Доброслав
| Селище Доброслав | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Одеський район | ||||
| Громада | Доброславська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ: | UA51100170010032070 | ||||
| Облікова картка | Доброслав | ||||
| Основні дані | |||||
| Колишня назва | Антоново-Кодинцеве, Комінтернівське | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 3.40 км² | ||||
| Населення | ▼ 6791 (01.01.2022)[1] | ||||
| Густота | 2018.5 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 67502 | ||||
| Телефонний код | +380 4855 | ||||
| Географічні координати | 46°49′12″ пн. ш. 30°56′42″ сх. д. / 46.82000° пн. ш. 30.94500° сх. д.Координати: 46°49′12″ пн. ш. 30°56′42″ сх. д. / 46.82000° пн. ш. 30.94500° сх. д. | ||||
| Водойма | річка-балка Кодинцевка — ліва притока річки Малий Аджалик
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Кремидівка | ||||
| До станції: | 18 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - залізницею: | 56 км | ||||
| - автошляхами: | 47 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 67500, Одеська обл., Одеський р-н, с-ще Доброслав, проспект 40-річчя Визволення, 1 | ||||
| Карта | |||||
  Доброслав | |||||
 Доброслав | |||||
 | |||||
|
| |||||
Доброслав (до 1935 року — Антоново-Кодинцеве[2][3]; у 1935—2016 — Комінтернівське[4]) — селище в Україні, в Одеському районі Одеської області. Адміністративний центр Доброславської селищної громади. Згідно з даними державного комітету статистики України на 1 січня 2011 року в Доброславі проживали 6863 людини. До 17 липня 2020 року центр колишнього Лиманського району.
Географічне розташування[ред. | ред. код]
Селище міського типу Доброслав розташоване за 50 км від Одеси. Через селище проходить Старокиївська дорога, а за 16 км від нього розташована залізнична станція Кремидівка і залізнична лінія Одеса-Головна — Помічна.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Поселення виникло близько 1802 року, коли поміщик Полтавської губернії Антон Кодинцев купив в цьому районі землю і переселив на нове місце частину своїх кріпаків. По імені власника населений пункт отримав назву Антоново-Кодинцеве.[5]
З 1849 року Антоново-Кодинцеве було містечком і волосним центром. В 1858 року в ньому було 64 двори і 515 жителів.
Станом на 1886 році містечку Антоново-Кодинцеве, центрі Антоново-Кодинцівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 410 осіб, налічувалось 80 дворових господарств, існували православна церква, школа та лавка[6]. За версту — недіючий паровий млин. За 5 верст — лавка. За 7 верст — паровий млин. За 11 верст — поромна переправа. За 12 верст — православна церква. За 12½ верст — постоялий двір, лавка. За 22 версти — рибний завод, поштова станція, лавка, постоялий двір. За 29 верст — лікарня, соляні копальні, лавка. За 30 верст — трактир, постоялий двір.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 727 осіб (393 чоловічої статі та 334 — жіночої), з яких 725 — православної віри[7].
14 липня 2016 року селище міського типу Комінтернівське Комінтернівського району Одеської області перейменовано на смт Доброслав (Комінтернівська селищна рада Лиманського району рішенням від 22.07.2016 року перейменувала Комінтернівську селищну раду на Доброславську; Комінтернівська районна рада Одеської області рішенням від 12.08.2016 року у Лиманському районі перейменувала Комінтернівську районну раду на Лиманську)[8]
24 серпня 2018 року в смт Доброслав відкритий пам'ятник воїнам, які захищали Україну на Донбасі. Пам'ятник незвичайний — фігури «киборгів», що захищали Донецький аеропорт, поступово зникають з полю зору[9].
Парки[ред. | ред. код]
Парк закоханих сердець[ред. | ред. код]
Парк відкрили 8-го липня 2017 року на 215-ліття Доброслава. Над його створенням працювали місцеві жителі та представники селищної ради[10]. Раніше на місці парку було сміттєзвалище. Об'єкт потрапив до Національного реєстру рекордів України за найбільшу кількість сердець, зібраних в одному місці (705)[11].
