Вікіпедія:Кандидати в добрі статті

			% за	Початок	Закінчення	Тривалість	Статус
1	0	0	100%	28 травня 2025		0 тиж.	триває

Стаття, поліпшена учасниками Clear Skies Foundation, про одну з найвідоміших комет, зіткнення якої з Юпітером чимало повпливало на наше розуміння ролі цієї планети в Сонячній системі. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:59, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 За:

1. Голос від команди. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:59, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти:

 Утримуюсь:

Зауваження:

			% за	Початок	Закінчення	Тривалість	Статус
1	0	0	100%	27 травня 2025		0 тиж.	триває

Спонтанна номінація. Цю історію я випадково побачив в своій стрічці фейсбука, почитавши я вирішив, що це якийсь лютий фейк. Але потім став шукати джерела і переконався що історія реальна, і писали і знімали про неї немало. А отже не важливо чи є ця історія правдивою на всі 100%, проте вона точно є цікавою. Стаття невелика, але я вичавив з джерел все, більше додати нічого. До речі цікавий нюанс, наші ВП:КЗ, твердять що: «якщо надійні джерела висвітлюють особу лише в контексті однієї події і така особа, найімовірніше, залишається маловідомою, слід вилучити статтю про цю особу». Еміль Лере дійсно висвітлений лише в контексті однієї події. Якщо бути дотошним, цю статтю напевно слід було б номінувати на вилучення, а не сюди. )) --Шабля (обговорення) 12:13, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 За:

1. Як автор --Шабля (обговорення) 12:13, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти:

 Утримуюсь:

Зауваження:

1. Якщо стаття присвячена події й джерела описують саме подію, то чи не варто змінити назву на щось типу Випадок в пустелі з Емілем Лере чи Мотоцикл Еміля Лере? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:12, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Я відовів на ваше зауваження трохи нижче, разом із відповіддю на зауваження №3 --Шабля (обговорення) 07:56, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

2. Зв'язок зі статтями в розділі Див. також неочевидний, варто двома словами його описати. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:38, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено, додав короткий опис --Шабля (обговорення) 07:41, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

3. Стаття дуже цікава, але вона справді про мотоцикл чи подію, а не про Еміля Лере. Можливо, існує хоч би щось про його життя, рід занять? Якщо ні, то напевно її справді варто було б переформатувати в статтю про мотоцикл. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:43, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Відповім тут одразу на 1 і 3 зауваження, так як по суті в них мова йде про одне й те саме.

   Я теж розмірковував над цим питанням, коли писав статтю, єдине що я не розглядав варіант писати як про подію в пустелі, я обирав між статею про мотоцикл і про людину. Обрав людину з наступних міркувань:

   1. Джерела! Назви й наповнення переважної більшості джерел говорять саме про людину: «Emile Leray Survived The Desert By Building A Motorcycle From His Broken Car», «ДИВОВИЖНИЙ ПОРЯТУНОК Еміля Лерей», «emile leray - Sahara Overland», «Emile Leray's Incredible Motorcycle Adventure», «Meet Emile Leray, who turned his car into a motorbike to escape the Sahara Desert», тощо. Я навів частину, проте можете переконатись самі, Абсолютна більшість джерел згадує саме людину, так паралельно в назвах йде мова і про мотоцикл, і про пригоду, але ім'я людини в джерелах домінує. Яскравим прикладом є наприклад документальний фільм знятий музеєм «Midwest Dream Car Collection», вони запросили самого Еміля до себе і побудували фільм як інтерв'ю з ним, так там є і про мотоцикл і про пригоду, проте в кадрі значну частину часу присутній сам Еміль Лере і він розповідає і відповідає на питання.
   2. Інтервікі. Я не перший приніс цю історію у Вікіпедію, є ще 3 інтервікі (хоча там всюди коротенькі стаби, але вони є), серед яких англійська і всі вони про особу Еміля Лере, як і елемент Вікіданих. Ігнорувати інтервікі і вікідані про Еміля і створювати свої нові вікідані про його мотоцикл, мені видалося нелогічною дією.
   3. Є додаткові факти про Еміля, які висвітлені в джерелах і показані в моій статті, які прямо не пов'язані з самою пригодою в пустелі. Цих фактів вкрай мало, але все ж вони є, і якщо змінити основний об'єкт статті, то ці факти доведеться просто викинути і замінити іх не буде чим. Тобто стаття просто втратить шматок себе і не здобуде нічого нового. Серед фактів які не стосуються пригоди в пустелі: професія еміля, його захоплення автомобілями Citroën deux chevaux, його участь в автоперегонах на стокових авто і його остання робота по перетворенню чергового 2CV в моторний човен. Є навіть красиві фото того човна, але вони невільні і завантажити у вікі я їх не можу.

   --Шабля (обговорення) 07:12, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Добре, переконали. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:39, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

			% за	Початок	Закінчення	Тривалість	Статус
3	0	0	100%	27 травня 2025		0 тиж.	триває

Стаття була у відверто жахливому стані, з масовою відсутністю джерел та навіть піратськими посиланнями. Проте учасники Clear Skies Foundation змогли суттєво поліпшити статтю, тому пропоную номінувати її на статус Доброї. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:09, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 За:

1. Голос від команди. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:09, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]
2. --Olbiopontik (обговорення) 10:02, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]
3. Дякую. Потужно! З повагою - --Krutyvuss (обговорення) 11:44, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти:

 Утримуюсь:

Зауваження:

1. Щоб не повторюватися тут та далі — вражаюча робота! --Фіксер (обговорення) 09:59, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Вельми дякуємо! --Asya Zbroyar (обговорення) 07:02, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

