Клан Брюс

Клан Брюс (шотл. Clan Bruce, шотл. гел. Clann Brus) — один із шотландських рівнинних кланів з Кінкардіну. Належить до королівських шотландських кланів — з цього клану були два королі Шотландії у XIV столітті.

Гасло клану: лат. Fuimus ;— «Ми були!»

Землі клану: Файф, Аннадейл

Вождь клану: Його світлість високоповажний Ендрю Даґлас Брюс (шотл. Andrew Douglas Bruce) — ХІ граф Елґін, XV граф Кінкардин, Консул вождів шотландських кланів.

Резиденція вождя клану: Брумголл-гауз (шотл. Broomhall House)

Історичний центр клану: Замок Лохмабен (шотл. гел. Lochmaben), замок Клекманнан (шотл. гел. Clackmannan)

Історія клану Брюс[ред. | ред. код]

Походження клану Брюс[ред. | ред. код]

Назва клану Брюс походить від французького де Брус (фр. de Brus) або де Брюс (фр. de Bruis) — імені нормандських лицарів, що виникло від земель Брікс (фр. Brix), що розташовані в Шербурі і Валоні в Нормандії, Франція. Доказів того, що Роберт де Брікс служив Вільгельму Завойовнику під час норманського завоювання Англії немає. Це повідомлення виникло з дуже ненадійних записів, зроблених у пізньому середньовіччі, щодо людей, які нібито брали участь у битві під Гастінгсом.

Було дві лінії роду де Брюс — шотландська і англійська. Обидві лінії походять від Роберта де Брюса, І лорда Аннадейл, що переселився до Англії з Нормандії в 1106 році. Роберт де Брюс супроводжував принца Шотландії Давида — майбутнього короля Шотландії Давида І. У 1124 році він допоміг королю Давиду повернути корону. Коли вибухнула громадянська війна в Англії між королевою Матильдою її кузеном Стефаном, король Шотландії Давид І зібрав армію. Проте, Роберт де Брюс не приєднався до короля Шотландії, а пішов до англійської армії і в битві Штандардів у 1138 році взяв в полон власного сина, що був лордом Аннадейл. Роберт Брюс — І лорд Аннадейл помер 11 травня 1141 року і похований в Гісбурні.

Лорди Аннандейл[ред. | ред. код]

Після смерті І лорда Аннадейл його володіння були розділені між двома дітьми Роберта де Брюса: землі в Йокширі відійшли його старшому сину Адаму (лінія згасла 1271 року), а шотландські володіння — молодшому сину Роберту, засновнику шотландської лінії роду і, власне, клану Брюс. ІІ лорду Аннадейла — Роберту Брюсу вдалося домогтися визнання королем Шотландії права успадкування своїх земель по чоловічій лінії. Його онук — Робер Брюс — IV лорд Аннадейл, одружився з Ізабеллою — другою дочкою Давида Гатінгтонського, брата шотландських королів Малкольма IV та Вільгельма Лева. Цей шлюб забезпечив можливість клану Брюс мати претензії на шотландський престол.

Роберт Брюс — V лорд Аннадейл в період правління короля Шотландії Олександра ІІІ був неофіційно визнаний найближчим спадкоємцем трону Шотландії після сина короля. V лорд Аннадейл грав надзвичайно велику роль у політичній боротьбі в Шотландії в середині ХІІІ століття, а після смерті єдиної онучки Олександра ІІІ королеви Маргарити в 1290 році, висунув претензії на престол Шотландії. Але корона в 1292 році дісталась Іоану (Джону) Баліолю.

Роберт Брюс — VI лорд Аннадейл, що вирізнявся особливою красою, був викрадений графинею Каррік Мерджорі і таємно одружився з нею, незважаючи на негативну реакцію короля Олександра ІІІ. Їх син Роберт Брюс успадкував у 1292 році графство Каррік.

