Хлоплянкін Михайло Іванович

Хлоплянкін Михайло Іванович
Народився 6 вересня 1892(1892-09-06)
село Лутіно Черкутинської волості Владимирського повіту Владимирської губернії, тепер Владимирської області, Російська Федерація
Помер 10 лютого 1938(1938-02-10) (45 років)
Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Партія ВКП(б)

Михайло Іванович Хлоплянкін (6 вересня 1892(18920906), село Лутіно Черкутинської волості Владимирського повіту Владимирської губернії, тепер Владимирської області, Російська Федерація — розстріляний 10 лютого 1938, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, голова виконавчого комітету Нижньоволзької крайової ради, торговий представник СРСР у Великій Британії. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1930—1934 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) у 1934—1937 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині столяра. Закінчив початкове училище в Москві, земську школу у Владимирській губернії, а в 1913 році — 2-е Московське казенне реальне училище.

З 1913 по 1917 рік навчався на економічному відділенні Московського комерційного інституту, навчання не закінчив.

У квітні — липні 1914 року — статистик земства в Челябінському повіті Оренбурзької губернії.

Член РСДРП з серпня 1914 року.

У квітні — вересні 1915 року — статистик земства в місті Ставрополі.

У квітні — грудні 1916 року — статистик Союзу земств і міст у Москві.

У січні — листопаді 1917 року — інструктор відділу Центроспілки в Москві.

У 1917—1918 роках — статистик Московського комітету праці.

У 1918—1919 роках — статистик Народного комісаріату праці Російської РФСР.

У 1919—1921 роках — у Червоній армії: комісар 7-ї дивізії на Східному фронті; комісар адміністративного управління штабу 7-ї дивізії на Південному фронті; начальник оперативного управління, тво. командарма Української трудової армії.

У лютому 1921 — квітні 1923 року — начальник трудових частин РРФСР, член колегії Народного комісаріату праці РРФСР.

У квітні — листопаді 1923 року — член правління Держбанку СРСР.

У листопаді 1923 — серпні 1925 року — член колегії Народного комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР.

У серпні 1925 — жовтні 1926 року — торговий представник СРСР у Великій Британії.

У січні 1927 — квітні 1928 року — голова правління акціонерного товариства «Експортхліб» Народного комісаріату торгівлі СРСР.

У червні 1928 — серпні 1930 року — голова Організаційного комітету Президії ВЦВК по Нижньоволзькій області; голова виконавчого комітету Нижньоволзької крайової ради в місті Саратові.

У вересні 1930 — серпні 1934 року — заступник народного комісара постачання СРСР.

У серпні 1934 — жовтні 1937 року — 1-й заступник народного комісара внутрішньої торгівлі СРСР. Одночасно в липні 1936 — жовтні 1937 року — заступник голови Ради Народного комісаріату внутрішньої торгівлі СРСР.

13 жовтня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР 8 лютого 1938 року до страти, розстріляний 10 лютого 1938 року. Похований на полігоні «Комунарка» біля Москви.

4 лютого 1956 року реабілітований, 1 березня 1956 року посмертно відновлений у партії.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]