Клан Гантер

Клан Гантер (шотл. - Clan Hunter, гельск. - Clann an t-Sealgair, Clan Mac an t-Sealgair ) - клан Хантер, клан ан т-Шелгайр, клан Мак ан т-Шелгайр - один з кланів рівнинної частини Шотландії - Лоуленду.

Гасло клану: Cursum perficio - Я завершую (лат.)

Землі: Гантерс Тоун, Айршир

Історична резиденція вождя клану: Замок Гантерстон (шотл. - Hunterston Castle.)

Резиденція вождя клану: Замок Трерддур-Бей (вал. - Trearddur Bay)

Вождь клану: Паулін Наталі Муллен Гантер Ганрерстон (шотл. - Pauline Natalie Mullen Hunter Hunterston)

Історія клану Гантер[ред. | ред. код]

Походження клану Гантер[ред. | ред. код]

Традиційно предком клану Гантер вважається Ролло - вікінг, що оселився біля Парижу в 896 році. Його нащадки служили єгерями багатьом королям, герцогам та графам. Нащадки Ролло були в оточенні королеви Матільди - дружини короля Вільгельма Завойовника. Але історики не знаходять нащадків Ролло серед тих лицарів, що підкорили разом з Вільгельмом Завойовником Англію.

Предки клану Гантер прийшли в Шотландію разом з королем Давидом І. Лицарі Гантер служили королю і отримали за службу землі, що були названі Гантерс Тоун (гельск. - Hunter's Toune).

У 1296 році Айлмер ле Гантер (гельск. - Aylmer le Hunter) з графства Айр підписав «Рагман Роллс» - присягу на вірність королю Англії Едварду І Довгоногому як і дуже багато вождів шотландських кланів після англійського завоювання Шотландії.

2 травня 1374 року король Шотландії Роберт ІІ вручив Вільяму Гантеру грамоту на володіння землями нагородивши його за вірну службу. Приводом для вручення грамоти був дріб’язковий борг короля в кілька срібляників вождю клану Гантер, що виник в Гантерстоні на свято П’ятидесятниці. На честь цієї події лерд Гантестон - вождь клану Гантер зберігає срібні пенні, що були виготовлені в часи правління короля Роберта ІІ та Георга V. Вільям Гантер був Х вождем клану Гантер з Гантерстона. У більш ранніх записах Вільям та Норман Гантер використовують латинську форму імені - Venator - Венатор.

XV - XVI століття[ред. | ред. код]

Клан Гантер був спадковим охоронцем королівських лісів Арану, Мози та Малої Кумбри в XV столітті. Клан має величезний список людей з клану Гантер, що займали посади королівських лісничих в Англії та Норманідї ще до того, як клан прийшов в Шотландію.

У XVI столітті люди клану Гантер були переважно на військовій службі. Джон Гантер - XIV лерд Гантер загинув під час битви під Флодден у 1513 році. Його син Роберт Гантер був хворим і непридатним до військової служби. Король Шотландії Джеймс V звільнив його від військового обов’язку у 1542 році за умови, що він відправить свого старшого сина на службу королю. Його син Манго Гантер пішов на військову службу і загинув у битві під Пінкі-Клев у 1547 році.

XVII століття[ред. | ред. код]

Наступні покоління вождів клану Гантер були більш мирними лердами, жили в своїх маєтках і займалися сільським господарством та справами оренди землі. Роберт Гантер - син ХХ лерда Гантер отримав освіту в університеті Глазго в 1643 році і займав державні посади в Західному Кілбрайді. Він купив собі землю і заснував нову септу клану Гантер Кіркленд.

Онук ХХ лерда Гантер - інший Робер Гантер служив під прапорами герцога Мальборо, був губернатором Вірджинії, потім губернатором колонії Нью-Йорк.

XVIII - ХІХ століття[ред. | ред. код]

У XVIII столітті клан мав серйозні фінансові проблеми. Ці фінансові проблеми вирішив ще одним Робертом Гантером - молодшим сином ХХІІ лерда Гантер. Він був хорошим господарем маєтку і він вдало зайнявся господарством. Його дочка - Елеонора вийшла заміж за свого двоюрідного брата Роберта Колдуелла. Він прийняв прізвище Гантер і був добрим господарем на землях клану. Він перебудував замок Гантерстон в такому вигляді він зберігся і до сьогодні. Їхній син мав двох дочок: Джейн Гантер, що одружилась з Гулдом Вестоном та Елеонору Гантер, що одружилася з Робертом Вільямом Кохран-Патріком.

ХХ століття[ред. | ред. код]

Джейн Гантер-Вестон померла у 1911 році, їй успадкував син - сер Ейлмер Гантер-Іестон, що служив під проводом Кітченера під час Єгипетської війни у 1896 році. Він брав участь в англо-бурській війні. Під час Першої світової війни він був в англійському експедиційному корпусі, був у складі десанту в Галліполі, командував 8-ю армією у Франції.

XXVIII лердом Гантер була Елеонора Гантер. Вона вела боротьбу проти будівництва атомної електростанції біля земель Гантер, судилася, але програла суд.

ХХІХ вождь клану Гантер - Ніл Гантер Гантерстон вів боротьбу проти індустріалізації Шотландії, був відомим спортсменом-яхтсменом, брав участь в Олімпійських іграх, виграв срібну медаль в Мельбурні у 1956 році. Крім того він був експертом зі стрільби з лука.

Нинішнім ХХХ вождем клану Гантер є жінка лерд Поліна Гантер Гантерстон.

Замки клану Гантер[ред. | ред. код]

800 років резиденцією вождів клану Гантер був замок Гантерстон.

Джерела[ред. | ред. код]

• Clan Hunter Profile scotclans.com. Retrieved 9 October 2013.
• burkespeerage.com: Hunter
• clanchiefs.org: Hunter
• Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 172 - 173.