Шосе в Словенії

Автостради в Словенії в 2020 році

Автомобільні шляхи в Словенії (англ. Highways in Slovenia) — центральні державні дороги Словенії і поділяються на автомагістралі (словен. avtocesta, AC) та швидкісні траси (hitra cesta, HC). Автостради — це подвійні проїзні частини з обмеженням швидкості 130 км/год (81 миль/год). Вони мають біло-зелені дорожні знаки, як в Італії, Хорватії та інших сусідніх країнах. Швидкісні дороги — це другорядні дороги, також подвійні проїзні частини, як правило, без жорсткого плеча. Вони мають обмеження швидкості 110 км/год (68 миль/год) і мають біло-блакитні дорожні знаки.

Шляхи та допоміжні споруди в Словенії управляються державною автомобільною компанією в Республіці Словенія ( Družba za avtoceste v Republiki Sloveniji , скорочення DARS ), створеною у 1994 році. Станом на січень 2011 року, DARS керує та утримує 544,3 км автомобільних доріг, 73,3 км швидкісних магістралей, 161 км під'їзних доріг та 27 км зон відпочинку. [1] З 1 червня 2008 року користувачі автомобільних доріг у Словенії повинні придбати віньєтку: доступні 7-денні, 1-місячні та річні пропуски.

Автостради[ред. | ред. код]

Від До км Електронні дороги
ШентильАвстрія Копер
245.3
Тунель КараванксАвстрія ОбрежжяХорватія
174.5
Дівача СежанаІталія
11.3
Слівниця ГрушковеХорватія
33.7
Драгучова ПенсУгорщина
79.6

Швидкісні дороги[ред. | ред. код]

Від До км
Задоброва Косезе

10,2 км
Раздрто

ВртойбаІталія 42,1 км
Spodnje ŠkofijeІталія Копер 7,8 км
Копер Ізола 5,2 км
Долга Вас (розв'язка) Долга Вас (перетин кордону)Угорщина 3,5 км

Історія[ред. | ред. код]

Перша магістраль у Словенії була відкрита в 1972 році, з'єднуючи Врхіку та Постойну. [2] Побудована під реформістським настроєним комуністичним урядом Стане Кавчича. План розвитку передбачав сучасну мережу автомобільних доріг, що охоплює Словенію та з'єднує республіку з Італією та Австрією. Після того, як на початку 1970-х років реформістська фракція Комуністичної партії Словенії була скинута, розширення словенської автомобільної мережі зупинилося. 

У 1994 році нова країна почала Програму будівництва національних автомагістралей ( словен. Nacionalni program izgradnje avtocest v Republiki Sloveniji, NPIA), ефективно повторно використовуючи старі комуністичні плани. З тих пір зведення 528 км автострад, швидкісних та подібних доріг завершено [2], полегшуючи проїзд автомобільного транспорту по всій країні та забезпечуючи набагато краще дорожнє обслуговування між Східною та Західною Європою. Це спонукало до розвитку транспортної та експортної галузей.

Відповідно до Закону про словенські автомобільні компанії, що діє з грудня 2010 року, будівництво та будівництво автомобільних доріг у Словенії здійснюється та фінансується приватними компаніями, насамперед Автомобільною компанією в Республіці Словенія (планується стати принаймні частково приватною), тоді як стратегічне планування та придбання земель для їх курсу здійснюється та фінансується державою. [3] [4] Автомобільні дороги належать DARS. [5]