2. Поєднання курсиву та некурсиву в абзаці «Рекомендація Робочої Групи МАС з Екзопланет має такі критерії» є трохи дивним. Виділити назву документа можна за допомогою лапок, а процитувати його текст за допомогою шаблонів {{Цитата}} чи схожого. До того, уточнення в кінці вказано без курсиву «(чи будь-яка інша назва, яка підходить найбільше)» — незрозуміло, чи це помилка оформлення, чи це текст, доданий автором статті вже після цитати (і якщо так — то навіщо?) --Фіксер (обговорення) 09:59, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:02, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

3. Як на мене не дуже вдала преамбула, речення "Перше підтверджене виявлення екзопланети було 1992 року навколо пульсара, а перше виявлення навколо зорі головної послідовності було 1995 року. Очікується, що у співпраці з іншими обсерваторіями космічний телескоп Джеймса Вебба надасть більше інформації про особливості екзопланет, такі як їхній склад, умови навколишнього середовища та можливість існування життя" явно не варто було ставити другим у статті. На мою думку в цій статті у преамбулу варто винести лише наступні тези: 1) визначення (є), 2) астрономи припускали, що екзопланети існують, тому шукали їх; 3) чому екзопланети цікаві (можливість життя) 4) основні розроблені методи пошуку. Про знайдені екзопланети писати в преамбулі не варто (хіба що про найпершу), бо ці дані постійно оновлюються Alessot (обговорення) 15:01, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]
4. тиск кулонів - явно щось не те з перекладом, в енвікі Кулон - це прізвище науковця Alessot (обговорення) 15:09, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:02, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Почитав одне з ваших джерел (Planetesimals to Brown Dwarfs: What is a Planet? https://arxiv.org/pdf/astro-ph/0608417), так з нього випливає, що Кулон у цьому контексті взагалі зайвий. У джерелі "The mass boundary where objects begin to become smaller and denser is at about twice the mass of Jupiter (Fig. 2). Such an object is thus the largest planet one can have, although the peak in size extends to about 5 Jupiter masses. A planet with ten Jupiter masses will actually be smaller than Jupiter, as are brown dwarfs. One caveat here is that we must wait for the outer layers to cool off before this is true, since they are not supported by free electron degeneracy. This is why the “hot Jupiters” shown in Fig. 2 are actually larger than the peak size of cold planets. We do not recover the usual case of size increasing with mass again until we reach true stars, whose nuclear fusion can get the core hot enough to lift the free electron degeneracy. The onset of degeneracy (the largest size reached by non-fusing objects) provides one natural place to draw a boundary"

   Тобто другим можливими критерієм для розмежування планет і коричневих карликів є маса 2-5 мас Юпітера, після чого об'єкти стають менше у розмірах зі зростанням маси. Нічого спільного з кулонівським відштовхуваням.

   PS Ці ПДФ є у відкритому доступі, впишіть будь ласка в джерела доступні для всіх URL. Через Scholar за назвою знаходяться Alessot (обговорення) 08:56, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

5. Досить сумнівне твердження "Ісаак Ньютон вплинув на модерну екзопланетологію не менше за свого попередника: саме його досліди зі світловим спектром лягли в основу доплерівського методу;" - джерело є закритою книгою на Google Books, але пошуком у ньому слово "Doppler" не знаходиться. Alessot (обговорення) 15:18, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено. Додала інше джерело. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:02, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Наскільки я розумію, в основу твердження у статті "...саме його досліди зі світловим спектром лягли в основу доплерівського методу" покладене речення з джерела "First, as I have shown elsewhere in detail (Eisenstaedt, 2005a), Newton’s theory of refraction predicts a physical effect that has much to do with what is called a Doppler–Fizeau effect". Не впевнений, що вони еквівалентні. @Звірі, @RajatonRakkaus, можна вашу думку дізнатись? Alessot (обговорення) 07:48, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Згоден, що ці твердження не еквівалентні. По-перше, відкриття Ньютона (та й Допплера насправді теж) мені здаються занадто загальними та фундаментальними, щоб їх так просто брати для специфічного методу, розвиненого через понад 100 років від формулювання ефекту Допплера. Так можна дійти й до вавилонців, бо їхній внесок, мабуть, ще більший. По-друге, наведене формулювання каже скоріше про те, що і теорія Ньютона, і теорія Допплера обидві стоять в основі спектроскопічного методу, а не про те, що Ньютон вплинув на екзопланетологію. -- RajatonRakkaus^⇅ 10:20, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

6. "Вона поступово наближається до нього" - хто до кого? Alessot (обговорення) 15:20, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:02, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

7. "фотопластини зорі" - краще "зображення зорі на фотопластинах" чи якось так Alessot (обговорення) 15:21, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:02, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

8. "Кеплер-69c, що кружляє за 2700 світлових років від нас навколо сонцеподібної Кеплер 69" - у джерелі не знайшов оцінки орбіти, але 2700 світлових років - це неймовірно далеко, нам до багатьох зірок ближче Alessot (обговорення) 15:56, 27 травня 2025 (UTC) Вибачте, недочитав. Але зауважу розбіжність у числах 2700 с.р. у цій статті, 2430 -у Кеплер-69c. Щось тут не те Alessot (обговорення) 15:59, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено. То застарілі дані, замінила на свіжіші в обох статтях. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:02, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

9. "ця знаменна подія станеться після п'ятої реєстрації транзиту екзопланети 2019 року" 2019 пройшов вже Alessot (обговорення) 16:00, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено. З того часу нічого нового не знайшли, вилучила те твердження. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:02, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

