Дейдей Євген Сергійович

Євген Сергійович Дейдей
підполковник
Загальна інформація
Народження 12 липня 1987(1987-07-12) (36 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Alma Mater Національний університет «Одеська юридична академія»
Військова служба
Вид ЗС МВС України
Рід військ Спецпідрозділи МВС з охорони громадського порядку в Україні
Формування БПСМОП «Київ-1»
Війни / битви Війна на сході України
Командування
2014 — 2015  Координатор БПСМОП «Київ-1»
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Народний фронт 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Зовнішні зображення
Координатор батальйону «Київ-1» Євген Дейдей

Євге́н Сергі́йович Дейде́й (нар. 12 липня 1987, Одеса[1]) — координатор батальйону патрульної служби міліції спеціального призначення «Київ-1» Головного управління МВС України в місті Києві. Народний депутат України (VIII скликання). Член МДО «Депутатський контроль». Радник міністра внутрішніх справ України[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 12 липня 1987 року в місті Рені Одеської області[джерело?].

У 2004 році брав участь в акціях протесту під час «Помаранчевої революції». В інтерв'ю, від 2015 року, заявив про те, що має дві вищих освіти: закінчив політех за спеціальністю «менеджер організації» й Інститут прокуратури та слідства Одеської юридичної академії[3].

23 березня 2012 року Суворовський районний суд міста Одеси засудив Євгена Дейдея та Олексія Ляховольського до п'яти років позбавлення волі за розбійний напад (з відтермінуванням на три роки)[4][5][6].

10 вересня 2014 на з'їзді партії «Народний фронт» разом з іншими командирами добровольчих батальйонів був включений до Військової ради — спеціального органу, який розроблятиме пропозиції по обороноздатності України.

У 2014 — обраний до Верховної Ради України (VIII скликання) по списку партії «Народний фронт». У березні 2015 став членом Міжфракційного депутатського об'єднання «Депутатський контроль»[7].

24 лютого 2015 р. Євген Дейдей зник з двома бійцями батальйону «Київ-1». За кілька годин в районі Мар'їнки був знайдений розстріляний автомобіль, на якому пересувалися бійці[8]. Як з'ясувалося пізніше, після обстрілу автівки із РПГ-7, Дейдей з побратимами відстрілюючись відійшов, до ранку переховувався, а вже потім — дістався до курахівського райвідділу[9].

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[10].

Активний учасник бійки у Верховній Раді 11 грудня 2015 року, під час якої одні нардепи з «Народного фронту» били Олега Барну, він та Максим Бурбак — тримали. Пізніше Бурбак заспокоював Дейдея[11][12].

У листопаді 2018 року в порту Рені в рамках боротьби з контрабандою лісу Дейдей разом із народними депутатами України припинили незаконну діяльність з експорту лісу[13].

Діяльність у Національній поліції[ред. | ред. код]

У червні 2020 року стало відомо, що колишній депутат від «Народного фронту» Євген Дейдей працює помічником начальника Головного управління Національної поліції міста Києва[14].

Влітку 2020 року став фігурантом журналістського розслідування щодо розстрілу балканського наркоторговця Радое Звіцера. Останнього намагалися вбити у травні 2020 року у центрі столиці. За інформацією «Слідство.Інфо» Дейдей координував транспортування ймовірних кілерів спершу до Києва, а після злочину — в бік кордону. Для цього Дейдей начебто залучив двох  своїх товаришів-поліцейських, які й перевозили ймовірних кілерів[14].

У вересні 2020 року залишив посаду помічника начальника Головного управління Національної поліції міста Києва[14].

Акція «Стоп казино»[ред. | ред. код]

З ініціативи народного депутата Євгена Дейдея і активістів акції «Стоп казино» починаючи з лютого 2019 року в Одесі проводяться спільні рейди по нелегальних закладах гральних автоматів[15][16]. Під час рейдів активісти залишають на закладах мітку і викликають поліцію для вилучення техніки і опечатування приміщень. Усього за час проведення акції тільки в Одесі було виявлено близько 300 казино[17].

