Омськ

місто Омськ
Омск
Герб Омська Прапор Омська
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Омська область
Код ЗКАТУ:	52401000000
Код ЗКТМО:	52701000001
Основні дані
Час заснування	1716
Населення	▲ 1 173 854 (2015)
Площа	572,9 км²
Поштові індекси	644
Телефонний код	+7 3812
Географічні координати:	54°58′ пн. ш. 73°23′ сх. д. / 54.967° пн. ш. 73.383° сх. д. / 54.967; 73.383Координати: 54°58′ пн. ш. 73°23′ сх. д. / 54.967° пн. ш. 73.383° сх. д. / 54.967; 73.383
Влада
Вебсторінка	www.omsk.ru
Міський голова	Сергій Шелест
Мапа
Омськ Омськ
Омськ у Вікісховищі

Омськ (рос. Омск) — місто у Росії, адміністративний центр Омської області. Омськ розташований у Західному Сибіру, у місці впадання р. Омь у р. Іртиш. Назва міста пішла від казахського «Омбы». Корінне населення — казахи. Більшість населення зараз становлять росіяни, нащадки російських переселенців.^{[джерело?]}

Має 1,16 млн мешканців (2013) у межах муніципального утворення (2-е місце в Сибіру, 8-е місце в РФ) і 1,240 млн мешканців (2005) в агломерації (11-і). Розташований на місці впадання в Іртиш річки Омь. Великий транспортний вузол: залізниця і шосейні дороги, Транссибірська магістраль, річковий порт і аеропорт.

Найбільший в Росії (і третій в Європі) нафтопереробний комбінат (нині належить ВАТ Газпром нефть). Центр машинобудування; металургія, легка, поліграфічна, хімічна і нафтохімічна промисловість. Багато об'єктів ВПК з'явилися в Омську після Другої світової війни.

Рішенням Омської міської ради 25 липня 2007 року затверджений генеральний план розвитку Омська до 2030 року, де описані основні напрями розвитку Омська найближчим часом.

Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Місто розташоване в південній частині Західно-Сибірської рівнини на місці впадання в Іртиш річки Омь, у центрі південної частини Омської області. Місцевість відносно плоска, з переважанням абсолютних відміток 100—140 м. Одноманітний рельєф на окремих ділянках порушується зниженнями плоских западин, древніх улоговин стоку, озерними улоговинами, гривами і увалами. Середня тривалість дня в червні — 17,2 години. Переважний напрямок вітру взимку — південно-західний, влітку — північно-західний. Найбільша швидкість вітру відзначається взимку і навесні, що є причиною частих хуртовин та пилових бур.

Часовий пояс[ред. | ред. код]

Омськ знаходиться в часовому поясі, позначається за міжнародним стандартом як Omsk Time Zone (OMST). Зсув відносно UTC становить +7:00. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +3 години і позначається в Росії відповідно як MSK +3. Омський час відрізняється від поясного часу на дві години, оскільки на території Росії діє декретний час.

Історія[ред. | ред. код]

Після захоплення земель у казахских кочових племен була заснована фортеця. Перша Омська фортеця була заснована в 1716 р. козацьким загоном під командуванням І. Бухгольца, що відправився розширювати і укріплювати кордони Російської імперії по іменному указу Петра I. Слугував прикордонною фортецею для захисту від набігів кочовиків. До 1797 р. був острогом. У XIX ст Омськ став центром спочатку Західно-Сибірського, а потім Степового генерал-губернаторства (Степового краю), що охоплював істотну частину Західного Сибіру і північ сучасного Казахстану.

У роки громадянської війни Омськ був резиденцією спершу Тимчасового Сибірського уряду (на чолі з П. В. Вологодським) Сибірської республіки, потім — Тимчасового Всеросійського уряду (на чолі з Н. Д. Авксент'євим), потім — Російського уряду Верховного Правителя адмірала О. Колчака.

Населення[ред. | ред. код]

Корінне населення — казахи. Більшість населення зараз становлять росіяни, нащадки російських переселенців.