10. "з тих, що розкрили свій хімічний склад" - енциклопедичний стиль сухий, метафори у ньому не допускаються Alessot (обговорення) 16:06, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

    Так Зроблено. Вилучила частину твердження, бо може швидко застаріти. --Asya Zbroyar (обговорення) 07:02, 28 травня 2025 (UTC)[відповісти]

11. є твердження, які передбачувано стануть невірними у майбутьному, для них треба вказати момент в часі (див шаблон Коли?), є пара тверджень без джерел Alessot (обговорення) 16:14, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

			% за	Початок	Закінчення	Тривалість	Статус
2	0	0	100%	22 травня 2025		0 тиж.	триває

MQ-25 Stingray — перший в світі БпЛА-заправник палубного базування ВМС США, прототип якого MQ-25 T1 2021 року здійснив перше дозаправлення в повітрі літаків палубної авіації. Після успішних льотних випробувань, дозаправлень в повітрі трьох типів літаків, інтегрування в палубне середовище авіаносця тощо, перші серійні літаки компанія Boeing передасть на службу на авіаносець наприкінці 2025 – на початку 2026 років, де вони будуть інтегровані з літаками авіакрила.--Едуард Плешаков (обговорення) 16:39, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 За:

1. Як автор.--Едуард Плешаков (обговорення) 16:39, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]
2. Можливо, в мене все ще будуть зауваження, але це якісна та цікава стаття. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:30, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти:

 Утримуюсь:

Зауваження:

1. Вступ не дуже вдалий. Він має починатись із означення, а не цікавого факту. Це передусім американський морський БПЛА для дозаправлення в повітрі, розроблений Boeing чи щось таке. Те, що він перший — це дуже важливий факт, але менш важливий, ніж те, чим він є. Речення про програму натомість не дуже важливе, його можна й для історії залишити. Також краще розбити абзаци про характеристики та хронологію. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:13, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено. Спробував змінити виклад Вступу відповідно до ваших рекомендацій.--Едуард Плешаков (обговорення) 08:31, 23 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Краще, однак тепер не дуже добре зрозуміло, в чому першість. Зараз це виглядає, ніби раніше ніхто ніколи не дозаправляв F/A-18 Super Hornet, EA-18G Growler, F-35C та E-2 Hawkeye. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:23, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено. Підкоректував: «...першим у світовій практиці здійснив дозаправлення у повітрі літаків. Цими літаками були літаки палубної авіації F/A-18 Super Hornet...»--Едуард Плешаков (обговорення) 20:15, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

2. "Команда підрядників Boeing MQ-25" - прямі посилання на сайти підрядників в тексті статті є зайвими. До того ж боти час від часу раніше їх архівували, додаючи зайві пояснення прямо до тексту статей (Архівовано...) Замість цього варто назви компаній вікіфікувати, або оформити посилання на інтервікі за допомогою {{iw}} чи схожих. --Фіксер (обговорення) 08:40, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено. Оформив посилання на інтервіки, але для кількох компаній, які не мають статей у вікіпросторі, таки залишив посилання на їхні сайти, щоб хоча б таким чином засвідчити їх існування.--Едуард Плешаков (обговорення) 17:26, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

3. Зазвичай повністю лінійна структура розділів (десять розділів верхнього рівня без підрозділів) не є найкращою для сприйняття: втрачаються логічні зв'язки між розділами, ускладнюється пошук необхідної інформації. Чи можна вміст статті структурувати з використанням розділів та підрозділів, подібно до інших взірцевих статей цієї тематики? --Фіксер (обговорення) 09:15, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено. Структурував текст укрупненням розділів та впровадженням підрозділів.--Едуард Плешаков (обговорення) 18:21, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

4. Інформація про походження назви здається досить важливою, щоб розмістити її (і) прямо в тексті статті, а не в примітці, яку легко проігнорувати. Можливо, варто це описати після речення в тексті, де назва зустрічається вперше («а в липні 2016 року його остаточно позначили як MQ-25A Stingray»). --Фіксер (обговорення) 09:27, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено. Погоджуюся, що примітка про назву БпЛА у вступі не на властивому місці. Переніс її там, де назва зустрічається вперше. Разом з тим не хотів розривати інформацію про перебіг дискусій щодо призначення БпЛА доволі обширним текстом примітки, яка, як на мене, добре структурована. Тому пропоную залишити розшифрування назви через примітку.--Едуард Плешаков (обговорення) 17:26, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

5. В розділі «Перспективи розвитку проєкту MQ-25» хотілося б більш чітко зрозуміти, що є офіційними планами розвитку БПлА, озвученими його розробниками або замовниками, а що — думками аналітиків, і наскільки актуальними (або, навпаки, застарілими) є ті та інші. Єдине ім'я, що фігурує в розділі, — це «виконавчий директор програми безпілотної авіації та ударної зброї контрадмірал Стівен Тедфорд» в першому абзаці. Через це складається хибне враження, що решта розділу — це також офіційна позиція ВМС. Але насправді більшість розділу написано по двох статтях на сайті TWZ авторства Tyler Rogoway +, і датовані вже не 2023, а 2025 роком. Проте з тексту статті це не дуже зрозуміло, для цього треба дивитися джерела. Тому варто цю інформацію про перспективи якось упорядкувати та додати атрибуцію. --Фіксер (обговорення) 09:44, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]
6. «може повільно зависати» — навряд чи. Я гадаю, що йдеться про баражування. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:25, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено.--Едуард Плешаков (обговорення) 20:15, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

7. Я не впевнений щодо коректності вжитку слова управління. Ось тут є дещо про це. Якщо йдеться про один безпілотник, то це, скоріше за все, керування. Якщо йдеться про систему, яка керує кількома БПЛА та обробляє якусь інформацію з них, то може бути й управління. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:28, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено. Повністю погоджуюся! Застосував терміни керування стосовно польоту літака, а управління стосовно безпілотних місій.

