Юліан Арндт

Юліан Арндт (нім. Julian Arndt) (1827, Лодзь — 1907, Березівка Волинської губернії Житомирського повіту Троянівської волості) — купець та землевласник на Волині.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Лодзі і з часом пересилився до містечка Рожище Рівненського повіту. Працював у фабриканта Тонна, забезпечував суконну фабрику відповідною мануфактурою і при цьому створив собі немалий капітал. З 1881 року переїхав у німецьку колонію Березівку[1].

Урочище Ставище неподалік від Березівки між селами Вільськ та Дубовець
Зруйнована могила Арндта Юліана на німецькому кладовищі Березівки

28.02.1881 року Юліан Арндт купив 120 десятин в урочищі Ставище неподалік від Березівки між селами Вільськ та Дубовець. На той час урочище відносилося до Пулинської волості.

На початку 1906 року землевласник Юліан Арндт практично перепродав власну землю в розмірі 618 десятин землі. При цьому 400 десятин землі продав сину Юліану, а решту 218 десятин землі продав 18 німцям-колоністам в колонії Юлянівці. А 10 жовтня 1906 року батьківську землю продавав його другий син Йоганн (в ДАЖО — Іоан). А ще один з відомих внуків — Ніколаус Арндт.

Купець і землевласник помер в 1907 році і похоронений в центрі Березівського німецького кладовища. Колишнє німецьке кладовище розташоване на південно-східній околиці Березівки, праворуч автошляху E40М06. Географічні координати 50°18′04″ пн. ш. 28°27′33″ сх. д. / 50.30111° пн. ш. 28.45917° сх. д. / 50.30111; 28.45917.

Землевласники[ред. | ред. код]

Список землевласників

Відповідно Списку землевласників і орендарів Волинської губернії в Житомирському повіту земля належала синам купця і землевласника Юліана Арндта, а саме:

  • Брати Іван Юліанович та Юліан Юліанович мали 610 та 823 десятин землі відповідно в колоніях Черемошне Пулинської волості та в Березівці Троянівської волості.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Відкриття меморіальної дошки уродженцю міста Рівного письменнику, меценату, колишньому голові краєзнавчого товариства «Волинь» Миколі Олександровичу Арндту. Архів оригіналу за 12 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ДАЖО: ф.118, оп. 10, спр. 550