

Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»

Спасо-Преображенський собор
51°29′27″ пн. ш. 31°17′54″ сх. д. / 51.49111111002777363° пн. ш. 31.29861111002777818° сх. д. / 51.49111111002777363; 31.29861111002777818Координати: 51°29′27″ пн. ш. 31°17′54″ сх. д. / 51.49111111002777363° пн. ш. 31.29861111002777818° сх. д. / 51.49111111002777363; 31.29861111002777818
Країна	Україна
Розташування	Україна, Чернігів
Вебсторінка	naiz1.pp.net.ua
Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» (Україна)

Націона́льний архітекту́рно-істори́чний запові́дник «Черні́гів старода́вній» (НАІЗ «Чернігів стародавній»)

Історія створення[ред. | ред. код]

• 1946 — Чернігів був віднесений до трьох історичних міст України після Києва і Львова. Це пов'язане з тим, що в цьому, одному з найдавніших міст України до нашого часу збереглося до 50 пам'яток архітектури ХІ – XIX ст. і до 200 меморіальних пам'яток і пам'ятних місць, пов'язаних з перебуванням видатних осіб.
• 1967 — постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1967 № 125 було створено «Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник» на правах філіалу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софіївський музей».
• 1978 — постановою Ради Міністрів УРСР від 22 червня 1978 р. № 344 Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник перетворено в самостійну установу з філіалом у Новгороді-Сіверському.
• 1998 — Указом Президента України від 29 грудня 1998 р. № 1392/98 заповіднику надано статус національного.
• 2003 — розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2003 р. № 233-р. цілісний майновий комплекс заповідника передано із спільної власності територіальних громад Чернігівської області у державну власність з віднесенням його до сфери управління Державного комітету України з будівництва та архітектури (нині — Міністерство регіонального розвитку та будівництва України).
• 2023 — Комісія Міністерства культури та інформаційної політики України підтвердила передачу державі з тривалого тимчасового користування 18 об’єктів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», зокрема, це стародавні собори, якими користувалася Українська православна церква (московського патріархату)^[1][2][3].

Склад заповідника[ред. | ред. код]

Заповідник є одним із головних туристичних об'єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам'яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. Готуються матеріали для внесення цих пам'яток до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У складі заповідника:

• найдавніший храм Київської Русі — Спасо-Преображенський собор (поч. ХІ ст., діючий);
• один з найбільших у Європі курганний некрополь (ІХ – Х ст.);
• визначна пам'ятка печеробудівництва — Антонієві печери (XV – XVIII ст.);
• П'ятницька церква (кін. XII – поч. XIII ст., діюча);
• Троїцький собор (1679 – 1695, діючий);
• Свято-Успенський Єлецький монастир (1060 – 1680, діючий);
• Чернігівський колегіум (1700);
• унікальна колекція іконопису (XVII – XIX ст.)
• пам'ятки писемності і книгодрукування (XVII – XIX ст.).

• 
  П'ятницька церква
• 
  Борисоглібський собор
• 
  Свято-Успенський Єлецький монастир
• 
  Будинок полкової канцелярії (будинок Мазепи)
• 
  Чернігівський колегіум

Науковий та фондовий матеріал заповідника нараховує понад 70 тисяч одиниць зберігання, серед яких:

• унікальна колекція професійного, народного та старообрядницького іконопису XVIII – XIX ст. яка нараховує більше 800 ікон;
• колекція стародруків, що нараховує більше 100 книг;
• фонд фотонегативів (більше 7000);
• фонд дерев'яного різьблення, архітектурно-будівельних деталей;
• унікальна колекція таврованої цегли (до 1000 штук);
• тканини, вишивка та предмети церковного культу (більше 500 одиниць збереження);
• колекція художнього металу (до 200 одиниць збереження, в тому числі неперевершені царські врата Борисоглібського собору);
• найчисельніша колекція археології (більше 50 тис. одиниць збереження).

Колектив[ред. | ред. код]

Колектив заповідника нараховує 50 осіб, з них 18 — науковці.

Керівники:

• Сарана Валерій Юрійович — генеральний директор (2003—2006).

Діяльність заповідника[ред. | ред. код]

Основні напрямки діяльності заповідника:

• охорона і реставрація пам'яток архітектури та історії;
• науково-просвітницька діяльність;
• науково-дослідна діяльність;
• облік та збереження музейних цінностей.