			% за	Початок	Закінчення	Тривалість	Статус
2	0	0	100%	21 травня 2025		1 тиж.	триває

Моя стаття про румунський карпатський ріг, родича трембіти. Написав її двома мовами. --Iurii.s (обговорення) 16:04, 21 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 За:

1. Iurii.s (обговорення) 16:04, 21 травня 2025 (UTC)[відповісти]
2. Автор виправляє зауваження. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:48, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти:

 Утримуюсь:

1. Ця стаття мені подобається більше, ніж Леутарська музика, тут мені статус доброї бачиться ближчим. Але й проблеми схожі: не все підкріплено примітками та непослідовна структура. Щодо останньої поступово висловлю зауваження. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:25, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]

Зауваження:

1. Стаття інформаційно цікава. Кілька зауваг. Назва розділу: Влаштування бучумів лексично помилкове, напевно, краще – Виготовлення бучумів. Подібно як і вираз «бучум (інструмент!) служив також військовим сигналом».--Едуард Плешаков (обговорення) 07:22, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]
2. Я за використання у Вікіпедії фемінітивів, які є мовною і природною традицією української мови. Тому не сприймаю: «Уривок з інтерв'ю з Маріаною Глігор, виконавцем...» --Едуард Плешаков (обговорення) 07:22, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]
3. Не побачив, а може прогледів, внутрішнє посилання Бела Барток--Едуард Плешаков (обговорення) 07:22, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Дякую.

   1. Так Зроблено
   2. Так Зроблено
   3. Внутрішнє посилання Бела Барток - в кінці першого абзацу розділу "Тулник". --Iurii.s (обговорення) 11:01, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]

4. Я думаю, що варто всюди замінити тулник на тульнік. Я не знайшов румунсько-української транскрипції, в кінці слова та між приголосними l → «ль». «Н» не належить до правила дев'ятки, тож гадаю, що там також «і». Виходить «тульнік». -- RajatonRakkaus^⇅ 20:22, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   1. Тулник-тульнік: Я думав над цим, але не зміг ухвалити остаточного рішення. Буду вдячний, якщо тут ще хтось порадить.
   2. Усі мої твердження мають джерела. Якщо в тексті це не видно, підкажіть, будь ласка, де, на вашу думку, проблема — я виправлю. --04:45, 23 травня 2025 (UTC)

   --Iurii.s (обговорення) 04:45, 23 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   «На зовнішній фресці церкви…», «Жителі Оаша, Марамуреша, Буковини та північної частини Молдови…», «Бела Барток використав мелодію…», «Від найменування бучума походять назви багатьох населених пунктів у Румунії…» — без приміток.-- RajatonRakkaus^⇅ 07:38, 23 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   1. Так Зроблено Зроблено. --Iurii.s (обговорення) 11:29, 23 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Мені стаття здається добре структурованою. Будь ласка, підкажіть, де ви бачите проблеми. --Iurii.s (обговорення) 11:32, 23 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так, я трохи пізніше опишу проблему. -- RajatonRakkaus^⇅ 12:30, 23 травня 2025 (UTC)[відповісти]

5. Дуже цікаво. Я бачу опис "стилістичних зон виконання", але, здається, в статті немає простішого - власне опису того, як грати на інструменті. Зокрема, як взагалі виконавець може відтворювати різні ноти, суто фізично? Він, не знаю, кудись натискає (нібито нема куди), чи дує з різною силою, чи як? --Фіксер (обговорення) 13:46, 23 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Гарне питання. Я давно шукаю джерела з цією інформацією. Щось він знайшов і додав, решту — з джерела про альпійський ріг. --09:07, 24 травня 2025 (UTC) --Iurii.s (обговорення) 09:07, 24 травня 2025 (UTC)[відповісти]

6. «Стилістичні зони виконання на бучумі» — не дуже зрозуміло, що означає «стилістичні зони». Чи це усталений термін? Судячи зі змісту таблиці, маються на увазі «регіональні особливості» чи щось таке. --Фіксер (обговорення) 07:32, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]
7. Вікіфікація «Каденції» не допомагає зрозуміти, що означає зміст стовпчика. Що він означає? Мені відоме значення «каденція» як фрагмент твору, але вони в цьому значенні не є нумерованими, як у вас в таблиці (п'ята, перша тощо). --Фіксер (обговорення) 07:32, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]
8. Взагалі більшість цифр в таблиці просто незрозумілі. Я не кажу, що вони неправильні, я кажу, що навіть я, маючи певну музичну освіту, не розумію в ній майже нічого (окрім, хіба що, номерів обертонів), тому звичайному читачеві має бути ще важче. Знову ж таки, це якісь усталені означення, чи, навпаки, щось застаріле? Що означає a1 (з індексом) та a? Що означають 5-а та V-а? Що означає інтервальна формула?" Що означає «запитальна нисхідна формула»? --Фіксер (обговорення) 07:32, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Я подивився першоджерела, в них ця інформація надається куди більш детально та, відповідно, більш зрозуміло, з численими нотними зразками, які дозволяють зрозуміти значення цифр.

   • https://www.digi-hub.de/viewer/image/DE-11-001911784/288/#topDocAnchor
   • https://biblioteca-digitala.ro/reviste/Revista-de-folclor/Revista-de-folclor_an-XII_nr_04-1967.pdf

   Зрозуміло, що переносити все це до статті вікіпедії буде оверкіллом, це дуже детальна музикознавча інформація. Але й фігурне, вибіркове цитування, яке призводить до того, що значення символів є незрозумілим, також не є припустимим.

