Коламбія-Мару
| Історія | |
|---|---|
 Японія | |
| Назва: | Коламбія-Мару (Columbia Maru) |
| Власник: |
|
| Будівник: | Mitsubishi Zosen Kaisha |
| Будівельний номер: | 427 |
| Закладений: | 24 листопада 1926 |
| Спуск на воду: | 30 червня 1927 |
| Завершений: | 29 липня 1927 |
| Доля: | 30 листопада 1943 потоплене під час переходу до Рабаулу |
| Основні характеристики | |
| Тип: | вантажне |
| Тоннаж: | 5612 GRT |
| Довжина: | 123,4 м |
| Ширина: | 16,8 м |
| Осадка: | 7,9 |
| Двигуни: | 1 шестициліндровий дизель 2 SCSA, 582 к.с. |
| Швидкість: | 11 вузлів |
Коламбія-Мару (Columbia Maru) — транспортне судно, яке під час Другої світової війни взяло участь в операціях японських збройних сил на Філіппінах, в Індонезії, Бірмі та на Соломонових островах.
Передвоєнна служба[ред. | ред. код]
Коламбія-Мару спорудили в 1927 році на корабельні компанії Mitsubishi Zosen Kaisha для компанії Mitsubishi Shoji Kaisha. Остання використовувала це вантажне судно для доставлення до Японії деревини із Північної Америки.
2 липня 1941-го судно реквізували для потреб Імперської армії Японії.
Вторгнення на Філіппіни[ред. | ред. код]
18 грудня 1941-го Коламбія-Мару та ще 27 транспортів вийшли із військово-морської бази Мако (Пескадорські острови у південній частині Тайванської протоки). Це транспортне угруповання становило другий ешелон сил вторгнення на Лусон (всього у трьох ешелонах прямувало 76 суден). 22 грудня японські сили досягли Філіппін та почали висадку в затоці Лінгайєн.
Десант на Яву[ред. | ред. код]
21 січня 1942-го Коламбія-Мару та ще 18 інших транспортів вийшли з порту Муцуре (острів Хонсю), маючи на борту 2-гу піхотну дивізію. 26 січня вони пройшли через Мако, а в лютому опинилися в бухті Камрань на узбережжі В'єтнаму, де збирались сили вторгнення на захід острова Ява.
18 лютого 1942-го Коламбія-Мару вийшла з Камрані у складі транспортного угруповання, що складалося з 56 суден. Висадку планувалось здійснити одразу в кількох місцях, при цьому Коламбія-Мару та ще 14 транспортів мали за місце призначення Мерак. 1 березня судна прибули сюди та почали вивантаження десанту.
9 березня Коламбія-Мару перейшло до затоки Бантам-Бей (так само на узбережжі західної Яви), а 1 березня вийшло звідси та за три доби прибуло до Сінгапуру.
Атака біля Малаї[ред. | ред. код]
18 листопада 1942-го біля західного узбережжя півострова Малакка за сто сімдесят кілометрів на північний захід від Пенангу Коламбія-Мару було атаковане британським підводним човном Trusty, який випустив три торпеди та досяг одного влучання. Судно почало приймати воду та було посаджене капітаном на мілину.
Надалі Коламбія-Мару поставили на плав та відремонтували, і в 1943-му воно виконало рейси до Рангуну (Бірма), Гонконгу, Мако, Сасебо, Моджі (острів Кюсю), Такао (Гаосюн).
Рейс до Рабаулу[ред. | ред. код]
25 листопада 1943-го Коламбія-Мару вийшло з Палау (важливий транспортний хаб японців у західній частині Каролінських островів) та у складі конвою SO-505 попрямувало до Рабаулу (головна японська база в архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї). На борту Коламбія-Мару мало 5800 тонн пального та продовольства, а також моторні човни. Вже під час переходу судно прийняло 180 людей, врятованих з «Юрі-Мару».
Під вечір 30 листопада підводний човен Gato випустив по конвою чотири торпеди та, судячи з почутих вибухів, досяг двох влучань у Коламбія-Мару. Судно покинули екіпаж і пасажири (загинула лише одна особа з екіпажу). Коламбія-Мару затонуло в районі дещо більш ніж за чотири з половиною сотні кілометрів на північ від островів Адміралтейства (та за майже дев'ятсот кілометрів від мети походу — Рабаула).[1][2][3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ Columbia Maru (+1943).