Шваля Микола Миколайович
| Шваля Микола Миколайович Шваля Микола Миколайович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
| Загальна інформація | ||
| Alma Mater | УжНУ | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС | Міністерство внутрішніх справ України  | |
| Формування |  | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Шва́ля Мико́ла Микола́йович — майор Міністерства внутрішніх справ України.
Командир батальйону «Золоті ворота», сотник Самооборони Майдану.
Член Військової ради політичної партії «Народний фронт».
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився на Закарпатті.
Має три вищі освіти. Закінчив Ужгородський національний університет, Київський міжнародний інститут менеджменту та Мукачівський державний університет.
Проходив службу в лавах радянської армії протягом 1984–1986 років.
Діяльність[ред. | ред. код]
Більше 10 років працював у Торговельно-економічній місії (ТЕМ) в складі Посольства України в Угорщині.
Був помічником народного депутата та екс-міністра закордонних справ Геннадія Удовенка.
З 2013 року працював консультантом Комітету з прав людини та національних меншин.
Брав активну участь в Революції гідності, був сотником Самооборони Майдану.
У травні 2014 року був призваний на службу в МВС наказом міністра Арсена Авакова на посаду командира батальйону «Золоті ворота».
Участь в війні на сході України[ред. | ред. код]
Спільно з 1-ю бронетанковою бригадою батальйон «Золоті ворота» проводив військові операції на відрізку Щастя — Лутугине.
Найбільші бойові дії були в Сабовці та під Щастям.
17 серпня в результаті мінометного обстрілу Микола Шваля отримав складне поранення та контузію[1].
Проходив лікування в Інституті Серця у Києві.
У серпні 2014 року разом із іншими провідними командирами добровольчих батальйонів (командир батальйону «Азов» Андрій Білецький, батальйону «Дніпро-1» — Юрій Береза, батальйону «Київ-1» — Євген Дейдей, батальйону «Артемівськ» — Костянтин Матейченко та інші) увійшов до складу Військової ради «Народного фронту» — спеціального органу, покликаного розробити пропозиції щодо зміцнення системи оборони країни.[2]
21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [tp://m.gordonua.com/news/separatism/Avakov-Pod-Schastem-tyazhelo-ranen-komandir-batalona-Zolotye-vorota-36836.html Аваков: Под Счастьем тяжело ранен командир батальона "Золотые ворота"]. Гордон. 17 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Яценюк і Турчинов зробили ставку на нові обличчя. ТСН. 10 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 9 червня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.]