   І ще, чи не є цей розділ дублюванням, хоча і розширеним, розділу про "Звукові особливості" - здається, і там, і там, виділено три регіональні зони, та й пояснення про обертони здається схожим на ілюстрації, які є в першоджерелах.

   У підсумку, на мою думку, розділ із музикознавчим аналізом варто або робити трохи більш детальним та зрозумілим, або навпаки, спрощувати або взагалі прибирати. --Фіксер (обговорення) 08:06, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

9. Habenicht, 1967a. Habenicht, 1967b. — на жаль, ці два посилання не працюють. --Фіксер (обговорення) 07:50, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]
10. Нарешті дійшли руки до зауважень. Я думаю, що варто подібне групувати з подібним. Розділ Сучасність незрозуміло про що. Тут і сучасний стан, і позачасові відомості про виготовлення та виконання, різновиди. Я думаю, що перші два абзаци можна перенести в розділ Історія, а Сучасність перейменувати на Опис. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:19, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]
11. Чи відомо щось про історію між 17 століттям і сучасністю? В цей період і музичні інструменти, і народні традиції зазнавали значних трансформацій. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:19, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]
12. Вибрана дискографія — чому саме ці пункти найважливіші? Мені не дуже зрозуміло, як їх підібрано. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:19, 27 травня 2025 (UTC)[відповісти]

			% за	Початок	Закінчення	Тривалість	Статус
5	0	0	100%	16 травня 2025		1 тиж.	триває

Один із перших європейських філософів. (Третій, якщо бути точним.) Вірив, що все створене з повітря, боги теж, Земля плоска й літає в повітрі, а Сонце обертається навколо неї, як капелюх навколо голови. (Історики науки досі намагаються збагнути, що мала означати ця аналогія.) Саме з таких наївних на наш розпещений смак думок колись зароджувався науковий підхід. Я переклав добру статтю з англовікі, трохи доповнив її за українськими джерелами. Дякую Європейській весні, що мотивувала мене взятись за давногрецьку астрономію, про яку я давно мріяв, але все відкладав. --Oleksiy Golubov (обговорення) 21:57, 16 травня 2025 (UTC)[відповісти]

@Oleksiy.golubov, залишається кілька зауважень. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:44, 23 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 За:

1. --Oleksiy Golubov (обговорення) 21:57, 16 травня 2025 (UTC)[відповісти]
2. Ґрунтовна стаття, підкріплена численними українськими джерелами, відповідає статусу «Доброї».--Едуард Плешаков (обговорення) 08:24, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]
3. Дякую за статтю. З повагою --Krutyvuss (обговорення) 07:19, 18 травня 2025 (UTC)[відповісти]
4. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:42, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]
5. Гарно, сподобався список л-ри.--Звірі (обговорення) 13:01, 26 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти:

 Утримуюсь:

1. Поки є зауваження щодо оформлення та якості перекладу, поки тут. --Venzz (обговорення) 18:48, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

Зауваження:

1. «Описуючи Сонце як полум'я, Анаксімен, однак, вважав, що воно складене не з розрідженого повітря, як зорі, а з Землі (but rather of Earth)». У цій фразі «Земля» сприймається як додаткове небесне тіло. Чи не краще: «він думав, що Сонце має земну природу»?--Едуард Плешаков (обговорення) 08:24, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]
2. Назва останнього розділу «Подальше тлумачення» не однозначно характеризує його зміст.--Едуард Плешаков (обговорення) 08:24, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]
3. Речення про визнання: «На його честь названо кратер Анаксімен на Місяці та астероїд 6051 Анаксімена» — механічно втиснуте між абзацами про вплив на філософію й природничі науки.--Едуард Плешаков (обговорення) 08:24, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено, виніс окремо. --Oleksiy Golubov (обговорення) 17:39, 20 травня 2025 (UTC)[відповісти]

4. Конструкція «будь то» нехарактерна для української мови, стилістично краще: «чи то…, чи то…».--Едуард Плешаков (обговорення) 08:24, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено колегою Фіксер. Дякую! --Oleksiy Golubov (обговорення) 17:20, 20 травня 2025 (UTC)[відповісти]

5. Дивне оформлення джерел. "Sandywell, 1995, с. 183." В англомовних джерелах сторінки позначаються літерою p. У шаблоні Sfn це робиться за допомогою параиетру loc, ось так: |loc=p. 183 .--Venzz (обговорення) 18:15, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так Зроблено. --Oleksiy Golubov (обговорення) 17:37, 20 травня 2025 (UTC)[відповісти]

