Амадей (фільм)
Амадей | |
|---|---|
| Amadeus | |
 | |
| Жанр | Історична драма |
| Режисер | Мілош Форман |
| Продюсер | Сол Зенц |
| Сценарист | Пітер Шеффер |
| На основі | п'єси «Амадей» Пітера Шеффера |
| У головних ролях | Фарід Мюррей Абрахам Том Галс Елізабет Беррідж Джеффрі Джонс |
| Оператор | Мирослав Ондржичек |
| Композитор | Вольфганг Амадей Моцарт і Антоніо Сальєрі |
| Музика | Антоніо Сальєрі, Моцарт |
| Кінокомпанія | The Saul Zaentz Company |
| Дистриб'ютор | Orion Pictures і Netflix |
| Тривалість | 161 хв.[1] |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 1984 |
| Дата виходу | 6 вересні 1984 |
| Кошторис | 18 млн $[2] |
| Касові збори | Північна Америка: 52 млн $[2] |
| IMDb | ID 0086879 |
«Амадей» (англ. Amadeus) — американський фільм 1984 року режисера Мілоша Формана, адаптація однойменної п'єси Пітера Шеффера.
Стрічка стала лауреатом 40 нагород, серед яких 8 премій Американської академії, 4 премії БАФТА, 4 нагороди Золотого глобуса та премія Гільдії режисерів Америки. У 1998 році Американський інститут кіномистецтва помістив «Амадея» на 53 позицію у списку 100 найкращих американських фільмів. На 1 березня 2024 року фільм займав 76-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
Український переклад зробила студія Цікава ідея на замовлення Гуртом.[3].
Сюжет[ред. | ред. код]
Фільм починається зі сцени у божевільні, де розмістили старого композитора Сальєрі після спроби самогубства. Туди приходить священник, аби сповідувати Сальєрі. Той починає розповідь про своє життя, про перші успіхи у Відні, куди прибув 30 років тому, про зустрічі з музикою Моцарта і ним самим.
В юності Сальєрі клянеться Богу, що присвятить своє життя лише музиці, якщо Бог допоможе йому на шляху до мрії. Сальєрі здійснив мрію і став музикантом, зробив кар'єру при імператорському дворі у Відні.
Проте з'являється Моцарт. Сальєрі маніакально захоплюється талантом юного композитора. Водночас він зневажає його і починає сприяти руйнуванню кар'єри Моцарта. Моцарт починає хворіти, проте не перестає творити до останньої миті.
Смерть Моцарта не стає помітною подією для віденців. Його ховають у груповій могилі.
Аналіз сексуальності персонажів[ред. | ред. код]
На думку Грема Петрі, письменника та професора університету Макмастера, головні персонажі, а саме, Моцарт та Сальєрі, зіграні в стереотипній гомосексуальній манері. Моцарт – глузливий, надмірний, вульгарний та вільний, а Сальєрі – стриманий, ввічливий, гнучкий та має владу. Милість Тома Галса, його хихотіння та фальцетний сміх, а також вишуканість та улеслива манера розмови Мюррея Абрахама стають «двома сторонами однієї монети». Маскуючи зображення їх інтимних відношень під екзотичність відношень при дворі у 18 столітті. Лишаючи глядача контрастних персонажів, які б уособлювали маскулінність, автори «захистили» аудиторію від можливого дискомфорту. Давши суспільству, яке традиційно асоціює (на стан 1990 року) класичну музику та театр з гомосексуальністю й фемінністю, цей «захист» дозволяє безпечно розмірковувати над питаннями сексуальної ідентичності та культурного самовираження.[4]
У ролях[ред. | ред. код]
| Актор | Роль |
|---|---|
| Фарід Мюррей Абрахам | Антоніо Сальєрі |
| Том Галс | Вольфганг Амадей Моцарт |
| Елізабет Беррідж | дружина Моцарта Констанца |
| Рой Дотріс | батько Моцарта Леопольд |
| Джеффрі Джонс | імператор Йосиф II |
| Саймон Келлоу | Емануель Шиканедер |
| Джонатан Мур | барон ван Світен |
| Кеннет Макміллан | Міхаель Шлумберг |
| Родерік Кук | граф фон Штрак |
| Патрік Хайнс | Капельмейстер Джузеппе Бонно |
| Річард Френк | отець Фоглер |
| Синтія Ніксон | Лорл, покоївка Моцарта |
| Ніколас Кенрос | Ієронім фон Коллоредо, князь-архиєпископ Зальцбургський |
| Вінсент Ск'ячеллі | Лакей Сальєрі |
| Дуглас Сіл | граф Арко |
| Кенні Бейкер | Командор у пародії на «Дон Жуана» |
| Карел Фіала | Дон Жуан у «Дон Жуані» |
| Карел Еффа | актор театру Еммануеля Шикандера |
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- 4,5 секунди – середня довжина кожного кадру. Середня довжина кадру голлівудських фільмів, що були зняті в 1929–1960 рр. становить від 10 до 7,5 секунд. Тому виходить, що в «Амадеї» більше ніж 800 кадрів за годину, а в інших фільмах того часу лише від 200 до 500 кадрів за годину.
- Моцарт та Сальєрі присутні разом лише в 54 кадрах із середнього числа 2100 кадрів всього фільму. Чотири кадри із цих 54 є моментами, коли Сальєрі везе непритомного Моцарта до його будинку, в інших 44 кадрах вони не комунікують чи стоять спинами до камери. Останні три кадри є моментами, коли Моцарт просить у Сальєрі допомогу, а також процес написання Реквієму.[4]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Найкращий фільм (Оскар, 1985)
- Найкращий режисер (Оскар, 1985, Мілош Форман)
- Найкращий актор головної ролі (Оскар, 1985, Мюррей Абрагам)
- Найкращий сценарій (Оскар, 1985, Пітер Шеффер)
- Найкращий дизайн костюмів (Оскар, 1985)
- Найкращий дизайн декорацій (Оскар, 1985)
- Найкращий грим (Оскар, 1985)
- Праця звукооператора (Оскар, 1985)
Золота Куля, 1985[ред. | ред. код]
- Найкращий фільм
- Найкращий режисер (Мілош Форман)
- Найкращий актор головної ролі (Мюррей Абрагам)
- Найкращий сценарій (Пітер Шеффер)
Премія «Сезар», 1985 рік[ред. | ред. код]
- Найкращий іноземний фільм
Премія BAFTA, 1986 рік[ред. | ред. код]
- Найкращий оператор (Мирослав Ондржичек)
- Найкращий монтаж
- Найкращий грим
- Праця звукооператора
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Amadeus. British Board of Film Classification. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 10 лютого 2018.
- ↑ а б Amadeus (1984) – Financial Information. The Numbers. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
- ↑ Амадей [Режисерська версія / Amadeus [Director's Cut] (1984) BDRip]
- ↑ а б Petrie, Graham (1990). Before the Wall Came Down: Soviet and East European Filmmakers Working in the West. ISBN 978-0819178589.
Посилання[ред. | ред. код]
- Амадей на сайті IMDb (англ.)
- Амадей на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Амадей на сайті Box Office Mojo (англ.)
|
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||
.jpg)
| ||||||||||||||||||||||||||
