Конопляне

село Конопляне
Будинок культури
Будинок культури
Будинок культури
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Березівський район Березівський район
Тер. громада Коноплянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51020110010032278 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1842
Населення 1707
Площа 1,828 км²
Густота населення 933,81 осіб/км²
Поштовий індекс 67220
Телефонний код +380 4854
Географічні дані
Географічні координати 47°3′2″ пн. ш. 30°28′42″ сх. д. / 47.05056° пн. ш. 30.47833° сх. д. / 47.05056; 30.47833
Середня висота
над рівнем моря
26 м
Водойми Великий Куяльник
Місцева влада
Адреса ради 67220, Одеська область, Березівський район, с. Конопляне, вул. Перемоги, 152
Карта
Конопляне. Карта розташування: Україна
Конопляне
Конопляне
Конопляне. Карта розташування: Одеська область
Конопляне
Конопляне
Мапа
Мапа

CMNS: Конопляне у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Конопля́не (кол. Розенфельд, Євгеніївка, Амосіївське) — село Коноплянської сільської громади в Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1707 осіб. Адміністративний центр Коноплянської сільської громади.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване 1842 року при річці Великий Куяльник переселенцями з Воронезької губернії. У містечку була православна церква, школа, лавка, паровий млин, базари. Головне заняття мешканців — землеробство. У 1886 році містечко Євгеніївка входило до складу Євгенівської волості та було її центром. Налічувало 253 особи та 55 дворів.

У 1893 році — 105 дворів та 525 мешканців.

Станом на 1 січня 1926 року входило до складу Тарасо-Шевченківського району Одеської округи[1]. У селі був млин, орендарі Шварман і Вакс (б. Корчева), де працювало 2 робітника.

Під час Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 1 житель села[2].

Населення

[ред. | ред. код]
Центр села

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1562 особи, з яких 714 чоловіків та 848 жінок.[3] За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1685 осіб.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 90,86 %
російська 5,8 %
гагаузька 1,05 %
вірменська 0,88 %
румунська 0,76 %
болгарська 0,64 %

Уродженці села

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Матеріали до опису округ УСРР. Одеська округа. Центральне статистичне управління УСРР. 1926.
  2. Конопляне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.