Геївка (Зміївський район)

село Геївка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Зміївський район
Рада	Нижньобишкинська сільська рада
Облікова картка	Геївка
Основні дані
Засноване	1730
Населення	117
Площа	0,688 км²
Густота населення	170,06 осіб/км²
Поштовий індекс	63453
Телефонний код	+380 5747
Географічні дані
Географічні координати	49°30′11″ пн. ш. 36°29′40″ сх. д. / 49.50306° пн. ш. 36.49444° сх. д.Координати: 49°30′11″ пн. ш. 36°29′40″ сх. д. / 49.50306° пн. ш. 36.49444° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	84 м
Місцева влада
Адреса ради	63453, Харківська обл., Зміївський р-н, с.Нижній Бишкин, вул.40-річчя Перемоги,22
Сільський голова	Северін Віктор Олександрович
Карта
	Геївка
	Геївка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гаївка.

Геївка — село в Україні, у Зміївському районі Харківської області. Населення становить 117 осіб. Орган місцевого самоврядування — Нижньобишкинська сільська рада. Назва походить від слова гай.

Географія[ред. | ред. код]

Село Геївка знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець, вище за течією на відстані 7 км розташоване село Нижній Бишкин, нижче за течією за 5 км — смт. Донець. Берег річки сильно заболочений і утворює багато лиманів і озер. Навколо села кілька лісових масивів (дуб). Через село протікає пересихаючий струмок з загатою. Західна частина села раніше було селищем Новочеркаський.

Історія[ред. | ред. код]

1730 рік — дата першої згадки села. Початкова назва - Бурлей^[2]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Нижньому Бишкині, Сухій Гомільші та Геївці — 187 людей^[3].

Економіка[ред. | ред. код]

Молочно-товарна ферма.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Клуб.

Див. також[ред. | ред. код]

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 158
↑ Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 158
↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 765—769 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 9 грудня 2015.