Каринтія

Wikipedia open wikipedia design.

Каринтія

нім. Kärnten

Kaernten CoA.svg
Flag of Carinthia (state).svg
Герб Прапор Каринтії
Heiligenblut am Großglockner (1).JPG
Федеральна земля:
Каринтія
Адм. центр Клагенфурт-ам-Вертерзе
Країна Flag of Austria.svg Австрія[1]
Країна Австрія Австрія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Зальцбург, Тіроль, Штирія, Фріулі-Венеція-Джулія, Венето, Провінція Беллуно, Провінція Удіне ?
Офіційна мова німецька, словенська
Населення
 - повне 559 891 чол.
 - густота 59 чол./км²
Площа
 - повна 9 536 км²
Висота
 - максимальна 1449 метр
 - мінімальна 1449 метр
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Голова Уряду Пітер Кайзер
Веб-сайт ktn.gv.at
ISO 3166-2 AT-2
Austria ktn.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Каринтія

Каринтія (нім. Kärnten, словен. Koroška) — федеральна земля Австрії. Найпівденніша провінція Австрії і межує з провінцією Тіроль на заході, Штирією на півночі і сході, а також Італією та Словенією на півдні.

Географія[ред. | ред. код]

Каринтія лежить в долині між альпійськими хребтами, які відділяють її від інших земель Австрії і сусідніх країн. На її території знаходиться найвища гірська вершина Австрії — Ґросглокнер. Через долину протікають річки Драва і Ґайл. В долині є 4 великі озера і дуже багато маленьких, термальні джерела. Озера Каринтії найтепліші в Австрії, влітку вони прогріваються до 26-28 °C, вода в озерах офіційно визнана питною. Найбільше озеро Вертерзеє простягається на 16,5 км у довжину і 1,2 км у ширину. Висота над рівнем моря — 440 м, глибина — 84,6 м. Палеонтологічними дослідженнями на території краю займався відомий буковинський вчений природознавець Карл Пенеке.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Статусні міста[ред. | ред. код]

Округи[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

У далекому минулому Каринтія була резиденцією кельтських королів, західноримською провінцією, герцогством німецьким, власністю Габсбургів. Вона зберегла пам'ятники архітектурної і культурної спадщини: собори, монастирі, замки і фортеці XII—XVII ст.

Культурним центром Каринтії вважається місто Філлах.

Озеро Вертезеє

Економіка[ред. | ред. код]

Основні галузі економіки: туризм, електроніка, машинобудування, гірнича і лісова промисловість.

Серед відомих уроженців Йозеф Стефан — фізик, відомий законом Стефана — Больцмана.


Фрідріх Енгельс в марксистській газеті «Neue Rheinische Zeitung» писав про Каринтію так:

Перейдемо тепер до Австрії у власному розумінні слова. Розташована на південь від Судетських і Карпатських гір, у верхній долині Ельби і в області середнього Дунаю, Австрія в епоху раннього середньовіччя була країною, населеною виключно слов'янами. Ці слов'яни за мовою та звичаями належать до тієї ж народності, що і турецькі слов'яни, серби, босняки, болгари, фракійські і македонські слов'яни; ця народність, на відміну від поляків і росіян, носить назву південних слов'ян. Крім цих споріднених слов'янських народностей, вся величезна область від Чорного моря до Богемського лісу і Тірольських Альп була населена тільки на півдні Балкан нечисленними греками і в області нижнього Дунаю - розсіяними тут і там волохами, що говорять румунською мовою.

У цю компактну слов'янську масу вклинилися, із заходу німці, а зі сходу - мадяри. Німецький елемент завоював західну частину Богемії і просунувся по обидва боки Дунаю аж до земель по той бік Лейти. Ерцгерцогство Австрія, частина Моравії, велика частина Штирії були германізовані і, таким чином, відокремили чехів і моравів від жителів Каринтії і Крайни. Трансільванія і середня Угорщина аж до німецького кордону були таким же чином абсолютно очищені від слов'ян і зайняті мадярами, які відокремили тут словаків і деякі русинські місцевості (на півночі) від сербів, хорватів і словенців, підпорядкувавши собі всі ці народи. Нарешті, турки, за прикладом візантійців, підкорили слов'ян на південь від Дунаю і Сави, і історична роль південних слов'ян була назавжди зіграна.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Туристичне країнознавство. Європа Навч. посіб. / М. П. Мальська, М. З. Гамкало, О. Ю. Бордун. — 2-ге вид. — К. : ЦУЛ, 2010. — 224 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Flag of Salzburg (state).svg Зальцбург Flag of Styria (state).svg Штирія
Flag of Tirol (state).svg Тіроль Gray compass rose.svg Flag of Styria (state).svg Штирія
Італія Італія Словенія Словенія


This page is based on a Wikipedia article written by contributors (read/edit).
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.

Destek