1571 в Україні
| |||||
| Десятиліття: | | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: | Інші події 1571 Список років в Україні | ||||
Події[ред. | ред. код]
- весна — похід кримських татар на чолі з ханом Девлет Ґераєм на Москву, для того, щоб покарати васала-данника за непокору.
- 3 червня — спалення кримськими татарами Москви, коли цар Іван IV втік зі своєї столиці.
- петиція української шляхти з Київщини до польського короля про збереження прав «руської» української мови.
Особи[ред. | ред. код]
Призначено, звільнено[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Шимон Ніклевич (пол. Szymon Niklewicz; пом. 1632) — церковний діяч Речі Посполитої, священик-єзуїт, педагог, уродженець Львова, ректор Віленської єзуїтської академії і університету в 1611—1614 і 1625—1629 роках.
Померли[ред. | ред. код]
- 12 травня — Роман Федорович Санґушко (нар. 1537) — русько-литовський магнат, князь, староста житомирський у 1557—1571 роках, річицький (від 20 березня 1568 р. до 1571 р.), воєвода брацлавський у 1566—1571 роках, польний гетьман литовський у 1567—1571 роках. Підписувався як князь на Несухоїжах та Локачах.[1].
- Анджей Дембовський (Andrzej Dembowski, нар. між 1506 та 1510) — державний діяч Речі Посполитої, каштелян Белзького замку (1558—1563), белзький воєвода (1563—1571).
- Лев Сангушко (нар. бл. 1536) — політичний діяч Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, походив з Кошерської (Каширської) гілки литовсько-українського роду Сангушків гербу Литовська Погоня.
- Александер Федорович Чарторийський — князь, військовик, урядник Великого Князівства Литовського, син луцького старости Федора Михайловича Чорторийського та його дружини з князів Сангушків.
Засновані, створені[ред. | ред. код]
- Офіційна дата заснування Кременчука.
- Перша згадка у записах села Суйми Рівненської області.
- Перша писемна згадка про місто Бахмут.
- Перша писемна згадка про село Дорофіївка (нині Підволочиського району Тернопільської області).
Зникли, скасовані[ред. | ред. код]
Видання, твори[ред. | ред. код]
Пам'ятні дати та ювілеї[ред. | ред. код]
- 775 років з часу (796 рік):
- знищення Аварського каганату у Паннонії франками (інша дата — 805 рік).
- 675 років з часу (896 рік):
- битви на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів та в союзі з печенігами він вигнав їх далеко на захід.
- 625 років з часу (946 рік):
- посольства княгині Ольги до Царгорода.
- придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня.
- 600 років з часу (971 рік):
- завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року.
- 575 років з часу (996 рік):
- завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги.
- 525 років з часу (1046 рік):
- укладення миру між Візантією та Київською Руссю, яким завершилася війна, що тривала з 1043 року.
- 475 років з часу (1096 рік):
- 19 червня — Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років.
- Битва на Колокші біля Володимира у якій князь Мстислав Володимирович Великий розгромив Олега Святославича.
- 425 років з часу (1146 рік):
- завершення повстання у Києві, який у 1139 році був захоплений Всеволодом Олеговичем.
- початку збройної боротьби князівських родів (Ольговичів, Мономаховичів, Давидовичів) за Київський престол (до 1161 року).
- 375 років з часу (1196 рік):
- вторгнення литовців у Волинське князівство.
- 350 років з часу (1221 рік):
- початку княжіння Данила Романовича на Волині.
- 325 років з часу (1246 рік):
- відвідання галицько-волинським князем Данилом Романовичем столиці Орди — Сарай-Бату, де був вимушений визнати себе підлеглим хана Батия.
- подорожі Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.
- 250 років з часу (1321 рік):
- битви на річці Ірпінь, коли литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (інша дата — 1320 рік).
- 225 років з часу (1346 рік):
- облоги Кафи Ханом Джанібеком.
- 150 років з часу (1421 рік):
- входження Галичини до складу Польського королівства.
- 125 років з часу (1446 рік):
- Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупилися від греків і уклали з ними мир.
- 100 років з часу (1471 рік):
- ліквідація Великим князівством Литовського Київського удільного князівства та утворення Київського воєводства у складі Овруцького, Київського, Житомирського та інших повітів.