Меморіальний комплекс жертв Голодомору і політичних репресій[ред. | ред. код]
Комплекс споруджувався у два етапи: у 2007 році була збудована центральна алея до 75 роковин Голодомору; у 2009 році зведений храм Усіх Святих Землі Української, Української Православної церкви Київського патріархату.
Центральною фігурою комплексу є Скорботний ангел. Автори: художниця Лариса Дем'янишина, одеський скульптор Клим Степанов та майстер художньої ковки Іскієрго Фраго Освальдо. Гранітна частина знаку, що складається зі стилізованого серця і хреста, символізує розбиту душу, яку зігріває своїми крилами ангел. Він символізує духовну сутність, хрест — духовність простору і виміру. Наскрізність хреста уособлює прорив до світла, надію на порятунок. Краплини на гранітному серці — це одночасно і сльози, і зернини. Стели по обидві сторони монументу є ніби продовженням крил ангела і зверху по формі нагадують колоски. Чаша у фонтані — символ скорботи, переповнена слізьми за невідспіваними душами померлих.
На території комплексу у 2009 році в честь відзначення 20-ї річниці Народного Руху України відкрито пам'ятний знак В'ячеславу Чорноволу, політичному діячу, герою України.
Ще один пам'ятний знак, зведений на території Меморіального комплексу, «Птах свободи». Відкритий у 2015 році 20 лютого в день річниці масових розстрілів в Києві на майдані на честь бійців Небесної сотні. Автор чотирьохметрової композиції — одеський артскульптор Кирило Максименко.
Птах створений із металевого пруття різної довжини, звареного між собою. Фігури, що тримають тризуб, уособлюють народ України, що тримає свободу на своїх руках.
Навколо металевої композиції — інсталяція київського євромайдану 2014 року. Вона була зроблена із автомобільних шин, цеглин, щитів та касок, з написами «Слава Україні», «Воля або смерть».
Населення[ред. | ред. код]
Станом на 1 січня 2019 року населення Доброслава становить 6 847 осіб.[12]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[14]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,68 % |
| російська | 4,78 % |
| циганська | 0,60 % |
| болгарська | 0,43 % |
| румунська | 0,20 % |
| білоруська | 0,09 % |
| вірменська | 0,08 % |
| гагаузька | 0,03 % |
| польська | 0,02 % |
| словацька | 0,02 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Олександр Вільчинський — український прозаїк, журналіст, науковець у 1985—1987 рр. працював у комінтернівській районній газеті «Слава хлібороба».
- Олексій Литовченко (1930—2011) — український гідролог.
- Ольга Ліщук (нар. 1966) — українська письменниця, композиторка, член НСПУ.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ Постанова ЦВК СРСР від 7 серпня 1935 року «Про переіменування Антоно-Кодинцівського району і деяких районних центрів УРСР»
- ↑ Постанова ЦВК УСРР від 31 серпня 1935 року «Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР»
- ↑ Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Миколаївської, Одеської, Харківської областей та Комінтернівського району Одеської області» від 14.07.2016 № 1465-VIII Доброслав
- ↑ Історія міст і сіл України. Архів оригіналу за 3 січня 2011. Процитовано 16 червня 2011.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-254. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України за 2016 р. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 15 березня 2019.
- ↑ В Одеській області встановлений пам'ятник захисникам Донецького аеропорту (фото, відео) [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Парк влюбленных сердец в Доброславе (ru-RU) . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 10 жовтня 2020.
- ↑ Селище, яке перетворило сміттєзвалища на парки / Пліч-о-пліч. hromadske (укр) . 9 нояб. 2018.
- ↑ а б в г Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF). Киів: Державна служба статистики України. 2019. с. 56. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2019. Процитовано 8 листопада 2019.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Cities & towns of Ukraine. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 19.04.2012. Процитовано 2 грудня 2019. (англ.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову, 2001(05.12). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 2 грудня 2019.[недоступне посилання]
Джерела[ред. | ред. код]
- Доброслав [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (Комінтернівське [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.]) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Комінтернівське — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 342. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)
| |||||||||||
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
|