Адміністративно-територіальний поділ міста[ред. | ред. код]

В склад міста Омська входять 5 адміністративних округів:

• Центральний,
• Радянський,
• Кіровський,
• Ленінський,
• Октябрський.

Економіка[ред. | ред. код]

Присутність у місті великих промислових підприємств, багато з яких було евакуйовано з європейської частини країни в роки Другої світової війни, дає йому право іменуватися одним з найбільших індустріальних центрів країни. Основу промисловості міста складають підприємства нафтохімії: «Омський нафтопереробний завод», ВАТ «Омський каучук», ВАТ «Омськшина», ВАТ «Завод технічного вуглецю (г.Омськ)»; аерокосмічної індустрії: велетенське і теріторіальномістке ФГУП «Виробниче об'єднання „Польот“» (випуск ракети-носія Космос-3М, космічні апарати); машинобудування: «Омсктрансмаш (виробництво і ремонт танків типу Т-80 і виробництво тракторів)», ФГУП «Омське моторобудівне об'єднання ім. П. І. Баранова» (авіаційне моторобудування), ВАТ «Омський агрегатний завод» (випускає пральні машини «Сибір») і радіоелектроніки: ВАТ «Радіозавод ім. А. С. Попова», ПО «Іртиш» тощо.

З 2006 року в Омську йде будівництво першого в Росії заводу з виробництва екологічно-чистого палива із зерна — біоетанолу. У місті розташовано багато підприємств легкої і харчової промисловості, серед них «Інмарко», «Омський бекон», «РОСАР» (належить ВАТ «САН ІнБев» (до 2007 року називався SUN Interbrew), випускає пиво «Сибірськая корона», «Багбір», і т. д.), лікеро-горілчаний завод «Оша» (пиво «Піт», «Бізон Бір» і т. д.), лікеро-горілчаний завод «Омсквінпром» (випускає горілку «П'ять озер»), завод «Манрос М» (належить ВАТ «Вімм-Білль-Данн — Продукти харчування») і ін. Щорічні виставки, такі як і ІнтерСиб, підвищують інвестиційну привабливість міста.

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, виконано робіт і послуг за 2007 роки 92537,9 млн рублів у тому числі:

• виробництво харчових продуктів, включаючи напої, і тютюну 27267,0
• виробництво нафтопродуктів 13596,0
• хімічне виробництво 14018,5
• виробництво гумових і пластмасових виробів 15476,2
• виробництво електроустаткування, електронного устаткування 6419,1 млн рублів.

Клімат[ред. | ред. код]

• Середньорічна температура — +2,1 C°
• Середньорічна швидкість вітру — 2,8 м/с
• Середньорічна вологість повітря — 71 %

Флора і фауна[ред. | ред. код]

У центрі міста, навпроти магазину «Тисяча дрібниць», росте найстаріше дерево Омська — біла верба. Обхопити його можуть 4 людини, у діаметрі стовбур — 5,5 метрів, висота — більше 10 метрів. Посаджено воно було в 1884 році, є пам'яткою природи, тим не менш, у корі дерева було пророблено дупло.

Біля Історико-краєзнавчого музею росте яблуня, вік якої — 120 років. Висота стовбура до гілок — 2,3 метра, ширина крони — 6 метрів. Щорічно плодоносить. Ця яблуня — єдина залишилася від яблуневого саду, який почали розбивати ще при Гасфорді. У 1889 році член Географічного товариства Павло Яшеров привіз із Забайкалля новий сорт — сибірську яблуню, висадив насіння і стежив за їх акліматизацією. Але в 70-х роках через будівництво Будинку Союзів сад був практично знищений, за винятком цієї яблуні. На честь саду був названий широко відомий жителям Омська магазин «Яблунька», а згодом і зупинка громадського транспорту. В Омську знаходиться природний парк в межах міста — «Пташина гавань».