6. Не побачив я посилань на основне джерело щодо біографії Анаксімена, працю Діогена Лаертського. --Venzz (обговорення) 18:19, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]
7. Також не бачу посилань на праці Арістотеля та Теофраста. Писати про особу античності не використовуючи першоджерела це моветон. --Venzz (обговорення) 18:24, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Тут я мушу абсолютно не погодитись. Ми ж енциклопедію пишемо, це третинне джерело. Посилатись на джерело варто тоді, коли воно прочитане та використане, а не просто для краси. Донаукові джерела потребують фахової підготовки, їх не можна просто взяти я застосовувати як сучасні наукові роботи. Я би навпаки радив ніколи на них не посилатись і використовувати винятково за посередництвом вторинних наукових джерел. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:56, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так вони й використовуються за посередництвом вторинних наукових джерел, зрозуміло що їх не можна використовувати нарівні з сучасними працями. Але і в наукових працях і в енциклопедіях прийнято наводити посилання і на античні джерела. Просто виходить досить дивно, коли в статті приводиться дослівна цитата з Теофраста: «простий та економний іонійський стиль», але посилання на Теофраста немає. --Venzz (обговорення) 19:39, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Або ось: "Платон посилався на уявлення про повітря як джерело мислення в діалозі «Федон»", Федон перекладений українською мовою і було б слушно навести місце де саме він посилається на Анаксімена. --Venzz (обговорення) 19:48, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   На мою думку, вимагати від автора переглядати не лише вторинне джерело, але й першоджерела, а до того ж вишукувати, на якій сторінці та чи інша інформація — це занадто. Це можна назвати хіба що «високим стилем» і рекомендувати на рівень ВС, а от для ДС це невиправдане ускладнення. Кому цікаво копати аж до стародавнього першоджерела, то знайде його за потреби. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:21, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   До того ж за вікіпедійними стандартами Арістотель та Теофраст є також первинними джерелами, зважаючи на час який минув. --yakudza 15:40, 19 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Саме так. -- RajatonRakkaus^⇅ 15:49, 19 травня 2025 (UTC)[відповісти]

8. Якщо стаття здебільшого є перекладом, то в номінації потрібне це вказувати. "був сином Еврістрата, співробітника філософа Анаксімандра" це анахронізм, співробітників у античний час не було. В англомовній версії малося на увазі, що він був "соратником". --Venzz (обговорення) 18:29, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Щодо перекладу слушна думка, її варто було б додати як вимогу для номінацій. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:52, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Так я ж так і пишу: "Я переклав добру статтю з англовікі, трохи доповнив її за українськими джерелами". Думаєте, загубилось, бо я там написав забагато тексту? --Oleksiy Golubov (обговорення) 19:28, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Перепрошую, повірив на слово й сам не помітив при перегляді. Але вважаю, що це варто було б написати у регламенті. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:17, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

9. Не побачив щоб ви в статті використали працю Загрійчук І. Д. Визрівання поняття у філософії досократиків, яка у вас в списку літератури. Прізвище автора варто вікіфікувати, у нас є про нього стаття. --Venzz (обговорення) 18:45, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]
10. Чому примітка 1 та 2 оформлені так криво? Краще їх зробити через sfn, ви ж привели ті праці у список літератури, нащо їх знову описувати у примітках? --Venzz (обговорення) 18:47, 17 травня 2025 (UTC)[відповісти]

    Так Зроблено. Оформлені так криво, бо я не розібрався, як використовувати sfn у джерелах, посилання на які задані через окремі шаблони. Тепер психанув і перезадав їх через Шаблон:Книга, щоб нормально використати sfn. Якщо хтось знає, як зробити це пряміше - буду вдячний, якщо навчите. --Oleksiy Golubov (обговорення) 20:26, 20 травня 2025 (UTC)[відповісти]

11. Дослівний переклад терміну "апейрон" вказано вже після того, як він неодноразово зустрічався в тексті статті. Варто його вказати під час першого вживання в тілі статті (не в преамбулі). Не зайвим, якщо вже це робити, то додати переклад інших ключових понять, архе, фюсис, тео тощо. Також, якщо ми вже пишемо "У давньогрецькій мові слова на позначення вітру й душі мали спільне походження", мабуть, варто хоча б вказати ці слова. --Фіксер (обговорення) 03:58, 18 травня 2025 (UTC)[відповісти]

			% за	Початок	Закінчення	Тривалість	Статус
1	0	1	100%	13 травня 2025		2 тиж.	триває

Стаття про легендарне грецьке місто Гелон VI—V ст. до н. е., яке, згідно нотаток Геродота, було розташоване у зоні лісостепу нинішньої території України. Стаття невелика, але охоплює всі знайдені в мережі Інтернет наукові джерела (більше інформації просто немає) і є найкращою серед подібних у інших мовних розділах. Ще одна перевага статті — нейтральне висвітлення: у статтях в інших мовних розділах Гелон часто повністю ототожнюється з Більським городищем, чого варто уникати. --Serhiy Boyko (обговорення) 22:35, 13 травня 2025 (UTC)[відповісти]

До речі, перед тим як вилучити власні редагування, усе було зроблено правильно згідно з ДСТУ 8302:2015 --Honcharovv13 (обговорення) 11:04, 14 травня 2025 (UTC)[відповісти]

@Honcharovv13, я подивився на Довідка:Примітки#Рекомендації_щодо_стилю і там написано, що примітки не обов'язково мають бути перед розділовим знаком. Окрім того, мені особисто примітка після розділового знаку дає можливість краще сприймати текст, особливо, якщо йдеться про примітки всередині складних речень — тоді зі структури речення видно, що примітка стосується і кількох попередніх тез, не тільки останнього вислову. --Serhiy Boyko (обговорення) 11:18, 14 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 За:

1. --Serhiy Boyko (обговорення) 22:35, 13 травня 2025 (UTC)[відповісти]

 Проти:

 Утримуюсь:

