Дідик Микола Анатолійович
| Дідик Микола Анатолійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 січня 1935 Байківка, Калинівський район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 24 червня 2000 (65 років) |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка, Поліський національний університет і Київський інститут політології та соціального управління |
| Знання мов | українська |
| Посада | народний депутат України[1] і депутат Верховної Ради УРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |    |
Мико́ла Анато́лійович Ді́дик (нар. 1 січня 1935, село Байківка Калинівського району Вінницької області — 24 червня 2000) — український діяч, депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань, народний депутат України 12(1)-го скликання, голова Вінницького облвиконкому (1986—1991), голова Вінницької обласної ради (1991—1992), представник Президента України у Вінницькій області (1992—1994). Член ЦК КПУ в 1990—1991 р.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в родині селян, українець, освіта вища, викладач філософії, економіст. Закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, Вищу партійну школу при ЦК КПУ, Житомирський сільськогосподарський інститут.
У 1954 році — їздовий, причіплювач, молотобоєць, обліковець колгоспу «Дружба» Калинівського району Вінницької області.
У 1954—1957 роках — служба в Радянській армії. Член КПРС з 1957 року.
У 1957—1958 роках — працівник Буг-Янівської машинно-тракторної станції (МТС) Вінницької області.
У 1958—1974 роках — інструктор, 1-й секретар Калинівського районного комітету ЛКСМУ; секретар, 2-й секретар Калинівського районного комітету КПУ Вінницької області.
У 1974—1986 роках — 1-й секретар Вінницького районного комітету КПУ Вінницької області.
У 1986 — січні 1991 року — голова виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів. 10 січня 1991 — 17 квітня 1992 року — голова Вінницької обласної Ради народних депутатів та голова виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів.
20 березня 1992[2] — 14 жовтня 1994 року[3] — представник Президента України у Вінницькій області.
Депутат Вінницької обласної Ради; член військових рад Військово-Повітряних Сил та 43-ї Ракетної армії.
Висунутий кандидатом в народні депутати виборцями Вінницького виборчого округу N 31. 4.03.1990 обраний народним депутатом України, 1-й тур 68.17 % голосів, 2 претенденти. Член Комісії ВР України з питань планування, бюджету, фінансів і цін[4]. Склав повноваження 18.06.1992 у зв'язку з призначенням Представником Президента України у Вінницькій області[5].
Одружений, мав двох дітей.
Нагороди[ред. | ред. код]
- два ордени Трудового Червоного Прапора
- орден Дружби народів
- медалі
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
- іменний годинник особисто від Маршала СРСР Г. К. Жуковим
Посилання[ред. | ред. код]
- Дідик Микола Анатолійович [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
- ↑ Указ Президента України від 20 березня 1992 року № 163/92 «Про призначення Представника Президента України у Вінницькій області»
- ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 1994 року № 601/94 «Про увільнення з посади Представника Президента України у Вінницькій області»
- ↑ Постанова Верховної Ради УРСР від 28 червня 1990 року № 27-XII «Про обрання Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 18 червня 1992 року № 2475-XII «Про дострокове припинення повноважень народних депутатів України, призначених Представниками Президента України»
Див. також[ред. | ред. код]
| Попередник: | Голови Вінницької облдержадміністрації 1992–1994 | Наступник: |
| - | Мельник Микола Євтихійович |
