Боня Григорій Васильович
| Боня Григорій Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 1 квітня 1918 Градизьк, Градизька волость, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка | |||
| Смерть | 26 червня 1989 (71 рік) | |||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |  СРСР | |||
| Жанр | пейзаж | |||
| Навчання | Харківське державне художнє училище і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Бесєдін Сергій Фотійович, Костецький Володимир Миколайович, Шовкуненко Олексій Олексійович і Яблонська Тетяна Нилівна | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |    | |||
| | ||||
Григорій Васильович Боня́ (1 квітня 1918, Градизьк — 26 червня 1989, Київ) — український радянський художник; член Спілки радянських художників України. Заслужений художник УРСР з 1978 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1 квітня 1918 року в містечку Градизьку (нині селище Кременчуцького району Полтавської області, Україна). Впродовж 1936—1939 років навчався в Харківському художньому училищі (майстерня Сергія Бесєдіна). 1939 року розпочав навчання у Київському художньому інституті.
Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985), медаллю «За бойові заслуги» (19 травня 1945)[1].
1950 року закінчив навчання у Київському художньому інституті (викладачі Володимир Костецький, Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська). Дипломна робота — картина «Трактористи» (керівник Олексій Шовкуненко).
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Великій Житомирській № 14, квартра № 21. Помер у Києві 26 червня 1989 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працюв в галузі станкового та монументального живопису. Серед робіт:
- живопис
- «Колгоспна підстанці» (1947, Національний музей у Львові);
- серія «Степи України» (1949);
- «Копни» (1957, Дніпровський художній музей);
- «Рідна земля» (1957, Національний музей у Львові);
- триптих «Комсомол» (1958);
- «Мати-земля» (1960; Донецький художній музей);
- «На варті миру» (1961);
- «Переможці» (1963);
- «На сторожі» (1965);
- «Земля Богуслава» (1968);
- «На зорі колективізації» (1969);
- «Степи Запоріжжя» (1970);
- «Славутич» (1970);
- «Хліб» (1971);
- триптих «Леся Українка» (1976);
- «Сивий Єнісей» (1976);
- «Угрюм-ріка» (1976);
- цикл «Красноярський край» (1974—1977);
- «Володимир Ленін у Саянах» (1976);
- серія «Київська Русь» (1980—1981);
- «На будівництві БАМу. Кияни» (1980—1983);
- «Битва за Дніпро» (1987);
- «Зоря. Початок століття» (1987).
- за мотивами творів Тараса Шевченка написав картини
- «Зустріч Тараса Шевченка з Миколою Некрасовим і Миколою Добролюбовим на вечорі в актора Олександра Мартинова» (1949, у співаторстві з Володимиром Давидовим та Володимиром Югаєм);
- «Світе ясний» (1961—1963);
- «Легенда про Гамалію» (1963, Запорізький краєзнавчий музей);
- «Мені тринадцятий минало» (1964);
- «За святую правду-волю. Гайдамаки» (1964).
Шевченкіана митця зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.
- автор малюнків (вугілля)
- «Біля причалу» (1950, Національний музей у Львові);
- «Ліс для Каховського будівництва» (1950, Національний музей у Львові).
- монументальне мистецтво
- брав участь у створенні картону для вітража при вході до павільйону «Українська РСР» на Виставці доягнень народного господарства у Москві (1954, у співавторстві з Володимиром Давидовим та Степаном Кириченком);
- панно (сграффіто) «Верховина-мати» (1962), «Наука і праця» (1962—1963);
- мозаїчне панно «Наука і космос» в місті Рудному в Казахстані (1964).
Брав участь у республіканських виставках з 1949 року, всесоюзних — з 1957 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Боня Григорий Васильевич / Память народа. [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Боня Григорій Васильович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 51.;
- Боня, Григорий Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1972. — Том 2 (Бойченко—Геонджиан). С. 29. (рос.);
- Боня Григорій Васильович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 32.
- Боня Григорій Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.;
- Боня Григорій Васильович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 83;
- Боня Григорій Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 82. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Боня Григорій Васильович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 234. — ISBN 5-88500-27-1.;
- Боня Григорій Васильович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 78. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Ханко В. М. Боня Григорій Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.;
- Леся Генералюк. Боня Григорій Васильович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — Т. 1 А—В. — С. 486—487. — ISBN 978-966-02-6421-2.
|
.jpg)
.jpg)
