Волошин Іван Митрофанович

Волошин Іван Митрофанович
Народився 11 листопада 1896(1896-11-11)
Підгорівка, Старобільський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 10 січня 1954(1954-01-10) (57 років)
Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Учасник Громадянська війна в Росії
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1944Орден Леніна — 1948

Іван Митрофанович Волошин (11 листопада 1896(1896-11-11), Підгорівка, Старобільський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — 10 січня 1954(1954-01-10), Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР) — український радянський партійний і державний діяч. Кандидат у члени ЦК КП(б)У (1949–1954). Член Центрального Виконавчого Комітету СРСР (у 1924–1925 роках). Депутат Верховної Ради СРСР 2–3-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1896(1896) року в бідній селянській родині в селі Підгорівка Старобільського повіту Харківської губернії, тепер Луганської області. Після закінчення початкової сільської школи працював у господарстві батька та на кустарних цегельних заводах.

З 1915 по 1918 рік служив у російській імператорській армії, учасник Першої світової війни. У квітні 1917 року був обраний головою ескадронного комітету.

У березні 1918 року повернувся на Старобільщину. Служив у Червоній армії, був бійцем, військовим керівником і агітатором. З 1919 року працював начальником Старобільського волосного військового комісаріату, брав участь у ліквідації антирадянських загонів.

Член РКП(б) з 1921 року.

З березня 1922 по 1926 рік — голова виконавчого комітету Старобільської районної ради, голова виконавчого комітету Білолуцької районної ради, голова виконавчого комітету Біловодської районної ради на Луганщині.

Потім перейшов на роботу в земельні органи. З 1926 по 1929 рік — завідувач Старобільського окружного земельного відділу.

З березня 1929 року навчався у Харківському сільськогосподарському інституті, обирався секретарем партійної організації інституту.

У 1932 році закінчив Харківський сільськогосподарський інститут, агроном-економіст.

З 1932 року — директор тресту приміських господарств Донецької області; уповноважений Комітету заготівель СРСР по Дворічанському районі Харківської області; голова виконавчого комітету Дворічанської районної ради депутатів трудящих Харківської області.

З 1939 до 1941 року — завідувач Харківського обласного земельного відділу.

Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації, працював начальником Челябінського обласного земельного відділу РРФСР.

У жовтні 1943 — березні 1944 року — в.о. голови виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих. У березні 1944 — січні 1954 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]