- 50 років з часу (1521 рік):
- вигнання із Казані кримським ханом Мехмедом I Ґераєм ставленика Москви із посадженням на намісництво свого брата Сахіба.
- нальоту братів Ґераїв на околиці Москви, Нижнього Новгорода та Рязані із захопленням великої кількості бранців.
Установ та організацій[ред. | ред. код]
Видатних особистостей[ред. | ред. код]
Народження[ред. | ред. код]
- 500 років з дня народження (1071 рік):
- Євпра́ксія Все́володівна (дав.-рус. Еоупраксиа; пом. 1109) — князівна із династії Рюриковичів. Німецька імператриця (1088—1105), дружина німецького імператора Генріха IV. Донька великого князя київського Всеволода Ярославича, онука Ярослава Мудрого.
- Яросла́в Святосла́вич (пом. 1129) — князь чернігівський (1123—1127). Син Великого князя Київського Святослава II. Онук Ярослава I Мудрого.
- 350 років з дня народження (1221 рік):
- Андрій Ярославич (пом. 1264) — третій син великого князя Ярослава Всеволодовича, князь суздальський, у 1250—1252 роках великий князь владимирський. Чоловік Устиною — доньки Короля Русі Данила Романовича та його союзник.
- Олександр Ярославович Не́вський (пом. 1263) — князь новгородський (1236—1240,1241—1252, 1257—1259), псковський (1242), великий князь владимирський (1252—1263), формальний великий князь київський (1249—1263). Прославився завдяки перемогам у Невській битві та Битві на Чудському озері.
- 25 років з дня народження (1546 рік):
- 7 лютого — Федір Євлашовський (Фёдар Еўлашоўскі; пом. 1616) — український письменник-мемуарист, правник, державний діяч часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- Петро Збаразький (пом. 1569) — український князь, державний діяч Речі Посполитої.
Смерті[ред. | ред. код]
- 475 років з дня смерті (1096 рік):
- 6 вересня — Ізяслав Володимирович — руський князь з династії Рюриковичів, другий син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона). Князь курський (до 1095), ростовський і муромський (1095–1096).
- 450 років з дня смерті (1121 рік):
- квітень — Ники́фор І — православний церковний діяч, митрополит Київський та всієї Руси (1103 або 1104—1121).
- 425 років з дня смерті (1146 рік):
- 30 липня/1 серпня[2] — Все́волод О́льгович — руський князь із династії Рюриковичів, роду Ольговичів. Великий князь Київський (5 березня 1139 — 1 серпня 1146).
- 400 років з дня смерті (1171 рік):
- 20 січня — Гліб Юрійович, в хрещенні Олександр — руський князь із династії Рюриковичів. Князь київський. Син Юрія Довгорукого. Став першим київським князем, що не титулувався як «Великий» (з 1169 року).
- 30 травня — Володимир Мстиславич (нар. 1130) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1171).
- 375 років з дня смерті (1196 рік):
- 23 квітня — Бе́ла III (угор. III. Béla, нар. 1145) — угорський король (1172–1196). Син Гейзи II та Єфросинії, дочки Великого князя Київського Мстислава I Величного. Онук Мстислава Великого, правнук Володимира Мономаха.
- Всеволод Курський — князь курський і трубчевський, менший брат князя новгород-сіверського Ігоря Святославича, син Святослава Ольговича князя черніговського.[3]
- 325 років з дня смерті (1246 рік):
- 20 вересня — Миха́йло Чернігівський (нар. 1179) — руський князь з династії Рюриковичів, князь переяславський (1206), новгородський (1224, 1229), чернігівський (1224—1239), галицький (1235—1236), великий князь київський (1238—1239, 1241—1246).
- 30 вересня — Яросла́в Все́володович (нар. 1191) — син князя Всеволода Велике Гніздо, князь Переяславський, великий князь Київський (1236—1238, 1246).
- 50 років з дня смерті (1521 рік):
- Йо́сифа II Солта́на — митрополита Київського, Галицького і всієї Руси.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Niesuchojeże // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 117. (пол.) — S. 117. (пол.)
- ↑ Войтович 2000.
- ↑ Українська література. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 6 січня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||
| ||||||||||||||