HMS Westminster (L40)
| «Вестмінстер» | ||
|---|---|---|
| HMS Westminster (L40) | ||
.jpg) | ||
| Британський есмінець «Вестмінстер» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець «Адміралті» типу «W» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія | |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії | |
| На честь | перший бойовий корабель флоту на ім'я «Вестмінстер»[Прим. 1] | |
| Корабельня | Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок | |
| Замовлено | 9 грудня 1916 | |
| Закладено | квітень 1917 | |
| Спущено на воду | 25 лютого 1918 | |
| Введено в експлуатацію | 18 квітня 1918 | |
| На службі | 1918–1947 | |
| Перейменований | D 45 | |
| Статус | 4 березня 1947 року проданий на металобрухт | |
| Нагороди | 2 бойових відзнаки[Прим. 2][1] | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна Громадянська війна в Росії * Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Для людей та слави» (лат. Pro populo et gloria) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 120 т (стандартна) | |
| Довжина | 91-95 м | |
| Ширина | 9,3 м | |
| Осадка | 3,2 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Yarrow | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 27 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузли (63 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли | |
| Екіпаж | 110 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 × 102-мм гармати QF 4 inch Mk V в установках P Mk.I | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 1 × 76-мм гармати QF 3-inch 20 cwt в установці HA Mk.II | |
«Вестмінстер» (англ. HMS Westminster (L40) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої та Другої світових війн.
«Вестмінстер» був закладений у квітні 1917 року на верфі компанії Scotts Shipbuilding and Engineering Company у Гріноку. 25 лютого 1918 року він був спущений на воду, а 18 квітня 1918 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Історія служби[ред. | ред. код]
Після введення до строю першим завданням «Вестмінстера» було супроводження лінійних крейсерів у Північному морі. В листопаді 1918 року після капітуляції Німеччини він супроводжував німецький флот Відкритого моря на шляху до Росайта.
Менш ніж через місяць після закінчення війни «Вестмінстеру» довелося допомогти в евакуації екіпажу крейсера «Кассандра», який підірвався на міні. Але лише через день у густому тумані сам «Вестмінстер» зіткнувся з есмінцем «Верулам» і встав на капітальний ремонт. «Вестмінстер» тоді служив на Балтиці і був пошкоджений у бою з російськими військовими кораблями. Потім він продовжив службу у 6-й флотилії Атлантичного флоту в 1921 році, перш ніж його вивели до резерву.
До 1939 року британським адміралтейством проводилася масштабна програма переозброєння. Було відібрано ряд старих есмінців класів V і W для переобладнання їх на протиповітряні кораблі супроводження конвоїв. «Вестмінстер» був серед тих, що вибрали на ці ролі. Конверсія тривала до грудня 1940 року, під час якого номер його вимпелу було змінено з L50 на D45, щоб відповідати використанню як ескортного есмінця. У грудні він пройшов випробування після переобладнання, а потім був переведений на службу для виконання обов'язків щодо захисту конвоїв у Північному морі.
На початку травня 1940 року «Вестмінстер» був одним із чотирьох британських есмінців, які підтримували французьку армію біля узбережжя Дюнкерка та підтримували евакуацію з голландського Вліссінгена. Екіпаж корабля протягом чотирьох днів поспіль безперервно залишався на бойових позиціях, і есмінець успішно відбив усі повітряні атаки без жодних втрат до 15 травня. 20 травня він зіткнувся з затонулим кораблем біля Дюнкерка і зазнав значних пошкоджень. Він вирушив до Дюнкерка для ремонтних робіт і був останнім кораблем, який там ремонтували, перш ніж місто потрапило в руки німців.
У червні «Вестмінстер» повернулася до служби, а до кінця війни перебував в ескортних силах Росайта, захищаючи важливі транспортні конвої у навколишніх водах. Серед іншого він брав участь у прикритті випробувальних іспитів новітнього лінкора «Кінг Джордж V» при переході з Тайна до Росайта. Оскільки «Вестмінстер» був переобладнаний для використання в ролі протиповітряного ескорту та оснащений відповідним висококутним озброєнням, він залишався для захисту життєво важливих конвоїв на східному узбережжі Британії та не діяв, наприклад для підтримки висадки союзників у Нормандії та прикритті арктичних конвоїв.
12 жовтня «Вестмінстер» вступив у бій з катерами 2-ї німецької флотилії разом з есмінцями «Волсі» та «Котсуолд», захищаючи конвой FN 31, який плив біля узбережжя Норфолка. Згодом він відбивав напад німецьких E-boot, цього разу біля Лоустофта з корветом «Віджеон» і канонерськими човнами 88 і 91. «Вестмінстер» загалом потопив три E-boot. Лише одного разу німці змогли прорвати екран ескорту і потопити торгове судно.
Див. також[ред. | ред. код]
- Albatros (ескадрений міноносець)
- Z19 Hermann Künne
- ORP Błyskawica
- Сіраюкі (1928)
- Intrepido (1913)
- USS Satterlee (DD-190)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ на честь Вестмінстера
- ↑ 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світових війн: за бойові дії в Північному морі (1940-1943), за бої в Ла-Манші (1943)
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- HMS WESTMINSTER (L 40) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. (англ.)
- HMS Westminster (L 40). на uboat.net. (англ.)
- Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. (рос.)
- HMS WESTMINSTER(англ.)
- HMS Westminster(англ.)
Література[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Westminster (L40) |
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 4 грудня 2021.
- Friedman, Norman (2009). British Destroyers From Earliest Days to the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-081-8.
- Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
- Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
