Найпрекрасніші шахрайства у світі

Найпрекрасніші шахрайства у світі
фр. Les Plus Belles Escroqueries du monde
Постер французького кінопрокату
Жанр драматичний фільм, кримінальний фільм[1] і кінокомедія
Режисер Клод Шаброль[1][2][3], Жан-Люк Годар[1][2][3], Роман Полянський[2] і Уго Грегореттіd[2]
Сценарист Клод Шаброль, Жан-Люк Годар, Уго Грегореттіd, Роман Полянський, Жерар Брашd і Paul Gégauffd
У головних
ролях		 Катрін Денев[2][3], Charles Dennerd[2], Джин Сіберг[2], Mie Hamad[2], Габріелла Джорджеллі, Жан-П'єр Кассель[2][3], Жан-Люк Годар[2], László Szabód, Франсіс Бланшd[3], Dominique Zardid[4], Henri Attald[4], Marcel Gassoukd[4], Sacha Briquetd[4], Michel Charreld[4], Jean-Louis Mauryd[4] і Jan Teulingsd[4]
Оператор Рауль Кутар, Тоніно Деллі Коллі, Asakazu Nakaid, Жан Раб'є і Jerzy Lipmand
Композитор Серж Генсбур
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 108 хв.
Мова французька і німецька
Країна  Франція
 Японія
 Італія
 Нідерланди
IMDb ID 0058480
CMNS: Найпрекрасніші шахрайства у світі у Вікісховищі

«Найпрекрасніші шахрайства у світі» (фр. Les plus belles escroqueries du monde) — комедійний фільм-антологія 1964 року, що складається з п'яти сегментів, кожен з яких був створений різними сценаристами, режисерами та акторами.[5]

Фільм складається з п'яти сегментів:

«П'ять благодійників»[ред. | ред. код]

Молодий тренер зі штанги розмовляє з відносно літнім чоловіком, який колись був автором відомої пісні. Чоловік хвалиться, що заплатив цілий статок за свої платинові зубні протези та носить пачки готівки в сумці. Дівчина пропонує відвезти його додому.

Знімальна група[ред. | ред. код]

  • режисер: Хіроміті Хорікава
  • музика: Кейтаро Міхо
  • оператор: Асакадзу Накаї

У ролях[ред. | ред. код]

  • Міє Хама: гейша
  • Кен Міцуда: композитор
  • Яцуко Тан'амі: детектив

«Діамантова річка»[ред. | ред. код]

Молоду жінку спокушає багатий дипломат, який залишає їй свою візитну картку і домовляється про зустріч. Вона йде до ювеліра і, скориставшись візиткою, просить завершити продаж ювелірних виробів у будинку свого нібито чоловіка. Ювелір приходить, коли дипломат приймає ванну, і його зустрічає молода жінка, яка пропонує йому чай…

Знімальна група[ред. | ред. код]

У ролях[ред. | ред. код]

«Дорожня карта»[ред. | ред. код]

Молоду повію вигнали з Неаполя, бо її спіймали на проституції. Вона повертається підпільно, щоб приєднатися до свого захисника. Він проганяє її, щоб вона не потрапила в халепу. На нещастя, вона натрапляє на свого молодого клієнта, який пропонує допомогти їй, перенаправивши частину благодійних пожертв. Юнакові, який вивчає право, спадає на думку ідея, що вирішить багато проблем: одруживши молоду дівчину зі старим з госпісу, вона стане неаполітанкою і зможе залишитися там.

Знімальна група[ред. | ред. код]

У ролях[ред. | ред. код]

«Людина, яка продала Ейфелеву вежу»[ред. | ред. код]

Біля будинку багатого німця, який шаленіє від Ейфелевої вежі, ламається автомобіль. Водій авто розповідає німцю, що держава хоче продати її за ціною металобрухту, і запрошує його до Парижа, щоб взяти участь в аукціоні.

Знімальна група[ред. | ред. код]

У ролях[ред. | ред. код]

  • Жан-П'єр Кассель: шахрай
  • Френсіс Бланш: покупець
  • Катрін Денев шахрайка
  • Жан Луї Морі
  • Саша Брике
  • Філомена Тулуза
  • Майкл Шаррель
  • Марсель Гассук
  • Домінік Зарді: працівник Ейфелевої вежі
  • Генрі Аттал: працівник Ейфелевої вежі

«Великий шахрай»[ред. | ред. код]

Американську журналістку зупиняють на ринку в Марракеші з фальшивими грошима. Її допитують, а потім відпускають, і вона вистежує чоловіка, який розповсюджує фальшиві банкноти.

Знімальна група[ред. | ред. код]

У ролях[ред. | ред. код]

Прем'єра[ред. | ред. код]

«Найпрекрасніші шахрайства у світі» вийшли на екрани у Франції в серпні 1964 року, в Італії в 1964 році, в Японії 4 жовтня 1964 року та в Нідерландах 12 листопада 1965 року.[5][6] У Сполучених Штатах фільм вийшов 12 вересня 1967 року завдяки Ellis Films and Continental Distributing.[5]

Фільм був недоступний протягом багатьох десятиліть, поки його не відреставрували і випустили на домашньому відео у Франції 23 вересня 2016 року і в США 25 квітня 2017 року.[7][8]

Фрагмент фільму «Діамантова ріка» («La rivière de diamants») Романа Поланскі був вилучений на його пряме прохання, і тому ця частина досі недоступна.[9]

Галерея[ред. | ред. код]

Фільмування в Амстердамі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в http://www.imdb.com/title/tt0058480/
  2. ↑ а б в г д е ж и к л http://decine21.com/Peliculas/Les-plus-belles-escroqueries-du-monde--Las-mas-famosas-estafas-del-mundo-18786
  3. ↑ а б в г д http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=43929.html
  4. ↑ а б в г д е ж ČSFD — 2001.
  5. ↑ а б в Galbraith, 2008, с. 214.
  6. ↑ Les Plus Belles Escroqueries du Monde (Film, 1964). MovieMeter (нід.). Процитовано 3 квітня 2023.
  7. ↑ Les Plus Belles escroqueries du Monde. Amazon (фр.). France. Процитовано 3 квітня 2023.
  8. ↑ The World's Most Beautiful Swindlers Blu-ray (Les plus belles escroqueries du monde). Blu-ray.com. Процитовано 3 квітня 2023.
  9. ↑ The World's Most Beautiful Swindlers. Olive Films. Архів оригіналу за 28 квітня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Повнометражні фільми
Короткометражні і сегменти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Найпрекрасніші_шахрайства_у_світі&oldid=41642957