Безпалівка (село)

село Безпалівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район
Громада Зміївська міська громада
Облікова картка Безпалівка 
Основні дані
Засноване 1705
Населення 590
Площа 7,13 км²
Густота населення 82,75 осіб/км²
Поштовий індекс 63450
Телефонний код +380 5747
Географічні дані
Географічні координати 49°35′48″ пн. ш. 36°09′50″ сх. д. / 49.59667° пн. ш. 36.16389° сх. д. / 49.59667; 36.16389Координати: 49°35′48″ пн. ш. 36°09′50″ сх. д. / 49.59667° пн. ш. 36.16389° сх. д. / 49.59667; 36.16389
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Місцева влада
Адреса ради 63404, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 16
Карта
Безпалівка. Карта розташування: Україна
Безпалівка
Безпалівка
Безпалівка. Карта розташування: Харківська область
Безпалівка
Безпалівка
Мапа
Мапа

Безпа́лівка — село в Україні, у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 590 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Таранівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Безпалівка знаходиться між селами Таранівка і Пасіки, через село проходить залізниця (станція Безпалівка) та автомобільна дорога Т 2107.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в 1705 році[1].

За даними на 1864 рік у казенному селі Зміївського повіту, мешкало 194 особи (91 чоловічої статі та 103 — жіночої), налічувалось 21 дворове господарство, існувала православна церква[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зміївської міської громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зміївського району, село увійшло до складу Чугуївського району Харківської області[4].

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 584 особи[5].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 89,83 %
російська 10,00 %
білоруська 0,17 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кисиленко В.Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2021. – С.179-186
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1626)(рос. дореф.)
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела[ред. | ред. код]