Ґюмрі
Ґюмрі вірм. Գյումրի | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
40°47′22″ пн. ш. 43°50′51″ сх. д. / 40.78944° пн. ш. 43.84750° сх. д.Координати: 40°47′22″ пн. ш. 43°50′51″ сх. д. / 40.78944° пн. ш. 43.84750° сх. д. | |||||
Країна | Вірменія | ||||
Регіон | марз Ширак | ||||
Столиця для | Ширак і Александропольський повітd | ||||
Засновано | VIII століття до н. е. | ||||
Перша згадка | 5 століття до н. е. | ||||
Статус міста | 1837 | ||||
Площа | 36,26 км² | ||||
Населення | 121 976 (2011)[1] | ||||
· густота | 3363 осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 1 546 м | ||||
Офіційна мова | вірменська | ||||
Назва мешканців | Ґюмрійці, Ґюмрійки | ||||
Міста-побратими | Александрія, Білосток, Ешфілд, Кордова, Кретей, Лаваль, Моздок, Нардо, Пітешть, Пловдив, Салоніки, Сіань | ||||
Телефонний код | (+374) 312 | ||||
Часовий пояс | UTC+4 | ||||
Номери автомобілів | 45 am | ||||
GeoNames | 616635 | ||||
Поштові індекси | 3101-3126 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Баласанян Самвел Місакович[2] | ||||
Вебсайт | www.gyumricity.am | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Ґюмрі у Вікісховищі |
- Запит «Кумайрі» перенаправляє сюди; див. також Кумайрі (Нагірний Карабах).
Ґюмрі́[3] (вірм. Գյումրի, історичні назви — Кумайрі (вірм. Կումայրի), Александрополь, Ленінакан) — друге за розміром місто Вірменії, адміністративний центр марзу (області) Ширак. Місто розташоване поруч з річкою Ахурян, на північному заході Вірменії, на Ширакському плато.
Географія[ред. | ред. код]
Сучасний Ґюмрі зберіг у собі риси стародавнього міста, розташований на висоті 1550 метрів над рівнем моря, у північно-західній частині Вірменії. Знаходиться у 8-9 бальній сейсмічній зоні. Ґюмрі перетинається ущелинами Черкез, Джаджур ті іншими.
Рельєф — рівнинний, з озерами, ріками та лавовими масивами потужністю у 350 метрів. Рослинність степова. У долинах річок ростуть акації, клен, ясен та інші дерева.
Околиці Ґюмрі багаті будівельними матеріалами — туфом, базальтом, діатомітами, глиною, а також чорноземними ґрунтами.
По прямій лінії від Ґюмрі до Чорного моря — 196 км.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат посушливий. Взимку бувають сильні морози — до −41 градуса за Цельсієм. Влітку спекотно: до +36. Протягом року випадає незначна кількість опадів (в середньому 500 мм). Повітря має цілющі властивості. Впродовж року Ґюмрі отримує приблизно 2500 годин сонячного світла.
Історія[ред. | ред. код]
Відповідно до батька вірменської історіографії Мовсесу Хоренаці (V століття), онук Айка Наапета Арамаїс відправив свого багатодітного сина, ненажеру Шара, разом з усією сім'єю і господарством на найближче родюче чорноземне поле. Останнє було розташоване біля північного підніжжя гори Арагац. Там рясно текли води. Той благодатний край назвали його ім'ям — Ширак.
Відомо, що населений пункт, де нині розташований Ґюмрі, за старих часів називали Кумайрі. Це ім'я зазвичай пов'язують з іменем кімерійців — племен, що вторгалися на західні береги Чорного моря зі Східно-Європейської рівнини (VIII століття до н. е.). Про Кумайрі згадував вже в VII—VI ст. до н. е. відомий давньогрецький воєначальник і історик Ксенофонт.
У вірменській бібліографії Кумайрі (давня назва Ґюмрі) вперше згадується в зв'язку з повстанням 773–775 років, спрямованим проти арабського панування. В середньовіччя Кумайрі було великим поселенням.