Після англійського завоювання Шотландії Джон Баліоль поклявся у вірності королю Англії Едуарду і зрікся престолу після битви під Данбар у 1296 році. Роберт Брюс та Джон ІІІ Комін (шотл. — John III Comyn) приєднались до боротьби за незалежність Шотландії, яку очолив Вільям Воллес. Полон і смертна кара національного героя Шотландії Воллеса змінили ситуацію — тепер клани Брюс та Комін стали суперниками щодо корони Шотландії. Якось вони зустрілись на нейтральній території в графстві Дамфі, у церкві Сірих Братів (шотл. — Greyfriars Church). Між вождями кланів спалахнула сварка і Роберт Брюс вразив Джона Коміна ударом в серце. За це Папа Климент V відлучив Роберта Брюса від церкви.

У 1306 році Роберт Брюс був коронований у Сконе, стародавній столиці Шотландії. У 1314 році Роберт Брюс розгромив англійську армію в битві під Баннокберн і цим утвердив незалежність Шотландії.

Графи Елґін та Кінкардин[ред. | ред. код]

Елґін та Кінкардин (шотл. — Elgin and Kincardine) — шотландський графський титул, що належить вождям клану Брюс.

Від Роберта Брюса ведуть своє походження і нинішні графи Елґін. Едвард Брюс (1548—1611) брав участь у сходженні короля Шотландії Якова VI на трон Англії. Він отримав титул барона. ІІІ барон Брюс у 1633 році отримав титул графа Елґін. Після смерті IV графа Елґін не лишилося спадкоємців, графський титул перейшов до бічної лінії, що вже носила титул графів Кінкардин. З цього роду були особливо відомі графи Томас та Джеймс. Віктор Олександр Брюс (1849—1917) — ІХ граф Елґін та ХІІІ граф Кінкардин став відомим британським державним діячем.

Септи клану Брюс[ред. | ред. код]

Airth, Bruwes, Bruss, Bruc, Bruys, Brues, Bruce, Bruice, Bruis, Bruze, Broce, Brois, Broiss, Brose, Broise, Brouss, Brus, Bruse, Carlysle, Carruthers, Crosbie, Randolph, Stenhouse.

Замки клану Брюс[ред. | ред. код]

Замок Файві (шотл. — Fyvie)
Замок Айрх (шотл. — Airth)
Замок Мунесс (шотл. — Muness)
Замок Томастон (шотл. — Thomaston)
Замок Кулросс (шотл. — Culross Palace)
Замок Клекменнен (шотл. — Clackmannan Tower)
Замок Фінґаск (шотл. — Fingask)
Замок Кінросс (шотл. — Kinross House)
Замок Лохлівен (шотл. — Lochleven)
Замок Лохмейбен (шотл. — Lochmaben)
Замок Тернберрі (шотл. — Turnberry)

Джерела[ред. | ред. код]

Peter, David MacGregor (1856). The Baronage of Angus and Mearns: Comprising the Genealogy of Three Hundred and Sixty Families, Curious Anecdotes, Descriptions of Clan Tartans, Badges, Slogans, Armory, and Seats, Ancient Sculptures, etc. Being a Guide to the Tourist and Heraldic Artist. Edinburgh, Scotland: Oliver & Boyd, Tweedale Court. p. 265 «The family of Cowden is a cadet of that of Bruce of Airth».
Grant, James (1886). The Scottish Clans and Their Tartans. Edinburgh, Scotland: W. & A. K. Johnston Limited. p. 2.
A. A. M. Duncan (2004). de Brus, Robert (I), Lord of Annandale (d. 1142).Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). ISBN 978-0-19-861411-1.
Emma Cownie (2004). Brus, Robert de (supp. d. 1094). Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press). ISBN 978-0-19-861411-1.
Blakely, Ruth Margaret (2005). «Robert de Brus I: Founder of the Family». The Brus family in England and Scotland, 1100—1295. Woodbridge, UK: Boydell Press. pp. 8–27. ISBN 978-1-84383-152-5.
Way, George; Squire, Romily (1994). Collins Scottish Clan Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Collins. pp. 82–83.ISBN 978-0-00-470547-7.