Особисте життя[ред. | ред. код]

14 січня 2019 роки у Євгенія і його дружини Дарини народився первісток — син Денис[18].

Ймовірна смерть[ред. | ред. код]

10 березня 2022 року дружина Дейдея повідомила про його смерть, проте не уточнила обставин[19][20]. Пізніше вона пояснила, що була поінформована про смерть чоловіка, але не уточнила, ким. Декілька джерел з української прикордонної служби та поліції заявили, що Дейдей насправді живий і нелегально виїхав з країни до Румунії через маршрути контрабанди, і що людина, яка йому допомагала, затримана[21][22].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ст. (2 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[23]
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу[24].
  • Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя» (11 березня 2015; пістолет «Glock 17», № VEN 343, калібр 9 × 19 мм)[25].
  • 19 вересня 2018 року стало відомо, що Євген Дейдей загубив виданий Президентом України Петром Порошенком орден «За мужність» III ступеня[26].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Україна кримінальна. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 14 березня 2022.
  2. ↑ Батальйон «Київ-1» і спецпідрозділ «Кобра» чергують на блокпостах навколо столиці. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 10 січня 2020.
  3. ↑ 27-летний нардеп Евгений Дейдей: Мне позвонили и сказали: ты 32-й в списке. Думаю: прикольно!. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 1 серпня 2017.
  4. ↑ Вирок. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 1 серпня 2017.
  5. ↑ «Бойовий шлях» Євгена Дейдея. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  6. ↑ З гопників — у законодавці. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 14 березня 2022.
  7. ↑ Сотник Євромайдану, нардеп Євген Дейдей став членом МДО «Депутатський контроль». 17 березня 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 березня 2015.
  8. ↑ В зоне АТО исчез нардеп Евгений Дейдей. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 3 березня 2015.
  9. ↑ Екс-командир батальйону «Київ-1» розповів, як на нього напали. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 3 березня 2015.
  10. ↑ Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 04.03.2019.
  11. ↑ Бійка року у Раді — у всіх деталях. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
  12. ↑ Повне відео нападу Барни на Яценюка і бійки у Раді | Українська правда. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
  13. ↑ Депутаты Ляшко остановили контрабанду леса в порту Рени. 112.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 11 березня 2019.
  14. ↑ а б в Одіозний помічник начальника поліції Києва звільняється – ЗМІ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
  15. ↑ Эта метка напоминание для полиции и для тех, кто заходя в казино становится соучастником преступления, – Дейдей. kp.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 11 березня 2019.
  16. ↑ Дейдей с активистами совершил рейд по нелегальным казино в Одессе, - СМИ. 112.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 11 березня 2019.
  17. ↑ Акция Стоп казино: Дейдей и общественники перекрывали Киевскую трассу. 112.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 11 березня 2019.
  18. ↑ Евгений Дейдей. www.facebook.com (англ.). Процитовано 15 січня 2019.
  19. ↑ Процепова, Ксенія (10 березня 2022). Колишній нардеп з Одещини Євген Дейдей загинув під час війни. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  20. ↑ ЗА НЕВІДОМИХ ОБСТАВИН ПІШОВ ІЗ ЖИТТЯ КОЛИШНІЙ ДЕПУТАТ ЄВГЕН ДЕЙДЕЙ. 5UA (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  21. ↑ Джерела натякають, що екснардеп Дейдей не загинув. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  22. ↑ Екснардеп Євген Дейдей, про смерть якого повідомила дружина, втік за кордон, – ЗМІ. Волинські новини (укр.). Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  23. ↑ Указ Президента України від 2 серпня 2014 року № 631/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  24. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
  25. ↑ Нагородний фронт. Кому Аваков подарував 400 стволів [Архівовано 15 липня 2017 у Wayback Machine.] // Роман Романюк, Марія Жартовська. Українська правда, 13 січня 2017 р.
  26. ↑ Скандальний депутат від НФ Дейдей загубив орден від Порошенка. ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дейдей_Євген_Сергійович&oldid=41025028