В 1804, в ході російсько-перської війни 1804—1813 років Кумайрі входить до складу Російської імперії. В 1837 на території Ґюмрі закладається російська фортеця, в цьому ж році його відвідує Микола I, місто було перейменовано на Александрополь на честь його дружини імператриці Олександри Федорівни. У 1840 році Ґюмрі був офіційно проголошений містом, в 1850 році, став центром Александропольского повіту Ериванської губернії.
Александрополь, будучи прикордонним містом-фортецею, незабаром став також значним центром торгівлі та ремісництва. В 1899 у в зв'язку зі спорудженням залізничних ліній Тіфліс—Александрополь, потім Александрополь—Єреван, продовжених в 1906 до Джульфи і далі до Тавризу, Александропіль став одним з важливих залізничних вузлів. Це стало переломним моментом в соціально-економічному та культурному житті міста. У дорадянський період Александрополь був у першу чергу ремісничим містом. У Александрополі було безліч магазинів, великих і малих крамниць, ринків.
До кінця XIX століття місто населяли 32 тисячі жителів. Після Тіфлісу і Баку, Александрополь вважався третім, за величиною і значенням, торговим та культурним центром Закавказзя. У цей період в Ґюмрі діяло близько 10 шкіл та училищ.
У боротьбі за встановлення Радянської влади у Вірменії особливе місце займає Травневе повстання залізничників і робітників депо Ґюмрі 1920 року. Його лідерами були Баграт Гарібджанян, Єгор Севян, Саркіс Мусаелян (розстріляні).
В 1924 році вже радянський Александрополь був перейменований на Ленінакан, з 1990 по 1992 мав назву Кумайрі. З 1992 (після проголошення незалежності Вірменії) повернув собі історичну назву — Ґюмрі[4].
Сильно постраждав в результаті катастрофічного Спітакського землетрусу в грудні 1988.
Релігійні споруди[ред. | ред. код]
У місті знаходяться п'ять церков, один монастир та одна православна каплиця. Найрозкішнішою та історично важливою з них є Церква Аменапркіч (Всеспасителя). Будівництво церкви почалося у 1859 та була завершена у 1873. Церква сильно постраждала від Спітакського землетрусу 1988 року та наразі відновлюється.
Відомі особистості[ред. | ред. код]
- Аветік Ісаакян
- Абрахамян Ара
- Гурджиєв Георгій Іванович (1866?—1949) — філософ, містик, письменник та композитор
- Шерам
- Чехова Ольга Костантинівна
- Меркуров Сергій Дмитрович
- Шираз Ованес Татевосович
- Кеосаян Едмонд Гарегінович (1936—1994) — вірменський радянський кінорежисер і сценарист
- Мкртчян Фрунзик Мушегович (1930—1993) - радянський актор театру і кіно
- Світлична Світлана Опанасівна (* 1940) — російська актриса театру і кіно
- Варданян Юрік
- Гюнашян Алік
- Нагапетян Корюн
- Емміян Роберт
- Хачатрян Гарнік
- Енгоян Роберт Нерсесович (* 1932) — вірменський державний та господарський дія
- Согоян Фрідріх Мкртичевич
- Мінасян Ара Шотайович — вірменський шахіст, міжнародний гросмейстер.
- Мелконян Артуш Сергойович — радянський вчений в галузі агротехніки вина.
- Мнджоян Єгія Левонович — радянський вчений в галузі хімії і технології коньячного виробництва.
- Шахбазян Сурен Варткесович (1923—1989) — радянський, український кінооператор, кінорежисер,
Мери[ред. | ред. код]
- Карлен Данелович Амбарцумян /1989-1992/
- Левон Бабкенович Адамян /1992-1994/
- Мікаел Оганесович Варданян /1994—1999/
- Вардан Миколаєвич Гукасян / 1999–2012/
- Самвел Мисакович Баласанян /2012 — /
Ймовірно, недалеко від Ґюмрі народився всесвітньо відомий математик і астроном Ананія (Ананій) Шіракаці (615 р.). Також в Ґюмрі народилися композитори Нікогаос та Армен Тігранян, мистецтвознавець Г. Левонян (син ашуга Дживані), народний артист Вірменської РСР Шара Талья, співак і актор Генріх Алавердян, академіки АН Вірменії Геворк Гарібджанян, Андранік Шагінян, Олександр Акопян, Хачатур Коштоян, Сергій Амбарцумян, Рубен Зарян. З XIX століття Ґюмрі називався містом поетів і ашуг, «ремесел і мистецтв». Ґюмрі — відомий музично-театральний центр, вперше вірменська опера («Ануш» А. Тіграняна) була поставлена в Міському театрі Ґюмрі.