Очевидний повільний темп будівництва словенських автомагістралей у напрямку північ-південь, порівняно із напрямком схід-захід, був джерелом певних спекуляцій у хорватських ЗМІ, оскільки Хорватія побудувала багато автомагістралей на північ (у напрямку до Словенії), проте інша сторона ще не пішла за їх прикладом, тим самим впливаючи на зв'язки Хорватії із Західною Європою через Словенію. [6] Це попри деякі домовленості на рівні офіційного уряду. [7] Зокрема, це стосується доріг між Трієстом / Копером та Істрією / Рієкою, маршрутом Любляна- Загреб, а також Марібор-Загреб. [8] Представники Міністерства транспорту Словенії відкинули твердження про те, що їх будівництво доріг відстає від Хорватії, сказавши, що вони є перебільшенням, оскільки їх загальне співвідношення кілометрів шосе на людину та інші статистичні дані є сприятливими. [9] У 2009 році було завершено перше із чотирьох запланованих з’єднань шосе, A2 Любляна-Обрежжя до Загреба. Другий, A4 Марібор-Грушкове в напрямку Загреба, був завершений у 2018 році. Станом на 2020, будівництво словенських ділянок як майбутніх автострад Пула-Копер, так і Рієка-Постойна призупинено, незважаючи на те, що сполучні ділянки на хорватській стороні вже давно завершені.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Management and maintenance. Motorway Company in the Republic of Slovenia. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 19 січня 2011.
  2. а б Built motorways and expressways. Motorway Company in the Republic of Slovenia. Архів оригіналу за 11 May 2011. Процитовано 19 січня 2011.
  3. Parliament Passes Motorway Company Act. Slovene Press Agency. 23 листопада 2010. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 19 січня 2011.
  4. Državni zbor prižgal zeleno luč 300-milijonskemu poroštvu za Dars [The National Assembly Has Given Free Way to the 300-Million Guarantee for DARS] (Slovenian) . Finance. 23 листопада 2010. Процитовано 19 січня 2011.
  5. Zakon o Družbi za avtoceste v Republiki Sloveniji [Motorway Company in the Republic of Slovenia Act]. Official Gazette of the Republic of Slovenia (Slovenian) . 3 грудня 2010. Процитовано 19 січня 2011.
  6. Benjamin Sutherland (17 листопада 2007). A Freeway to Europe. Newsweek. Процитовано 21 листопада 2010. In Slovenia, insufficient road building is now a "bone of contention" with the EU, according to Charlotte Ruhe, at the European Bank for Reconstruction and Development. Helga Konrad, Austria's ambassador to Croatia, calls Slovenia's road bottleneck "a horror."
  7. Plamenko Cvitić (3 лютого 2004). Autocestom od Rijeke do Trsta i Austrije do 2007 [From Rijeka to Trieste and Austria via motorways by 2007] (Croatian) . Nacional. Архів оригіналу за 1 July 2012. Процитовано 23 серпня 2009.
  8. Ivan Dadić: Hrvatska srlja u brzu gradnju autoceste prema Mariboru i dovodi svoje građane u Zagorju u neugodan položaj iako Slovenci barem idućih pet godina neće napraviti autocestu od Maribora do granice. Valja reći da na tom području, osim na granici, nikada nema gužve tako da se s razlogom treba zapitati čemu sve to. Jedan od najvećih promašaja je i autocesta od Rijeke do prijelaza Rupe - Pasjak koju Slovenija neće nastaviti najmanje za idućih deset godina. translated: "Croatia is rushing into a quick construction of a highway towards Maribor and puts its citizens in Zagorje in an awkward position even though the Slovenes will not construct the highway from Maribor to the border for at least the next five years. In this area, except for the border, there is never a traffic jam, so this is really questionable. One of the biggest failures is the highway from Rijeka to the border crossing in Rupa-Pasjak which Slovenia will not continue for at least the next ten years." Nedostatak strategije i pameti [Lack of strategy and smarts]. Poslovni dnevnik (Croatian) . Croatia. 21 квітня 2006. Архів оригіналу за 2 червня 2008. Процитовано 23 серпня 2009.
  9. Ljubljana opovrgava da se autoceste u RH grade mnogo brže translated: "Ljubljana denies that in Croatia highways are built much faster". Index.hr. 23 червня 2005. Процитовано 23 серпня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]