Мілена Канту
| Мілена Канту | |
|---|---|
| італ. Milena Cantù | |
 | |
| Мілена Канту у 1961 році | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 6 квітня 1943 (81 рік) |
| Місце народження | Мілан, Італія |
| Роки активності | 1964-1968 (як співачка) 1968-1996 (як композитор) |
| Громадянство |  Італія |
| Національність | італійка |
| Професія | співачка композитор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанр | біт, поп |
| Лейбл | Clan Celentano Ri-Fi |
Мілена Канту (італ. Milena Cantù; нар. 6 квітня 1943, Мілан, Італія) — італійська співачка та композитор, період найбільшої активності якої припав на 1960-ті, часи біт-музики.[1]
Італійській публіці Мілена найбільше була знана як «Дівчина „Клану“», цей титул вона отримала під час свого дебюту у світі попмузики завдяки її співпраці з артистичною групою студії Адріано Челентано «Clan Celentano» на початку 1960-х років.
Життя та творчість[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Мілена народилася 6 квітня 1943 року в Мілані, в сім'ї архитектора та художника Альберто Канту.
Дівчина „Клану“[ред. | ред. код]
У 1958 році, працюючи продавщицею парфумерії, Мілена Канту познайомилася зі співаком Адріано Челентано, ставши його дівчиною. Її співацький дебют відбувся у 1964 році, коли вона на власній студії Челентано «Clan Celentano» («Клан Челентано») записала пісню «Eh!, già (lasciami entrare)», яка була кавер-версією до композиції американської співачки Літл Іви «He is the boy» 1963 року; у тексті якої розповідалося про жінку, яку кинув чоловік, що не пробачив її зради.
Щоб розкрутити співацьку кар'єру Мілени Канту, артистки, створеної «за столом», «Clan Celentano» організував особливий рекламний трюк і її участь у різних телевізійних програмах (у тому числі в авторській телепередачі Челентано — «Adriano Clan»), зробивши її «Дівчиною „Клану“».[2] Протягом телепередачі «Adriano Clan», за матовим склом дверей з'являвся силует дівчини, яка співала пісню «Eh! gia…», а потім вийшла платівка під назвою «Дівчина „Клану“» («La Ragazza del Clan»). За однією з версій створення цього проєкту — було намагання Челентано згладити гіркоту розставання між ним і Міленою (у Адріано на той час вже була нова дівчина — Клаудія Морі, яка стала його дружиною). Глядачі спочатку не асоціювали Мілену з «Дівчиною „Клану“», тому що за силуетом і зачіскою дівчина більше походила на Клаудію Морі, яка на той час вже майже два роки фігурувала поруч з Челентано, а у Канту було довге волосся. У назві платівки була інтрига, тому що публіка не знала кому цей титул належав.[3] Також існують ще й такі версії створення проєкту та таємниці навколо нього: він призначався для Клаудії Морі, яка з якихось причин не стала брати участь в ньому; інтригу довго підтримували, можливо, просто вибираючи кандидатку, при цьому не показуючи саму персону, яку могли в будь-який момент замінити іншою.
Пісня гурту Челентано «I Ribelli», «Chi sarà la ragazza del Clan?», ще більше посилила інтригу, створивши атмосферу таємничості, у її тексті були рядки:
 | «Хто ж така „Дівчина "Клану"“? / всі хлопчики ставлять собі питання. / Ми знаємо, який у неї голос / і нам вона подобається, коли вона співає „Eh!, già“/ Вона популярна в усіх музичних автоматах, але ніхто не може сказати нам, хто вона така; / Але рано чи пізно правда стане відома: / щоб дізнатись, агент 007, знадобиться [...]» |  |
Челентано підтримував інтригу максимально довго, оскільки тиражі платівок цього проєкту були дуже високими. Тільки наприкінці року стало відомо справжнє ім'я «Дівчини „Клану“» — Мілени Канту, і після того, як під псевдонімом були вийшли три інших сингли (один з яких був у парі з піснею Дона Бакі), Мілена записала свою першу платівку, «Bang bang»/«Che importa a me», під своїм справжнім ім'ям. Сторона «A» містила пісню, яка була однією з багатьох кавер-версій до хіта дуету «Sonny & Cher» (який також записали того ж періоду такі виконавці, як італійські гурти «Equipe 84» та «I Corvi» і співачка Даліда серед інших), на стороні «Б» — була одна з перших пісень, написаних дуетом Могола і Лучіо Баттісті, «Che importa a me», без вказівки авторів.