Охорона навколишнього середовища[ред. | ред. код]

У зв'язку з тим, що в Омську сконцентрована велика кількість великих виробництв, які сильно забруднюють навколишнє середовище, у місті склалася несприятлива екологічна обстановка. Недостатньо розвинений контроль над змінами геохімічного фону внаслідок впливу техногенних факторів.

За словами начальника Управління державного контролю Міністерства сільського господарства і продовольства Омської області Анатолія Погорєлова, 58 % забруднення атмосферного повітря в місті припадає на автотранспорт. З промислових підприємств найбільш проблемне в плані екології — Омська ТЕЦ-5, працює на вугіллі (в той же час і на ній була проведена установка двох фільтрів очищення диму). У повітрі міста періодично виявляють діоксиди, формальдегіди і, найчастіше, бензапірен (виробляється автотранспортом). На особливому контролі у зв'язку з охороною атмосфери діяльність таких омських підприємств, як «Омскшина», «Омскагрегат» і ВО Політ.

Однак з 2004 року рівень забруднення атмосферного повітря завдяки комплексу проведених природоохоронних заходів вдалося знизити більш ніж на 30 %. І з 2005 року Омськ виключений зі списку міст Росії з найбільшим рівнем забруднення повітря. Значення індексу забруднення атмосфери вище 14 говорить про екологічне неблагополуччя населеного пункту. У 1998 році індекс був 17, у 2005 — 10, у 2009 — 8. Таким чином, Омськ покинув «групу ризику» з екологічної безпеки, у якій знаходився в 70-90 роки XX століття. Цьому сприяло впровадження нових технологій очищення, посилення контролю з боку державних органів і зупинка деяких заводів.

Двічі на рік проходить генеральне прибирання міста за участю городян. У Ленінському, Кіровському і Радянському адміністративних округах діють полігони по захороненню твердих побутових відходів. У 2010 році на полігоні почала працювати лінія з сортування та переробки сміття. Надалі це дозволить відмовитися від необхідності виділяти додаткову територію для розміщення звалищ.

Загальна площа зелених насаджень в Омську становить 12945,43 га, з них об'єкти загального користування займають 1606,13 га, озеленення вулично-дорожньої мережі — 603,4 га, міські ліси — понад 1800 га. Окружні управління благоустрою обслуговують 170 скверів, бульварів та парків площею близько 800 га. При цьому на кожного омича сьогодні припадає понад 14,1 м² зелених насаджень загального користування.

Міські пам'ятники природи «Зелений клин» (ландшафтний комплекс ОмДАУ) і «Пташина гавань» унікальні вже тому, що змогли вижити в такій несприятливій екологічній обстановці і проіснувати не одне десятиліття.

Транспорт[ред. | ред. код]

• В Омську діють два залізничні вокзали, розташованих по сусідству і створюючих привокзальну площу: «Омськ—Пасажирський» і «Омськ—Приміський». Обидва вокзали нещодавно реконструйовано і відповідають європейським стандартам.

• Вокзал «Омськ — Пасажирський»
• 
  Центральний зал Омського пасажирського вокзалу
• 
  Кут центрального залу другого поверху
• 
  Мозаїчна підлога центрального залу
• 
  Центральний зал. Квиткова каса
• 
  Центральний зал. Деталь декору інтер'єру
• 
  Другий і третій поверхи центрального залу вокзалу

• У Омську діє аеропорт «Омськ — Центральний». У цей час ведеться реконструкція будівлі аеропорту. До 300-річчя Омська буде добудований аеропорт міжнародних авіаліній «Омськ-Федоровка», що знаходиться за 30 кілометрів від регіонального центру.
• У місті активно експлуатуються наземні види транспорту: тролейбуси, автобуси (деякі з яких забезпечені моніторами для поширення реклами і розваги пасажирів), трамваї, маршрутні таксі.
• У центрі розташований Річковий вокзал.
• На лівобережжі знаходиться Автовокзал, який чекає на реконструкцію.
• Рух транспорту через водні артерії забезпечують 10 різних мостів:
  - через річку Іртиш 4 автомобільних моста: ім.60-річчя ВЛКСМ, метроміст ім. 60-річчя Перемоги, Ленінградський, Південний міст і 1 роздвоєний залізничний міст;
  - через річку Омь 4 автомобільних моста: Юбілейний, Комсомольський, Фрунзе, Октябрський і 1 залізничний.
• Починаючи від 1993 року в місті велося будівництво метрополітену, станом на кінець 2019 року метро в місті так і не добудували.

