Джанкарло Бігацці (італ. Giancarlo Gigazzi; також відомий під псевдонімом Катамар (італ. Katamar); нар. 5 вересня, 1940, Флоренція, Італія — пом. 19 січня, 2012, Камайоре, Італія) — італійськиймузичний продюсер, композитор та текстяр. Учасник гурту «Squallor». Вважається одним із найвідоміших італійських композиторів та текстярів. До числа його найуспішніших та найвідоміших пісень входять: «Rose rosse», «Montagne verdi», «Lisa dagli occhi blu», «Miele de Il Giardino dei Semplici», «Ti amo», «Gloria», «Si può dare di più», «Gente di mare», «Tu», «Erba di casa mia», «Gli altri siamo noi», «Cosa resterà degli anni '80», «Self Control», «Gli uomini non cambiano», «Non amarmi», «T'innamorerai», «Bella stronza» і «Cirano», написана спільно з Беппе Даті (у виконанні Франческо Гуччіні). Також співпрацював з кіно та телебаченням як автор різних саундтреків.
У 1970-роки Бігацці продовжив свою кар'єру як автора текстів й (іноді) композитора. Пісні, що мали успіх, він часто писав у співпраці з іншими авторами. Наприклад: з Тото Савіо він написав пісні для Массімо Раньєрі («Vent'anni, Erba di casa mia») та для Джанні Надзарро («L'amore è una colomba»); з Джанні Беллою писав для його сестри Марчелли («Montagne verdi», «Io domani», «Nessuno mai», «Un sorriso e poi perdonami e tante altre hits»); або писав для самого Белли («Non si può morire dentro», «Dolce uragano», «No», «Più ci penso», «Questo amore non si tocca», «Toc toc»); писав з Клаудіо Кавалларо для гурту «I Camaleonti» («Eternità» (також виконувалася Орнеллою Ваноні), «Come sei bella», «Oggi il cielo è rosa») та для Джильйоли Чінкветті.
Протягом 1970—1971 років був продюсером «I Califfi» й написав разом із лідером гурту Франко Болдріні «Lola bella mia» і «Acqua e sapone» (пісня виконувалася на фестивалі «Кантаджіро»).
Паралельно з композиторською кар'єрою у 1971 році Бігацці разом з текстярем Даніеле Паче, музикантом Тото Савіо та власниками фірм звукозапису Альфредо Черруті та Еліо Гарібольді створив гурт «Squallor», який зародився як голіардний проект серед друзів. Враховуючи успішність «Squallor», Бігацці брав участь у записі альбомів гурту протягом 25 років. У складі гурту Бігацці брав участь у написанні текстів до деяких композицій, часто разом з Паче, створив безліч мелодій й час від часу виступав як вокаліст. Окрім цього Бігацці також виступив як актор у двох фільмах за участю гурту, «Аррапахо» та «Птахи Італії».
З 1975 по 1978 роки Бігацці разом із Савіо продюсував популярний поп-рок-гурт «Il Giardino dei Semplici», який складався з чотирьох учасників. Гурт, автором назви якого був Бігацці, вважався провідним у жанрі романтичної італійської та неаполітанської музики, загалом він продав 4 мільйони платівок. Бігацці та Савіо стали авторами пісень гурту, серед яких найвідомішими та найуспішнішими були: «M'innamorai» (перемогла на «Фестивальбарі», 1975); «Miele» (перемогла на «Санремо», 1977, продано 1 млн копій); «Vai» (перемогла на «Фестивальбарі», 1976) та «Tamburino» (1976).
У середині 1970-х років Бігацці познайомився з Умберто Тоцці і як продюсер, композитор та текстяр супроводжував його музичну кар'єру до національного та міжнародного успіху, написавши з ним такі хіти, як «Donna amante mia», «Io camminerò», «Ti amo», «Tu», «Gloria», «Stella stai», «Notte rosa», «Eva», а також «Si può dare di più» (Тоцці виконав її з Джанні Моранді та Енріко Руджері).
Співпрацюючи з Умберто Тоцці він також писав пісні для інших виконавців, зокрема, «L'amore è quando non c'è più» для Евро Крістіані та «Un amore grande» для Пупо.
На початку 1990-х років Бігацці розірвав творчу співпрацю з Тоцці та Рафом, але продовжив працювати з Мазіні; написав «Gli uomini non cambiano», пісню яка принесла успіх Мії Мартіні.
У 1996 році він написав музику до пісні «Cirano», створеної на основі тексту Беппе Даті і Франческо Гуччіні, який її і виконав.
Дружина Бігацці, Джанна Альбіні, також писала тексти до пісень і кілька разів співпрацювала зі своїм чоловіком.
Джанкарло Бігацці помер 19 січня 2012 року у лікарні Версилія в Лідо-ді-Камайоре від інфекційного ураження головного мозку.[1]
Gino Castaldo (a cura di), Dizionario della canzone italiana, Curcio editore, Roma, 1990; alla voce Bigazzi, Giancarlo
Eddy Anselmi, Festival di Sanremo. Almanacco illustrato della canzone italiana, edizioni Panini, Modena, alla voce Giancarlo Bigazzi
Aldo Nove, Giancarlo Bigazzi, il geniaccio della canzone italiana, Milano, Bompiani, 2012, ISBN 978-88-452-7084-0.
Jacqueline Schweitzer, Cuore matto. L'opera di Totò Savio nella storia della musica da «Maledetta primavera» agli Squallor, Arcana Editrice, Roma, 2014ISBN 978-8862317634
Alla figura dell'autore toscano è ispirata la raccolta poetica di Daniel Skatar Paroliere, Pasturana, puntoacapo Editrice, 2016, ISBN 978-88-98224-51-7.
Італія