Розрив з „Кланом“[ред. | ред. код]
Згодом відносини з «Clan Celentano» у Мілени не склалися, як і у багатьох учасників, що стояли біля основи цієї організації. 1967 року вона випустила на цій студії, на платівці у 45 обертів, та виконала на конкурсі «Кантаджіро», пісню написану Доном Бакі, Іко Черруті і Детто Маріано — «L'ombra» («Тінь»).[4] У газетах писали про бійку між братом Мілени Канту, Еудженіо, і Челентано, під час цього пісенного автопробігу, на «Стадіоні Луїджі Ферраріса» в Генуї.[5] Еудженіо звинувачував Адріано в несплаті гонорару Мілені за авторські права, внаслідок цього скандалу Канту залишила студію (також, можливо, через професійні ревнощі до самого Челентано). З 1968 року вона стала записувати платівки на лейблі Джованні Баттісти Ансольді, «Ri-Fi», де почала професійну співпрацю зі співаком Фаусто Леалі, який того ж року став її чоловіком і від якого у неї народилися дочки Дебора і Саманта (у 1983 році вони розлучилися).
На «Ri-Fi» Мілена опублікувала пісню «Conoscevo un re» («Я знала Короля»), у тексті якої розповідалося про її перипетії з Челентано (під «Королем» вона мала на увазі — Адріано), проте платівка не мала успіху.
Авторка текстів[ред. | ред. код]
Через кілька років, після залишення сцени, під псевдонімом «Mamared»[2], з 1972 року Мілена почала працювати авторкою пісень для альбомів інших співаків: «L'uomo e il cane» (пісня, яку Леалі виконав на Фестивалі Санремо), «Amore dolce, amore amaro» (альбом Леалі 1975 року), «Leapoli» (ще один альбом Леалі, 1977 року), «L'ultima volta» (пісня для Міни), «Dan Dan» (пісня для альбому Лоредани Берте, «Lorinedita», 1983 року). Також для Берте вона виконала бек-вокал у її альбомі «TIR» 1977 року. Після періоду відсутності на музичній сцені, у 1996 році Мілена написала пісню «Estasi» для Віоли Валентіно, а у 2003 році вона давала інтерв'ю ведучому Піппо Баудо в рамках телепередачі «Novecento».[2]
Дискографія[ред. | ред. код]
Платівки у 45 обертів[ред. | ред. код]
- 1964: Danny Boy/Eh!, già... (lasciami entrare) (Clan ACC 24008)
- 1964: Eh!, già... (lasciami entrare)/Ogni sera al tram (Clan ACC 24014)
- 1965: Strana/Un mondo di bene/Il treno (Clan ACC 24023)
- 1965: Ma tu chi sei/Strana (Clan ACC 24031)
- 1966: Due treccioline con l'elastico (disco Clan)
- 1966: Bang Bang/Che importa a me (Clan ACC 24038)
- 1967: L'ombra/La farfalla (Clan)
- 1968: Conoscevo un re/Un minuto e non di più (Rifi RFN-NP 16276)
- 1999: Bang Bang (Clan, picture disc)
EP[ред. | ред. код]
- 1964: Eh!, già... (lasciami entrare)/Ogni sera al tram/Mama che caldo/Io che giro il mondo
- 1964: Il problema più importante/È inutile davvero/Eh!, già/Ogni sera al tram (Clan DVEP 95 138)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Autori Vari (a cura di Gino Castaldo), Dizionario della canzone italiana, ed. Curcio, 1990; alla voce Cantù Milena, di Roberto Ruggeri, pagg. 269-270
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Approfondimento biografico Milena Cantù [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] carlocasale.it Процитовано 14 жовтня 2020
- ↑ а б в Vedi: Lavocedelledonne.it [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Ирина Файт Адриано Челентано. Неисправимый романтик и бунтарь [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.] litmir.me Процитовано 12 жовтня 2020 (рос.)
- ↑ Hitparadeitalia.it Secondo alcuni, il lancio della Cantù come cantante da parte di Celentano era un modo per farsi perdonare il repentino abbandono, Vedi [Архівовано 15 грудня 2012 у Archive.is] hitparadeitalia.it Процитовано 15 жовтня 2020
- ↑ Galleriadellacanzone.com Milena Cantu [Архівовано 10 травня 2006 у Wayback Machine.] galleriadellacanzone.com Процитовано 15 жовтня 2020
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мілена Канту
|