Економіка[ред. | ред. код]

Омськ посідає шосте місце в тридцятці найкращих російських міст для бізнесу в 2010 р. на думку журналу «Forbes». Сюди він піднявся з 21-го місця. Він знаходиться на 1-му місці з розвитку інфраструктури, 3-му по діловому клімату, випереджаючи такі міста, як Хабаровськ, Єкатеринбург, Сургут, Красноярськ, 4-му по стійкості до кризи, випереджаючи такі міста, як Якутськ, Калуга, Ярославль, Нижній Новгород, 5-му по соціальним характеристикам, випереджаючи такі міста, як Красноярськ, Калуга і Владивосток, за комфортністю ведення бізнесу — на 20-му, випереджаючи такі міста як Нижньовартовськ, Вологда і Мурманськ, по купівельній спроможності — на 29-му місці, поступаючись таким містам як Перм, Тула ​​і Новоросійськ. У третьому рейтингу інвестиційної привабливості російських міст журналу «РБК» (2009 р.), Омськ зайняв 7-е місце з 64 міст.

На початок 2009 року в Омську було зареєстровано понад 66 тис. суб'єктів малого і середнього бізнесу, чисельність зайнятих в яких перевищує 163 тисячі чоловік.

Для підприємців діють міські виставки «Інновації року» і «Омська марка». Муніципальний Центр підтримки підприємництва надає інформаційні та консультаційні послуги з питань права, оподаткування, бухгалтерського обліку та інших питань.

У 2009 р. на території міста було створено 12 тис. додаткових робочих місць в області громадських робіт (з них більше половини — для звільнених і скорочених в кризу). Організація громадських робіт проводиться на умовах співфінансування міською владою. Омськ знаходиться в партнерських відносинах з 18 містами Росії і країн ближнього і далекого зарубіжжя, у тому числі підписав угоду про співпрацю з містом Кайфен (КНР). У 2010 році до партнерів міста приєдналися Пенза, Брянськ, Горно-Алтайськ, Улан-Уде і Гомель.

Енергетика[ред. | ред. код]

На території Омської області розташовані 4 ТЕЦ (всі входять у ВАТ «ТГК-11», ТЕЦ-2 працює в режимі котельні) і безліч котелень (найбільша Кіровська районна котельня так само входить у ВАТ «ТГК-11»). Велика частина котелень передана на баланс в муніципальне підприємство "Теплова компанія ", інші є відомчими.

Будівництво[ред. | ред. код]

У 2010 році в Омську було побудовано 400 тис. м². житла. Планується, що в 2011 році буде побудовано 410—420 тис. м².

Телебачення[ред. | ред. код]

Перша телевізійна передача в Омську відбулася в 1954 році. У 1955 році для будівництва телецентру було виділено земельну ділянку на території сільськогосподарського інституту ім. С. М. Кірова. Зараз з Омського телецентру здійснює мовлення Державна телерадіокомпанія «Іртиш» (Філія ВДТРК). Програми ДТРК «Іртиш» виходять в ефірі телеканалів «Росія-1», «Росія-2» і на хвилі «Радіо Росії». Також на території Омська працюють місцеві телеканали — ДТРК «Омськ» (3 канал і 12 канал), «ТелеОмск-Акме», «Антена 7» і «22 канал». Всього 17 аналогових каналів.

Перший канал Росія 1 / ДТРК Іртиш РЕН ТВ / «3 канал» ДТРК Омськ НТВ П'ятий канал ТВ Центр / Антена-7 7ТВ СТС / Зодіак ТНТ ДТВ / Зодіак Росія 2 «12 канал» ДТРК Омськ ТВ3 / Росія К MTV-Омськ / ТелеОмск-Акме Муз-ТВ РБК / «22 канал» Послуга кабельного телебачення запущена в операторів ЗАТ Компанія «ЕР-Телеком», «Каскад», «Мультінекс», «Омські Кабельні Мережі», «Темп», «Аверс-сервіс».