Щороку музеї та виставки заповідника відвідують понад 200 тисяч туристів, а за весь період його діяльності пам'ятки та експозиції заповідника відвідало понад 8 млн туристів. Чернігів входить до туристичного маршруту «Намисто Славутича».

Колективом заповідника

• організовуються наукові читання «Чернігівські старожитності»;
• підготовлено понад 450 наукових праць, видаються матеріали конференцій, книги;
• здійснено понад 45 наукових та пошукових експедицій.

Виставки

В виставкових залах заповідника проведено понад 20 виставок, зокрема:

• виставка «Біблійні сюжети в творчості видатних художників ХУІІІ-XIX ст.» із фондів Національного музею «Київська картинна галерея», в експозиції були представлені картини, гравюри, літографії, офорти таких видатних російських митців, як Карл Брюлов, Ілля Рєпін, Микола Ге, Михайло Нестеров;
• виставка з фондів Національного художнього музею України «Жіночий образ в українському живописі» — художні полотна відомих українських художників XIX — поч. ХХ ст.: Тропініна, Кричевського, Пимоненка, Сошенка, Селезньова, Волокидіна;
• виставка присвячена творчості Тараса Григоровича Шевченка із фондів Національного музею Т.Шевченка;
• виставка вишитих ікон 91-літнього отця Дмитра Блажейовського, українця за походженням, який нині мешкає в Італії;
• виставки відомих українських художників — членів Спілки художників України, зокрема, Євгена Лещенко, Івана Пилипенко, Михайла Гайового, Миколи Мудрого, Леоніда Павленко і Марини Орлової.

Двічі відбулися персональні виставки народного художника України, академіка, героя України Тетяни Яблонської (з фондів Національного художнього музею України та родинної колекції, яку надала дочка — Гаяне Атаян) та інші.

Загалом, за 40 років діяльності заповідника в ньому відбулося більше 120 тимчасових виставок і діє 10 постійних експозицій.

У 2016 проведено 18 виставок. Зокрема, експозиція ікон XVIII — поч. ХХ ст., козацької та самурайської зброї, картини Дмитра Якутовича.

Джерела та література[ред. | ред. код]

• І.М. Ігнатенко Чернігів стародавній // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 513. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Непотенко І. В. Охорона культурної спадщини Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів стародавній» / І. В. Непотенко, В. Я. Руденюк // Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини : [колективна монографія] / за заг. ред. С. Ю. Зозулі. — Київ : Видавець Олег Фільов, 2017. — С. 5—27 : фот. — Бібліогр.: с. 106—110 (78 назв). — ISBN 978-611-01-0873-7.

Посилання[ред. | ред. код]

• oldchernihiv.com — офіційний сайт «Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»».
• Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» на Музеї Чернігівщини

п о р Визначні пам'ятки Чернігова Дитинець (Вал) • Болдині гори • Антонієві печери • Центральний парк культури і відпочинку • Красна площа • Курган Чорна могила • Кургани Безіменний і Гульбище • Філармонія • Будинок міської ради • Будинок Тарновського • Будинок Мазепи • Будинок жіночої гімназії • Будинок НБУ • Колегіум • Будинок архієпископа • Єлецький Успенський монастир • Троїцько-Іллінський монастир • Чернігівська друкарня • Музей Коцюбинського • Музей Тарновського (Військово-історичний музей) • Садиба Глібова • Залізничний вокзал • Молодіжний театр • Театр ляльок • Художній музей • Театр Т. Г. Шевченка • Заповідник «Чернігів стародавній» • Планетарій • «Сіверянська думка» • Петропавлівське кладовище Пам'ятники Чернігова • Церкви Чернігова

1. ↑ У Чернігові почала працювати комісія МКІП, яка за результатами інвентаризації визначає заходи для збереження культурної спадщини. 06.10.2023
2. ↑ Держава повернула з тривалого тимчасового користування 18 об’єктів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». 14.11.2023, 15:59
3. ↑ Державі повернули 18 об’єктів заповідника «Чернігів стародавній». Серед них — собори, якими користувалася УПЦ МП. // Автор: Ярослав Герасименко. 15.11.2023, 00:19