Джузеппе Скуллі

Ф
Джузеппе Скуллі
Джузеппе Скуллі
Джузеппе Скуллі
Особисті дані
Народження 23 березня 1981(1981-03-23) (43 роки)
  Локрі, Провінція Реджо-Калабрія, Калабрія, Італія
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
1996-1998 Італія «Ювентус»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–2006 Італія «Ювентус» 0 (0)
2000–2002   Італія «Кротоне» 51 (8)
2002–2003   Італія «Модена» 31 (8)
2003–2004   Італія «К'єво» 18 (2)
2004–2005   Італія «Брешія» 28 (0)
2005–2006   Італія «Мессіна» 34 (2)
2006–2011 Італія «Дженоа» 125 (22)
2011–2015 Італія «Лаціо» 24 (4)
2012   Італія «Дженоа» 17 (3)
2013   Італія «Пескара» 10 (1)
2014   Італія «Дженоа» 10 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997–1998 Італія Італія U-16 16 (1)
1999–2000 Італія Італія U-18 8 (6)
2001 Італія Італія U-20 8 (2)
2002–2004 Італія Італія U-21 25 (9)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джузеппе Скуллі (італ. Giuseppe Sculli; нар. 23 березня 1981, Локрі) — колишній італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника та нападника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 23 березня 1981 року в місті Локрі. Розпочав грати в аматорському клубі «Бранкалеоне». Там його помітили скаути «Ювентусу» і запросили до себе. Після п'яти років виступів за молодіжні команди різних вікових груп «Старої Синьйори», Скуллі був відданий в оренду в клуб «Кротоне», а потім в «Модену», у складі якої він, 14 вересня 2002 року, дебютував у Серії А в матчі з «Міланом». Всього за сезон Скуллі забив 8 голів, ставши кращим бомбардиром «Модени»[1].

У 2003 році «К'єво» викупило 50 % прав на гравця, як частину угоди з продажу Ніколи Легроттальє у зворотньому напрямку[2], проте провів у веронському клубі лише один сезон, після чого був відданий в оренду у «Брешію».

Влітку 2005 року «Ювентус» викупив всі права на Скуллі, підписавши з гравцем 3-річний договір, і віддав його в оренду «Мессіні», де Джузеппе провів наступний сезон.

24 серпня 2006 року Скуллі перейшов в «Дженоа», підписавши з ними повноцінний контракт. Однак зігравши лише кілька ігор, 19 вересня отримав травму, зіткнувшись з Рубінью[3]. Через кілька тижнів він отримав 8-ми місячну дискваліфікацію за те, що в той час, коли грав за «Кротоне» отримав, разом з командою, 20 млрд лір від суперника, «Мессіни», за програш матчу[4][5]. 28 листопада того ж року дисциплінарна комісія італійської федерації футболу була змушена зменшити термін дискваліфікації через те, що минуло більше 6 років і Скуллі залишався єдиним діючим гравцем, який брав участь у тому матчі. Починаючи з сезону 2007/08 Скуллі став користуватися довірою тренерського штабу «Дженоа» і став гравцем стартого складу клубу. У сезоні 2008/09 Скуллі забив 8 голів, повторивши свій бомбардирський рекорд. Всього відіграв за генуезький клуб п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри.

18 січня 2011 року підписав контракт з римським «Лаціо» строком до 30 червня 2015 року[6][7][8]. 23 січня 2011 року дебютував за «Лаціо» у виїзному матчі проти «Болоньї»[9].

Проте в римському клубі Джузеппе закріпитись не зумів і 19 січня 2012 року повернувся назад в «Дженоа» на правах оренди до кінця сезону[10]. В подальшому також на правах оренди грав за «Пескару» і знову за «Дженоа», але в першій команді «Лаціо» більше не провів жодного матчу. Влітку 2015 року покинув римлян на правах вільного агента[11][12] і незабаром завершив кар'єру гравця.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1997 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 24 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 7 забитими голами.

2001 року залучався до складу молодіжної збірної Італії, разом з якою став переможцем молодіжного чемпіонату Європи 2004 року. В тому ж році був учасником Літніх Олімпійських ігор, на яких став з командою бронзовим призером. Всього на молодіжному рівні зіграв у 33 офіційних матчах, забив 11 голів.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Скуллі — онук боса злочинної калабрійської мафіозної структури Ндрангета, Джузеппе Морабіто[13].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Скуллі відмовляється повертатися в «Ювентус». Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
  2. Juventus Football Club: L'accordo con la società A. C. Chievo Verona per l'acquisizione del calciatore Nicola Legrottaglie (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2014. Процитовано 4 липня 2016.
  3. Tabellini Genoa 2006-07. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 4 липня 2016.
  4. At one Italian club, the most significant shots are fired at the president's car. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 4 липня 2016.
  5. Нападник «Дженоа» дискваліфікований за участь у «договорняку». Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
  6. Sculli ceduto in compartecipazione (італ.). Genoa CFC.it. 18.01.2011. Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 18 січня 2011.
  7. Benvenuto a Giuseppe Sculli (італ.). SS Lazio.it. 18.01.2011. Архів оригіналу за 22.01.2011. Процитовано 18 січня 2011.
  8. Ufficiale, Sculli con la Lazio fino al 2015 (італ.). La Gazzetta dello Sport. 18.01.2011. Архів оригіналу за 21.01.2011. Процитовано 18 січня 2011.
  9. Bologna - Lazio - 3:1: highlights e tabellino (італ.). SS Lazio.it. 23.01.2011. Архів оригіналу за 27.01.2011. Процитовано 23 січня 2011.
  10. Comunicato (італ.). Sito ufficiale della SS Lazio. 19.01.2012. Архів оригіналу за 24.09.2015. Процитовано 20 січня 2012.
  11. Sculli mai visto in casa Lazio quest'anno. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
  12. Lazio-Genoa è la partita di Sculli: 1,1 milioni da Lotito per… allenarsi da solo. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
  13. la Repubblica — Torna l'ombra del calcio scommesse un'intercettazione inchioda Sculli. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 липня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]