Мобільний зв'язок[ред. | ред. код]

У місті працює чотири GSM оператора стільникового зв'язку: МТС (ВАТ «Мобільні Телесистеми»), Білайн (ВАТ «Вимпелком»), Tele2 (ЗАТ «Сибірський стільниковий зв'язок» — тільки 1800 MHz) і Мегафон, а також один оператор стандарту CDMA-450 — «Скай Лінк» (ЗАТ «Астарта»). З них чотири 3G (UMTS) оператора стільникового зв'язку: МТС (ВАТ «Мобільні Телесистеми»), Білайн (ВАТ «Вимпелком»), Мегафон і «Скай Лінк» (ЗАТ «Астарта»).

Стаціонарний зв'язок[ред. | ред. код]

В Омську шестизначні телефонні номери. Послуги стаціонарної телефонії здійснює дочірнє підприємство ВАТ «Связьінвест» Омська філія ВАТ «Сибірьтелеком» і компанія «Омські кабельні мережі». Існує також IP-телефонія «Міськзв'язок» від компанії «ЕР-Телеком», Телефонія від компанії ТТК (ЗАТ «ЗапСибТранстелеком»).

Інтернет[ред. | ред. код]

Доступ в інтернет надають компанії: ЗАТ «Національні Мультисервісні Мережі» (ТМ «АБВ»), ЗАТ Компанія «ЕР-Телеком» (ТМ «Дом.ru»), ТОВ «Сибінтерком», ЗАТ «Коммед-Інфо», «Омсктелеком», «Кокос», «Трансфер», «Interro», «Інтел», «Сотлайн», «Мультінекс» (ТМ «МТС»), ТОВ «Омські Кабельні Мережі», ЗАТ «ЗапСибТранстелеком», ЗАТ «Інвестелектрозв'язок» (ТМ "Білайн "), ЗАТ «Смартком», ТОВ «Нові технології», ТО «Медіагрупа», ТОВ «БС-Телеком», ТОВ «Радіо-телефонні системи»(ТМ «Галаком»), Котлован (ТОВ "Науково-технічний центр «Комп'ютерний світ»), Sahalin.net. Також Омська область входить до числа регіонів, де ВАТ «Сибіртелеком» проводить активне будівництво і введення в експлуатацію мережі GPON FTTH («Оптичне волокно в квартиру»), що теоретично надає користувачам доступ в інтернет на швидкості до 1 Гбіт/с. Існує безліч громадських місць з бездротовим доступом за технологією WiFi. Ряд компаній заявляє про швидкий запуск відразу кількох точок доступу в декількох громадських місцях міста. На омському ринку телекомунікацій працюють декілька операторів, що надають доступ в інтернет по швидкісній бездротової технології pre-wimax: Енфорта (ТОВ "Престиж-Інтернет "), «Омск-Інфо», «Т-Сервіс», ЗАТ «Смартком», «Кокос».

Освіта[ред. | ред. код]

• Омський державний університет імені Ф. М. Достоєвського
• Омський державний технічний університет
• Омський державний аграрний університет імені П. А. Столипіна

Культура[ред. | ред. код]

Музика[ред. | ред. код]

У місті працюють гурти ГРОТ, 25/17.