1. Матеріал цікавий, але стаття занадто сумбурна як для енциклопедичної. Інформація в різних розділах перетинається, відсутнє послідовне висвітлення, оформлення (кольорові цитати, напівжирний текст) не є загальноприйнятим. Мабуть, у Вікіпедії 2010 року така стаття мала шанси стати взірцевою, але 2025 року очікуєш більшого. --Фіксер (обговорення) 03:44, 18 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   @Фіксер, "очікуєте більшого"? Он вище я вже написав, що БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ ПРОСТО НЕМАЄ і не буде. Хіба можна додати ототожнення з Більським городищем, що порушить нейтральність статті, а пропонований вам Саратов та інші далекі міста — не науково. --Serhiy Boyko (обговорення) 18:49, 18 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Якщо ви переглянете текст статті та джерела, то ви побачите, наприклад, що в розділі Критика Геродота нічого не написано, зокрема, про його критику, яка була вже навіть в ЭСБЕ: [1]. Тобто текст, який ви виділили капс-локом, не зовсім відповідає дійсності. --Фіксер (обговорення) 07:23, 19 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   @Фіксер, не хочу видатися грубим, але, схоже, ви не маєте навіть навіть найменшого уявлення про «Історії» Геродота, але вперто продовжуєте щось доводити. Так от, відомості книги «Історії» можна умовно розділити на дві частини: те, що автор бачив сам і те, що розповідали йому інші мандрівники. Досить багато того, що він бачив на власні очі, є доволі неточно описано. Що ж до фантастичних історій, які були переказані іншими, то їх не сприймали на віру вже стародавні греки, а сучасні науковці їх вважають хіба дотепними байками і цікавими міфами. Стосовно критики відомостей Геродота написана не одна дисертація, але ця дуже широка тема ніяк не стосується нашої статті. Інша річ — коли він говорить 5 чи 6 речень про місто Гелон — і щодо критики цього невеличкого уривку є розділ у статті, який так і називається «Критика відомостей Геродота».--Serhiy Boyko (обговорення) 14:20, 21 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   @Фіксер, окремо хочу зазначити, що у наведеному вами посиланні на статтю зі словника кін. XIX ст. я критики Городота не бачу. Там є певні скептичні міркування щодо тез історика поч. ХІХ ст. Павела Шафарика, який намагається висунути ідею, що Київ чи Новгород можуть бути Гелоном. Для свого часу це виглядало науково, вже у кін. XIX ст. до цього ставилися дуже скептично, а нині ці твердження легко спростовуються фактом, що Києва і Новгорода у V ст. до н.е. не існувало — втім, писати у статті я про це не буду, бо це можна розглядати як моє ОД. --Serhiy Boyko (обговорення) 14:20, 21 травня 2025 (UTC)[відповісти]

2. Згоден, що структура сумбурна. Спочатку йде розділ «Відомості про місто з рукописів Геродота», а далі ще один абзац з нічим іншим, як описом з рукописів Геродота. Сутність Гелона подано в різних частинах статті та в різних формах: частину в преамбулі, частину в інших розділах. Критика Геродота частково в частині про війну, частково в частині про критику. В такому вигляді стаття виглядає непослідовно й невпорядковано. Я б міг запропонувати структуру штибу такої:
   1. «Свідчення Геродота» абощо: опис міста та війни без критики.
   2. «Гіпотези про існування» / «Оцінки науковців» абощо з відповідними суброзділами: критика, порівняння (я думаю, його краще подати прозою), опис конкурентних гіпотез про Більське городище, неіснування міста та емпорій.

   Без упорядкування структури я не можу підтримати номінацію. @Buruneng та Seva Seva, перепрошую за пінґ, але ви досвідчені автори на тему історії, можливо, ви зможете підказати? -- RajatonRakkaus^⇅ 20:38, 22 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Я спробував зробити нашвидкуруч переробити структуру: ред. № 45344133. Це не сильно продумана пропозиція, але в ній мені структура видається значно кращою. Також моя версія показує, що тексту бракує послідовності й цілісності, але це можна виправити тільки тоді, коли вже буде структура. В будь-якому разі перспектива на ДС мені тут бачиться. -- RajatonRakkaus^⇅ 09:37, 23 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   @RajatonRakkaus^⇅, дещо змінив структуру і додав пару речень для кращого розуміння змісту. --Serhiy Boyko (обговорення) 03:29, 25 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Трохи краще, але проблема загалом не виправлена: однорідні відомості розкидано по різних розділах статті. -- RajatonRakkaus^⇅ 10:38, 25 травня 2025 (UTC)[відповісти]

Зауваження:

