49-та гвардійська ракетна дивізія (СРСР)

49-та гвардійська ракетна дивізія
рос. 49-я гвардейская ракетная дивизия
На службі 19611997
Країна  СРСР
 Білорусь
Вид РВСП
Чисельність дивізія
Штаб  Білорусь,
м. Ліда
Нагороди Радянська гвардія Орден Червоного Прапора
Почесні найменування «Будапештська», «Станіславська»

49-та гвардійська ракетна Станіславсько-Будапештська Червонопрапорна дивізія (49 гв. РД, в/ч 34154) — військове з'єднання в складі 43-ї ракетної армії Ракетних військ стратегічного призначення СРСР.

Історія[ред. | ред. код]

Відповідно до директиви МО СРСР з 11 червня по 30 листопада 1960 року на базі управління 18-го гвардійського стрілецького Станіславсько-Будапештського Червонопрапорного корпусу СибВО була сформована 213-ракетна бригада. Місце дислокації управління бригади — м. Омськ (РФРСР). Командиром ракетної бригади був призначений Герой Радянського Союзу полковник Петро Семенович Курсанов. На підставі директиви Головного штабу РВСП від 13 квітня 1961 р. управління 213 РБр було переформовано в управління 49-ї ракетної дивізії, командиром залишився П. Курсанов. В листопаді 1961 року дивізії по спадкоємності було передано почесне звання — гвардійська, і почесне найменування, а також орден Червоного Прапора 18-го стрілецького корпусу і встановлено нове найменування — 49-та гвардійська ракетна Станіславсько-Будапештська Червонопрапорна дивізія. Річне свято дивізії було визначено на 11 червня.

Відповідно до директиви начальника Головного штабу РВСП від 1 жовтня 1962 року управління та спеціальні підрозділи дивізії виведені зі складу Омського ракетного об'єднання і передані в підпорядкування 50-ї ракетної армії (м. Смоленськ). Місцем дислокації штабу і управління 49-ї ракетної дивізії стало м. Ліда (БРСР). На той час в околицях Лідського району розміщувалися два ракетних полки (376-й — н.п. Гсзгали, 170-й — с. Бердовка), які входили до складу 32 РД (м. Постави). Ці два ракетних полки, а також 306-й (м. Слуцьк), 142-й (м. Новофудок), які входили до складу 31 РД (м. Пружани), стали основою для формування 49-ї ракетної дивізії. З 1976 року ракети Р-12 (SS-4) і Р-14 (SS-5) стали виводитися з бойового складу і замінюватися на нові рухливі ґрунтові ракетні комплекси РСД-10 «Піонер».

З січня 1980 року 49-та дивізія починає переозброюватися на новий ракетний комплекс РСД-10 «Піонер-УТТХ» . До кінця 1981 року 49-та дивізія заступила на бойове чергування, маючи на озброєнні комплекси «Піонер». В цей час в дивізії було п'ять ракетних полків: 56-й (м. Пружани), 170-й (н.п. Мінойти), 376-й (н.п. Гсзгали), 403-й (н. п. Ружани), 638-й (м. Слонім).

У 1984 році 49-та дивізія брала участь у великому навчанні «Захід-84».

У 1986 році дивізія відпрацьовувала завдання з подолання водної перешкоди дивізіоном СПУ по понтонній переправі через річку Німан в районі н. п. Селець, Гродненської області, БРСР.

У 1989—1990 роках 49 рд переозброїлася на мобільний БРК «Тополь».

26 листопада 1996 року з розташування дивізії була відправлена остання ракета РТ-2ПМ. З території Республіки Білорусь в Росію були виведені всі ракетні комплекси РС-12М «Тополь».

28 травня 1997 року був затверджений акт про розформування 49-ї ракетної дивізії.

Склад[ред. | ред. код]

1962[ред. | ред. код]

  • 85-й ракетний полк
  • 142-й ракетний полк
  • 170-й ракетний полк
  • 306-й ракетний полк
  • 376-й ракетний полк

1980[ред. | ред. код]

  • 85-й ракетний полк
  • 170-й ракетний полк
  • 376-й ракетний полк
  • 638-й ракетний полк

1985[ред. | ред. код]

  • 56-й ракетний полк
  • 170-й ракетний полк
  • 376-й ракетний полк
  • 403-й ракетний полк
  • 638-й ракетний полк

1991[ред. | ред. код]

  • 56-й ракетний полк
  • 170-й ракетний полк
  • 376-й ракетний полк
  • 403-й ракетний полк

Озброєння[ред. | ред. код]

У різні роки на озброєнні дивізії перебували:

Командири дивізії[ред. | ред. код]

  • генерал-майор Петро Семенович Курасанов (1961—1965 рр.)
  • генерал-майор Андрій Іванович Глушенко (1965—1970 рр.)
  • генерал-майор Юрій Аверковіч Жуков (1970—1975 рр.)
  • генерал-майор Федір Іванович Корсун (1975—1979 рр.)
  • генерал-майор Володимир Олександрович Муравйов (1979—1982 рр.)
  • генерал-майор Володимир Іванович Новіков (1982—1985 рр.)
  • генерал-майор Віктор Харитонович Жарков (1985—1989 рр.)
  • генерал-майор Олександр Васильович Козлов (1989—1994 рр.)
  • генерал-майор Анатолій Євгенович Криве (1994—1995 рр.)
  • генерал-майор Анатолій Іванович Іванцов (1995—1997 рр.)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • гв. полковник М. Комзолов, 49-я гвардейская краснознаменная // газета «ВЕТЕРАН-РАКЕТЧИК» № 11, 12 (95, 96) Ноябрь-декабрь 2010