Музеї[ред. | ред. код]

• Омський обласний музей образотворчих мистецтв імені М. О. Врубеля
• Омський історико-краєзнавчий музей

Театри[ред. | ред. код]

• Омський державний театр ляльки, актора, маски «Арлекін»
• Міський драматичний театр «Гальорка»
• Міський драматичний театр «Студія» Л. Єрмолаєвої
• Омський академічний театр драми
• Омський державний музичний театр
• Омський театр для дітей та молоді

Відомі люди[ред. | ред. код]

• Анісов Володимир Хомич (1921—2006) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
• Архипова Ніна Миколаївна (1921—2016) — радянська і російська актриса театру і кіно
• Врубель Михайло Олександрович (1856—1910) — російський художник.
• Ганжа Петро Андрійович — начальник дивізії Дієвої армії УНР.
• Гур'єва Юлія Валеріївна — українська художниця.
• Дворжецький Владислав Вацлавович (1939—1978) — радянський актор.
• Довгань Людмила Михайлівна — співачка (лірико-драматичне сопрано) і педагог. Заслужена артистка Росії (1991). Народна артистка України (1999).
• Канаєва Євгенія Олегівна — російська гімнастка, дворазова олімпійська чемпіонка.
• Карбишев Дмитро Михайлович — Герой Радянського Союзу, військовий інженер.
• Куйбишев Валеріан Володимирович (1888—1935) — російський революціонер, а потім радянський партійний і політичний діяч.
• Кулябко Олексій Олександрович — російський фізіолог-експериментатор.
• Лєтов Ігор Федорович — російський і радянський рок-музикант
• Мамаєва Ніна Василівна (1923—2001) — російська радянська актриса, педагог
• Панков Володимир Михайлович (* 1946) — радянський і український кінооператор.
• Поліщук Любов Григорівна (1949—2006) — російська актриса.
• Талько-Гринцевич Петро Антонович — фізик, педагог.
• Шебалін Віссаріон Якович (1902—1963) — радянський композитор, педагог, професор Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського.
• Тализіна Валентина Ілларіонівна (* 1935) — радянська і російська акторка театру та кіно.

Див. також[ред. | ред. код]

• 3406 Омськ — астероїд, названий на честь міста.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Омськ

У Вікісловнику є сторінка Омск.

• Офіційний сайт адміністрації м. Омська [Архівовано 8 грудня 2006 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт Омської міської Ради [Архівовано 18 квітня 2009 у Wayback Machine.]
• Генеральний план розвитку м. Омська
• Електронна карта і довідник міста [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.], проект ДубльГИС
• Омськ з висоти пташиного польоту. Супутникові знімки Google maps.
• Найстарший портал з омською тематикою «Відкритий Омськ» [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Мій Омськ / Омський інформаційно-розважальний портал [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• omsk — омське LJ-суспільство
• Регіональне інформаційне агентство «Омськ-інформ» [Архівовано 10 травня 2007 у Wayback Machine.]
• Омський аукціон нумізматики  — продаж/купівля монет і антикваріату
• Омський інформаційний діловий портал [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

п о р Адміністративний поділ Омської області Муніципальні райони Азовський німецький національний район • Большереченський • Великоуківський • Горьковський • Знаменський • Ісількульський • Калачинський • Колосовський • Корміловський • Крутинський • Любинський • Мар'яновський • Москаленський • Муромцевський • Називаєвський • Нижньоомський • Нововаршавський • Одеський • Оконешніковський • Омський • Павлоградський • Полтавський • Русько-Полянський • Саргатський • Седельниковський • Тавричеський • Тарський • Тевризький • Тюкалінський • Усть-Ішимський • Черлацький • Шербакульський Міста крайового підпорядкування Ісількуль • Калачинськ • Називаєвськ • Омськ • Тара • Тюкалінськ

Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

У соціальних мережах Instagram · Instagram Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Comic Vine · MusicBrainz Географія та географічні карти GeoNames · OpenStreetMap · UN/LOCODE · Who's on First Тематичні сайти Edition humboldt digital · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Enciclopedia Italiana Довідкові видання Collaborative InterLingual Index · WordNet · Французька Вікідія · Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online Нормативний контроль BNF: 16560978h · FAST: 1208180 · Freebase: /m/0gxgf · GND: 4116763-6 · J9U: 987007564227305171 · LCCN: n80038165 · NCF: ncf10393792 · NKC: ge130302 · SUDOC: 151706239 · VIAF: 153553358 · WorldCat: lccn-n80038165