1. В інших мовних розділах — принаймні ru, en та de — вказують інші гіпотези про розташування міста, поруч з Саратовом та іншими російськими містами. --Фіксер (обговорення) 12:17, 14 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   @Фіксер, версія з Саратовим та іншим російськими містами за понад 1000 км від реального ареалу проживання стародавніх греків вважалася науковою у XIX ст., але тепер, це все одно, що зараз всерйоз пропонувати запалення легень лікувати кровопусканням (це теж було науково у пер. пол. XIX ст.). Для обізнаних читачів версія з Саратовим — нісенітниця, а необізнаних буде вводити в оману (ось як вас) — навіть не знаю, як його притулити, щоб це не шкодило самій статті. --Serhiy Boyko (обговорення) 18:49, 18 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Якщо така версія зафіксована в джерелах 19 століття, а зараз вважається нісенітницею, то значить, що хтось її спростував. Це важлива інформація для статті. -- RajatonRakkaus^⇅ 19:10, 18 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Для статті про легендарне місто важливою енциклопедичною інформацією, серед іншого, є те, як змінювалися з часом історичні погляди на його розташування, написані по вторинних або третинних джерелам. Щоб не вводити читача в оману, цю інформацію треба подавати структуровано: треба чітко розділяти, яка інформація взята від першоджерела - Геродота, а вже потім, як змінювалося критичне ставлення до неї, яка інформація вважалася коректною раніше, але застаріла, а яка є консенсусом сучасних істориків (якщо такий є). Зараз же є розділ "Відомості про місто з рукописів Геродота", але за ним йде "Гелон під час Скіфо-перської війни 514/513 до н. е" - який також містить дані Геродота (!), але окрім цього ще містить поодинокі версії археологів (!!); але розділ про критику Геродота йде пізніше. Так в якому порядку це вживати? Як з цим розібратися? Все це треба розбирати та упорядковувати. --Фіксер (обговорення) 07:18, 19 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   @RajatonRakkaus, @Фіксер, я поясню, чому з реалізацією ваших пропозицій треба бути дуже обережним на прикладі статті Києвець, яку я не створював, але 75% її наповнення і оформлення я зробив ще у 2021-2022. Тепер прошу подивитися ту невелику статтю, а потім далі тут читати моє звернення..... Здавалося б, стаття висвітлює думки науковців (як вченого ХІХ ст., так і того самого академіка(!!!) Рибакова, якого я згадую у статті Гелон) є серйозні джерела, примітки, звідки взято ту чи іншу тезу... Все ж добре! А от і ні — ця стаття вводить більшість читачів в оману і правильно оцінити її можуть лише ті люди, які знають думку сучасних вчених стосовно існування князя Кия і подій літопису про діяння останнього. І суть в тому, що Кий вважається ледь не повністю міфічною особою, адже неможливо встановити час його життя. Якщо вважати, що це 5-6-7-8 ст., то тоді, згідно даних археології, на місці оригінального Київа було лише 2-3 зовсім невеликих поселення, які аж ніяк не можна назвати протомістом. Якщо у ті часи поляни не змогли у рідних краях перетворити старий Київ на місто (і, взагалі, у 8 ст. невідомо жодного міста у землях полян), то чи можна вважати, що якась невелика група тих самих полян змогла створити його молодшого брата — Київця??... Висновок тут простий: Київця не було, бо не було Києва.... І стаття Києвець — аж ніяк не наукова, на превеликий жаль........ Тепер вертаємося у наш Гелон. Я подивився статті у інших мовних розділах на предмет обґрунтованості висунутих версій стосовно Саратова та інших міст — то все лише дуже короткі припущення без серйозного аналізу. Та й звідки могло б взятися обґрунтування стосовно Саратова у закордонній дисертації 1955 року? Невже автора пустили тоді в СРСР і дозволили самому оглянути ті городища?..... Ті гіпотези — це якісь відголоски ХІХ ст. і відсутність хорошої археології. --Serhiy Boyko (обговорення) 01:24, 25 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Взагалі, я постарався написати статтю так, щоб читачі Вікіпедії могли порівняти параметри опису міфічного міста і археологічного городища — і скласти якусь об'єктивну картинку (що Більське городище — дуже поганий відповідник і, може, справжній Гелон ще колись буде виявлений і розкопаний). Жаль це визнавати, але, судячи з ваших реакцій, у мене мало що вийшло. Ще років 2 тому я подавав статтю на рецензію і там не було зауважень по змісту. А хотілося б наступного: якось її підрихтувати статтю і щоб вона потрапила на першу сторінку Вікіпедії і була запропонована широкому загалу. --Serhiy Boyko (обговорення) 01:24, 25 травня 2025 (UTC)[відповісти]

2. Кальки з російської мови, які не властиві українській: «У цьому відношенні» — щодо цього, в цьому контексті, щодо цього погляду; «городище на Дону» — городище над Доном; «згідно опису, Гелон», «згідно Геродота» (підпис до мапи) — згідно з або відповідно до.--Едуард Плешаков (обговорення) 16:33, 15 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено --Serhiy Boyko (обговорення) 20:29, 18 травня 2025 (UTC)[відповісти]

3. Помилково вжито займенники у фразах: «приєдналися до їх армії», «скіфи та їх союзники». У нормативній мові вживається повна форма — «їхній», «їхня», «їхнє», тому «приєдналися до їхньої армії», «скіфи та їхні союзники». --Едуард Плешаков (обговорення) 16:33, 15 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено --Serhiy Boyko (обговорення) 20:46, 18 травня 2025 (UTC)[відповісти]

4. Варто дати внутрішні посилання: «глиняні антропоморфні фігурки»; графіті.--Едуард Плешаков (обговорення) 16:53, 15 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено --Serhiy Boyko (обговорення) 20:46, 18 травня 2025 (UTC)[відповісти]

5. Потрібно уважно вичитати текст.

   Порушені правила пунктуації: «Геродот розповідає не про окреме місто, а про квартал грецьких купців всередині варварського городища(,) і, як приклад такого давньогрецького емпорію, наводить...». Натомість дві частини складносурядного речення «перси фізично не могли зайти так далеко на північ у землі будинів і Гелон не міг постраждати» відокремлюємо комою. «вони[перси]»--Едуард Плешаков (обговорення) 16:53, 15 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено частково: там, де "вони[перси]" — це цитата з перекладу Білецького з його пунктуацією, тому там я нічого не виправив. --Serhiy Boyko (обговорення) 01:58, 25 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Зловживаєте займенником «що», де краще використати «який», «котрий». Наприклад, «є близькими до параметрів, що вказав Геродот».--Едуард Плешаков (обговорення) 16:53, 15 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено частково: там, де зміг. --Serhiy Boyko (обговорення) 01:58, 25 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   У переліку після двокрапки і крапки з комою фразу починають з малої літери. У статті, наприклад,: «Збігаються: Час існування (VI—V ст. до н. е.); Приблизна довжина стін (~26 км);...»--Едуард Плешаков (обговорення) 16:53, 15 травня 2025 (UTC)[відповісти]

   Виправлено --Serhiy Boyko (обговорення) 01:58, 25 травня 2025 (UTC)[відповісти]

Призупинені обговорення розташовуються на сторінці Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Призупинені номінації.

Завершені обговорення розташовані в архіві добрих статей. Останній архів: 23 травня 2025.