Мови Австрії
| Мови Австрії | |
|---|---|
| Офіційна мова | Австрійська німецька |
| Основні мови | Алеманський австро-баварський |
| Регіональні мови | Хорватська(Бургенланд), чеська, угорська, польська, румунська, італійська, сербська, словацька, словенська та їдиш (історично) |
| Мови меншин | Боснійська, сербська, турецька |
| Іноземні мови | німецька англійська (73%) французька (11%) італійська (9%) |
| Жестові мови | Австрійська жестова мова |
| Розкладка клавіатури |  |
| Джерела | ebs_386_en.pdf (europa.eu) |
Мови Австрії становлять німецьку, офіційна мова та лінгва франка; австро-баварський, основний діалект за межами Форарльбергу; алеманський, основний діалект у Форарльберзі; і кілька мов меншин.
Стандартна німецька мова[ред. | ред. код]
Німецька мова є державною офіційною мовою і є лінгва франка і фактично першою мовою: більшість австрійців, крім (переважно сільських) літніх людей, можуть розмовляти нею. Це мова, яка використовується в засобах масової інформації, у школах та офіційних оголошеннях. Різноманітність використовуваної німецької мови, австрійська німецька, частково зазнає впливу австро-баварської.
Алеманський діалект[ред. | ред. код]
У Форарльберзі говорять алеманським діалектом. Форарльберг використовує верхньоалеманський діалект, ту саму діалектну групу, якою розмовляють у Північній Швейцарії (за межами Базеля) та частинах південного Ельзасу, Франція. Більшості німців та австрійців за межами Форарльбергу його дуже важко зрозуміти, оскільки він більше схожий на швейцарську німецьку, з багатьма граматичними та вимовними відмінностями.
Австро-Баварський діалект[ред. | ред. код]
Основною рідною мовою Австрії за межами Форарльбергу є австро-баварський діалект, яким розмовляють у багатьох регіонально різних діалектах. Північно-східні частини Австрії (зі столицею Відень) говорять на Центральному Австро-Баварському діалекті, а в південних частинах — на Південному Австро-Баварському діалекті. Австро-Баварський діалект суттєво відрізняється від стандартної німецької мови, що дуже ускладнює для німецькомовних у різних регіонах розуміння корінного населення. Австро-баварський діалект не має офіційної орфографії, але є літературні спроби (Dialektliteratur[de]), особливо у віршах, відобразити звучання вимови в правописі. Інші слова можна почути лише під час відвідування окремих регіонів Австрії та Баварії, які рідко вживаються у стандартній німецькій мові, зокрема «Griaß God» (буквально: «greet god» = may god greet you) та «Servus/Servas» (до ваших послуг) як вітальні фрази або позначаються як суворо діалектні, наприклад «Pfiat di / Pfiat eich (euch)» (буквально: «watch over you [God]» = may God watch over you) зі значенням «до побачення».
Мови меншин[ред. | ред. код]
В Австрії говорять кількома мовами меншин, деякі з них мають офіційний статус.
Турецька мова[ред. | ред. код]
Турецька мова є найбільшою мовою меншини у ситуації, що віддзеркалює ситуацію в Німеччині, якою розмовляють 2,3 % населення.
Сербська мова[ред. | ред. код]
Сербська мова є другою за чисельністю мовою меншини, її використовують 2,2 % населення.[1]
Хорватська мова Бургенланду[ред. | ред. код]
Хорватська мова Бургенланду є офіційною в Бургенланді, розмовляє 2,5 % австрійців, а бургенландські хорвати визнані меншиною і мають особливі права, згідно з Декларацією про незалежність Австрії (Staatsvertrag) 1955 року.
Угорська мова[ред. | ред. код]
Хоча нині угорською мовою мало розмовляють, угорська традиційно займає важливе місце в Австрії через історичні зв'язки між двома країнами. Наразі угорською мовою розмовляє близько 1000 людей у Бургенланді.
Словенська мова[ред. | ред. код]
.png)
Словенська мова є офіційною мовою в Каринтії. Станом на 2001 р. словенською мовою говорять 12 686 австрійців, і повідомляється, що словенською розмовляють 0,3 % австрійців. Словенці Каринтії визнані меншиною і мають особливі права та позитивними діями за Декларацією про незалежність Австрії (Staatsvertrag) 1955 року.
Європейська хартія регіональних мов або мов меншин[ред. | ред. код]
Австрія ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин 28 червня 2001 року для таких мов, стосовно окремих земель:
- хорватська Бургенланду
- словенська (у Каринтії та Штирії)
- угорська (у Бургенланді та Відні)
- чеська (у Відні)
- словацька (у Відні)
- ромська (у Бургенланді)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 23 січня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Statistik.at[недоступне посилання з 01.01.2017]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
