Чоловіче — жіноче

Чоловіче — жіноче
фр. Masculin féminin
Жанр драма
Режисер Жан-Люк Годар
Продюсер Анатоль Доман
Сценарист Жан-Люк Годар
У головних
ролях
Жан-П'єр Лео[1], Марлен Жобер[1], Бріжіт Бардо[2], Франсуаза Арді, Chantal Goyad[2][1], Birger Malmstend[2], Antoine Bourseillerd[2], Catherine-Isabelle Duportd[2], Dominique Zardid, Henri Attald, Med Hondod, Mickey Bakerd і Yves Afonsod
Оператор Willy Kurantd
Композитор Jean-Jacques Deboutd
Кінокомпанія Anouchka Films, Argos Films, Sandrews, Svensk Filmindustri (SF)
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 104 хв.
Мова французька, англійська[3] і шведська[3]
Країна  Франція
 Швеція
Рік 1966
IMDb ID 0060675

«Чоловіче — жіноче» (фр. Masculin, féminin: 15 faits précis) — фільм Жана-Люка Годара за оповіданням Гі де Мопассана. Нагорода «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю 1966 року Жану-П'єру Лео.

Сюжет[ред. | ред. код]

Поль — тільки що відслуживший в армії молодий чоловік, який намагається влаштуватися в житті. Він зустрічає дівчину на ім'я Мадлен, яка працює в журналі моди і її знайомий допомагає йому влаштуватися туди. Тим часом Мадлен починає будувати кар'єру поп-зірки. Вони починають зустрічатися, але подруги Мадлен ревнують її до Поля і її успіху. Друг Поля захоплює його політичною діяльністю, вони протестують проти війни у ​​В'єтнамі і капіталізму. Весь фільм у Поля немає постійного житла і врешті він гине на будівництві будинку, де нарешті придбав власну квартиру, щоб жити з Мадлен. Мадлен вагітна, але не знає, чи залишить дитину.

Фільм складається з діалогів героїв, в які вклинюються гротескні сцени насильства і дивно поводячих себе людей. Сцени спілкування перемежовуються нарізкою кадрів життя Парижа, роботи та відпочинку героїв, на які накладаються монологи Поля, Мадлен і Бріджит Бардо (зіграла в епізоді), і інтертекстовими вставками, що супроводжуються звуком пострілу. Зміст інтертексту не має прямого відношення до сюжету. Одна з фінальних вставок говорить: «Цей фільм міг би називатися „Діти Маркса і Кока-коли“.»

У ролях[ред. | ред. код]

Жан-П'єр Лео Поль
Шанталь Гойя[en] Мадлен
Марлен Жобер Елізабет
• Мішель Дебор Робер
• Катрін-Ізабель Дюпорт Катрін-Ізабель
Бріжіт Бардо себе (камео)
Франсуаза Арді дружина Американського офіцера (камео)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]