Масельський Олександр Степанович
| Масельський Олександр Степанович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народився | 7 грудня 1936 Хмельове, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР | |||||
| Помер | 12 квітня 1996 (59 років) Харків, Україна ·атеросклероз | |||||
| Поховання | Міське кладовище № 2 | |||||
| Громадянство |  СРСР  Україна | |||||
| Національність | українець | |||||
| Діяльність | державний службовець | |||||
| Alma mater | Уманський сільськогосподарський інститут (1963) | |||||
| Науковий ступінь | кандидат сільськогосподарських наук | |||||
| Посада | народний депутат СРСР[d] | |||||
| Партія | КПРС | |||||
| Нагороди |
| |||||
Олекса́ндр Степа́нович Масе́льський (7 грудня 1936, Хмельове, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР — 12 квітня 1996, Харків, Україна) — український кандидат сільськогосподарських наук, суспільно-політичний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 7 грудня 1936 в с. Хмельове Кіровоградської області в багатодітній селянській сім'ї. Батько був колгоспником, мати — Олександра Артемівна була із запорозького козацького роду. Мав четверо братів і двох сестер[1].
Трудову діяльність розпочав у 1954 році колгоспником. Служив у Радянській армії, працював бригадиром колгоспу. У 1963 році закінчив Уманський сільськогосподарський інститут імені Горького за спеціальністю «рільництво», отримав кваліфікацію агроном-рільник.
Після інституту з 1963 по 1966 працював головним агрономом радгоспу «Комуніст» Краснолиманського району Донецької області.
У 1966—1969 роках — аспірант, молодший науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту землеробства.
З жовтня 1969 по березень 1973 працював директором радгоспу «Червоний Жовтень» Балаклійського району Харківської області.
З березня 1973 року — 2-й секретар Балаклійського районного комітету КПУ Харківської області, з серпня 1974 року — голова виконавчого комітету Валківської районної ради депутатів трудящих Харківської області.
З листопада 1974 року — 1-й секретар Валківського районного комітету КПУ Харківської області.
З січня 1979 по липень 1982 року — заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів. У липні 1982 — березні 1983 року — перший заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.
У березні 1983 — січні 1991 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.
21 січня 1991 — 21 квітня 1992 року — голова Харківської обласної Ради народних депутатів і голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.
21 травня —-29 жовтня 1991 року — віце-прем'єр-міністр Української РСР (України) (з питань сільського господарства) в уряді Вітольда Фокіна.
20 березня 1992 — червень 1994 (офіційно 2 липня 1995) року — представник Президента України в Харківській області.
26 червня 1994 — червень 1995 року — голова Харківської обласної Ради і виконавчого комітету.
У червні 1995 — 12 квітня 1996 року — голова Харківської обласної Ради.
7 липня 1995 — 12 квітня 1996 року — голова Харківської обласної державної адміністрації.
Помер 12 квітня 1996 року у місті Харкові[2].
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Сприяв передачі Успенського собору, Пантелеймонівського храму комплексу споруд на території Свято-Покровського чоловічого монастиря у власність Харківської єпархії[3].
Родина[ред. | ред. код]
Був одружений з Софією Григорівною, мав доньку Ірину Олександрівну Ярославську, онука Олександра 1993 р.н.[4]. Тесть Олександра Ярославського.
Пам'ять[ред. | ред. код]
- 29 квітня 2004 року станцію Харківського метрополітену «Індустріальна» було перейменовано в « Імені О. С. Масельського»;
- В Харкові, на вході до 8 під'їзду Держпрому встановлена меморіальна дошка Олександру Масельському;
- 24 червня 2005 року у місті Валки Харківської області рішенням Валківської районної ради, на честь О. С. Масельського було названо ліцей.[5].
- У березні 2006 року у місті Валки відкрито меморіальну дошку на будинку районної ради О. С. Масельському[6]
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена Держави (5 грудня 2006) — за визначні особисті заслуги перед Україною у державному будівництві, соціально-економічному та культурному розвитку Харківщини, багаторічну активну політичну та громадську діяльність (посмертно)[7]
- Почесна відзнака Президента України (7 травня 1995) — за значний особистий внесок у розвиток економіки області, організацію будівництва першої пускової дільниці третьої черги Харківського метрополітену[8]
- Заслужений працівник сільського господарства України (18 листопада 1993) — за значний особистий внесок у збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, поповнення державних продовольчих ресурсів[9]
- Два ордени Трудового Червоного Прапора (1973, 1976)
- медаль «За доблесну працю» (1970)
- Орден Святого Благовірного Рівноапостольного князя Володимира першого ступеня УПЦ[10]
- Почесний громадянин Харківської області (2006)[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ до 70-річчя О.С.Масельського. Господар - його звали у народі... (українською). Харків: Фоліо. 2006. с. 13.
- ↑ До 70-річчя О. С. Масельского. «Господар — його звали у народі...» (укр.) / ТОВ «ПРОМЕЙКЕР». — Х.: Фоліо; ТОВ «ПРОМЕЙКЕР», 2006. — 255 с. — 3000 экз. — ISBN 966-03-3695-0.
- ↑ До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 227.
- ↑ До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 17.
- ↑ Рішення XXV сесії IV скликання Валківської районної ради від 24.06.2005, загальноосвітню школу I—III ступенів м. Валки реорганізовано у Валківський ліцей ім. Олександра Масельського.
- ↑ до 70-річчя О.С.Масельського. Господар - його звали у народі... Харків: Фоліо. 2006. с. 234. ISBN 966-03-3695-0.
- ↑ Указ Президента України № 1030/2006 від 5 грудня 2006 року «Про присвоєння О. Масельському звання Герой України». Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 353/95 від 7 травня 1995 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України». Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 23 вересня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 536/93 від 18 листопада 1993 року «Про присвоєння почесного звання „Заслужений працівник сільського господарства України“ працівникам агропромислового комплексу». Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 23 вересня 2012.
- ↑ До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 8. ISBN 966-03-3695-0.
- ↑ Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 07.09.2021. (укр.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Масельський Олександр Степанович [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]
| Попередник: | Голова Харківської обласної ради 21 січня 1991 — 21 квітня 1992 | Наступник: |
| Титов Юрій Іванович (17 квітня 1990 — 21 січня 1991) | Тягло Володимир Миколайович (21 квітня 1992 — червень 1994) |
| Попередник: | Голова Харківської обласної ради 26 червня 1994 — 12 квітня 1996 | Наступник: |
| Тягло Володимир Миколайович (21 квітня 1992 — червень 1994) | Тягло Володимир Миколайович (липень 1996 — лютий 2002) |
| Попередник: | Голова Харківської обласної державної адміністрації 1996–1996 | Наступник: |
| н/б | Дьомін Олег Олексійович (1996–2000) |
|
| |||||||||||||
