Baleno (1932)

Ескадрений міноносець «Балено»
Baleno


Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець типу «Фольгоре»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Закладено 1 травня 1930 року
Спущено на воду 22 березня 1931 року
Введено в експлуатацію 15 червня 1932 року
Загибель Пошкоджений ворожим вогнем 16 квітня 1941 року, викинувся на мілину
Перекинувся та затонув 17 квітня 1941 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 830 тонн (стандартна)
2 123 тонни (повна)
Довжина 96 м
Ширина 9,2 м
Висота 3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни «Belluzzo»
3 × парових котли
Гвинти 2
Потужність 44 000 к.с.
Швидкість 38,8 вузли
Дальність плавання 3 393 милі на швидкості 12 вузлів
Автономність плавання 3 600 миль на швидкості 12 вузлів
Екіпаж 175
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
52 міни
Зенітне озброєння 2 × 40-мм гармати 40/39 Mod. 1915
4 × 13,2-мм зенітні кулемети

«Балено» (італ. Baleno) — ескадрений міноносець типу «Фольгоре» ВМС Італії часів Другої світової війни.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ескадрений міноносець «Балено» був закладений 1 травня 1930 року на верфі «Cantiere navale di Fiume» у Фіуме. Спущений на воду 22 березня 1931 року, вступив у стрій 15 червня 1932 року.

Історія служби[ред. | ред. код]

Зі вступом Італії у Другу світову війну «Балено», разом з однотипними «Фольгоре», «Лампо» і «Фульміне» був включений до складу VIII ескадри есмінців.

Вночі 14 червня 1940 року, патрулюючи в затоці Таранто, «Балено» помітив британський підводний човен «Одін», який перебував у надводному положенні, і який незадовго перед тим був атакований (і можливо пошкоджений) есмінцем «Страле». «Одін» негайно занурився, і «Балено» скинув 2 глибинні бомби. На другому заході «Балено» скинув ще 3 бомби, і британський човен затонув зі всім екіпажем[1][2][3].

7 липня «Балено» був у складі ескадри, що супроводжувала конвой транспортів у Лівію. 9 липня на зворотному шляху італійська ескадра зустрілась з британським флотом, внаслідок чого відбувся бій біля Калабрії[4].

На початку 1941 року есмінець пройшов модернізацію, під час якої старі зенітні автомати були замінені на нові 20-мм[3].

24 лютого есмінці «Балено», «Саетта», «Дженьєре», «Каміча Нера» та 2 міноносцями супроводжував конвой з 4 транспортів з Неаполя в Триполі. У дальньому супроводі перебували крейсери «Армандо Діац», «Джованні деле Банде Нере» та есмінці «Аскарі» і «Кораццьєре». Наступного дня поблизу Керкенни конвой був атакований британським човном «Апрайт», внаслідок чого був потоплений крейсер «Армандо Діац»o[2].

Надалі «Балено» супроводжував низку конвоїв в Північну Африку.

Загибель[ред. | ред. код]

13 квітня 1941 року з Неаполя вийшов черговий конвой німецьких транспортів «Адана», «Арта», «Аегіна», «Ізерон» та італійського транспорту «Сабаудія» під охороною есмінців «Лука Таріго», «Балено» та «Лампо». Командував конвоєм капітан 2-го рангу П'єтро де Крістофаро. 15 квітня конвой був помічений літаком-розвідником з Мальти. На перехоплення вийшло ударне з'єднання у складі есмінців «Могаук», «Джервіс», «Джейнес» та «Нубіан» під командуванням капітана 1-го рангу Філіпа Мака (англ. Philip Mack).

16 квітня о 1:59 британці помітили конвой біля острову Керкенна. Британська атака була раптовою. Італійці були атаковані одночасно з моря та повітря. На малих дистанціях кораблі стріляли практично в упор. Були потоплені 3 транспорти та есмінець «Лука Таріго», який, проте, зміг торпедувати британський есмінець «Могаук», який згодом був добитий британськими кораблями. Сильно пошкоджений «Лампо» вдалось посадити на мілину, згодом відбуксирувати в Італію для капітального ремонту.

О 2:20 «Балено» був обстріляний «Джервісом» і «Джейнесом». Першим же залпом були вбиті або важко поранені капітан та всі офіцери. Вийшли з ладу обидві машини, на кораблі почалась пожежа і він почав тонути. Вцілілим членам екіпажу вдалось посадити корабель на мілину.

Загалом з усього екіпажу вдалось врятуватись лише 37 морякам. Важко пошкоджений корабель протримався на мілині 2 дні, після чого зненацька перекинувся та затонув.

Загалом за час війни «Балено» здійснив 64 місії (3 у складі флоту, 7 протичовнових, 22 супроводів конвоїв, 5 тренувальних, 27 переходів та інших операцій), пройшовши при цьому 18 782 милі[3].

у 1950-1951 роках рештки корабля були знайдені фірмою «MICOPERI» (Minio Contivecchi Recuperi) на невеликій глибині та частково розібрані на метал[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ODIN SUBMARINE 1929-1940. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 19 червня 2020.
  2. а б Trentoincina. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  3. а б в Ct classe Dardo [Архівовано 2012-06-18 у Wayback Machine.]
  4. Battle of Britain July 1940. Архів оригіналу за 14 березня 2011. Процитовано 19 червня 2020.
  5. Supplemento a Rivista Marittima sul relitto dell'incrociatore Armando Diaz.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. - Москва:Эксмо:Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)