Ґюмрі — батьківщина відомих жартівників, дотепних героїв анекдотів (Полоз Мукуч, Цитро Алек, Хелар Симон, Серож, Варданік тощо.)
Мешканці Ґюмрі відомі своїм гострим почуттям гумору (Ґюмрі в певному сенсі можна назвати «столицею» вірменського гумору), традиціоналізмом, працьовитістю та честолюбством.
Ґюмрі сьогодні[ред. | ред. код]
В місті розташовані залізничний вузол, локомотивне та вагонне депо, аеропорт, траса Єреван — Ґюмрі — Ахалкалакі — Батумі та Ґюмрі — Ванадзор. Легка, машинобудівна, харчова промисловість. Педагогічний інститут. Два театри. Краєзнавчий музей. Картинна галерея. Історико-архітектурний заповідник «Ґюмрі».
У Ґюмрі розташована 102-га російська військова база. 12 січня 2015 військовослужбовець російської військової бази розстріляв вірменську сім'ю з семи осіб. Це вбивство викликало масові протести у Вірменії та серед вірменської діаспори Росії. Докладніше: Масове вбивство в Ґюмрі.
Галерея[ред. | ред. код]
- Зима в місті
- Вулиці міста
- Будівля «Вірменія»
- Центральна площа міста
- Крайовид Ґюмрі
Міста-побратими[ред. | ред. код]
- Александрія (араб. الإسكندرية), Єгипет
- Александрія (Вірджинія) (англ. Alexandria), США
- Кутаїсі (груз. ქუთაისი), Грузія
- Нардо (італ. Nardò), Італія
- Озаску (порт. Osasco), Бразилія
- Пловдив (болг. Пловдив), Болгарія (2004)
- Калінінград (рос. Калининград), Росія
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національна статистична служба Республіки Вірменія: марз Ширак (дані офіційного перепису 2011 р.)
- ↑ Gyumri municipality official website: Mayor. Архів оригіналу за 5 жовтня 2014. Процитовано 4 червня 2014.
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Географічна енциклопедія. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 19 січня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґюмрі |
- Інтернет Ґюмрі [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Вітаємо в Ґюмрі!
- Фотогалерея Ґюмрі [Архівовано 4 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Герб Александропольского повіту [Архівовано 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (серпень 2013) |
№ | Назва | Марз | Населення | № | Назва | Марз | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Єреван Ґюмрі | 1 | Єреван | Єреван | 1 060 138 | 11 | Ґавар | Ґегаркунік | 20 765 | Ванадзор Вагаршапат |
2 | Ґюмрі | Ширак | 121 976 | 12 | Ґоріс | Сюнік | 20 591 | ||
3 | Ванадзор | Лорі | 86 199 | 13 | Чаренцаван | Котайк | 20 363 | ||
4 | Вагаршапат | Армавір | 46 540 | 14 | Арарат | Арарат | 20 235 | ||
5 | Абовян | Котайк | 43 495 | 15 | Масіс | Арарат | 20 215 | ||
6 | Капан | Сюнік | 43 190 | 16 | Аштарак | Араґацотн | 19 615 | ||
7 | Раздан | Котайк | 41 875 | 17 | Артік | Ширак | 19 534 | ||
8 | Армавір | Армавір | 29 319 | 18 | Севан | Ґегаркунік | 19 229 | ||
9 | Арташат | Арарат | 22 269 | 19 | Діліжан | Тавуш | 17 712 | ||
10 | Іджеван | Тавуш | 21 081 | 20 | Сісіан | Сюнік | 14 894 |
|
Це незавершена стаття з географії Вірменії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |