Альфавіль (фільм)
Альфавіль | |
|---|---|
| фр. Alphaville, une étrange aventure de Lemmy Caution | |
 Оригінальний французький постер до фільму | |
| Жанр | драма, трилер, наукова фантастика |
| Режисер | Жан-Люк Годар |
| Продюсер | Андре Мішелін |
| Сценарист | Жан-Люк Годар |
| На основі | поеми «Столиця болю» Поля Елюара |
| У головних ролях | Едді Константин Анна Каріна Акім Таміров |
| Оператор | Рауль Кутар |
| Композитор | Поль Місракі |
| Художник | П'єр Гюффруа |
| Кінокомпанія |
|
| Дистриб'ютор | Athos Films (Франція) |
| Тривалість | 99 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |  Франція Італія |
| Рік | 1965 |
| Дата виходу | 5 травня 1965 (Франція) |
| IMDb | ID 0058898 |
| Рейтинг | IMDb:  |
| Додаткові характеристики | |
|---|---|
| Формат плівки | 35 мм |
| Співвідношення | 1,37 : 1 |
| Колір | чорно-білий |
| Звук | моно |
«Альфавіль» (фр. Alphaville, повна назва — «Альфавіль — дивна пригода Леммі Коушена» (фр. Alphaville, une étrange aventure de Lemmy Caution)) — французько-італійський науково-фантастичний фільм-трилер 1965 року, поставлений режисером Жаном-Люком Годаром за поемою Поля Елюара «Столиця болю» (фр. Capitale de la douleur, 1926). Фільм здобув головний приз 15-го Берлінського міжнародного кінофестивалю — «Золотого ведмедя»[1][2] 
.
Сюжет[ред. | ред. код]
Інтергалактичний агент Леммі Коушен прибуває в місто майбутнього Альфавіль, щоб розшукати злісного ученого фон Брауна, що втік із Землі. Фон Браун контролює велетенський комп'ютер «Альфа-60», який управляє життям мешканців міста, де оголошені поза законом усі гуманні людські почуття, такі як кохання, ніжність, співчуття і взаємодопомога, а також заборонені поезія і романтика. Усі ці заборони призвели в Альфавілі до негуманного і відчуженого суспільства. Леммі Коушен намагається за допомогою Наташі, дочки професора фон Брауна, змінити ситуацію в місті на краще.
Леммі виводить комп'ютер з ладу, даючи поетичні, образні відповіді на строго логічні запитання машини. Самого фон Брауна агент вбиває і тікає з міста з Наташею, яка починає згадувати забуті в комп'ютеризованому суспільстві слова.
У ролях[ред. | ред. код]
| • Едді Константин | … | Леммі Коушен |
| • Анна Каріна | … | Наташа фон Браун |
| • Акім Таміров | … | Генрі Діксон |
| • Говард Вернон | … | професор Леонард Носферату, по іншому фон Браун |
| • Жан-Луї Комоллі | … | професор Джекелл |
| • Мішель Ділей | … | асистент фон Брауна |
| • Жан-Анре Ф'єскі | … | професор Геккелл (в титрах відсутній) |
| • Валері Буажель | … | Друга ступінь третього класу (в титрах відсутня) |
| • Криста Ленг | … | Перша ступінь третього класу (в титрах відсутня) |
| • Жан-П'єр Лео | … | офіціант (в титрах відсутній) |
| • Ласло Сабо | … | Головний інженер (в титрах відсутній) |
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автор сценарію — Жан-Люк Годар за поемою Поля Елюара «Столиця болю» (в титрах не вказаний)
- Режисер-постановник — Жан-Люк Годар
- Продюсер — Андре Мішелін
- Оператор — Рауль Кутар
- Композитор — Поль Місракі
- Монтаж — Аньєс Гіймо
- Художник-постановник — П'єр Гюффруа
- Звук — Рене Леверт
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
| Список нагород та номінацій[3] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | 1965 | Золотий ведмідь | «Альфавіль» | Перемога | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Berlinale 1965: Prize Winners. berlinale.de. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 20 лютого 2010.
- ↑ MacCabe, Colin (2005). Godard: A Portrait of the Artist at Seventy. Macmillan. с. 347. ISBN 0-571-21105-4.
- ↑ Нагороди та номінації фільму Альфавіль на сайті IMDb (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
Альфавіль на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 1.10.2017)- Альфавіль (фільм) на сайті MYmovies.it (італ.)
(станом на 1.10.2017) - «Альфавіль» [Архівовано 16 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті uniFrance Films (фр.)
|
| ||||||||
 | Це незавершена стаття про науково-фантастичний фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
