Унс Джабір

Унс Джабір
Громадянство  Туніс
Дата народження 28 серпня 1994(1994-08-28) (29 років)
Місце народження Ксар-Хелляль, Туніс
Зріст 167 см
Вага 67 кг
Початок кар'єри 2010
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Призові, USD 2 126 436

Одиночний розряд

Матчів в/п 286–173
Титулів 11 ITF
Найвища позиція 10 (8 травня 2022)
Мейджори
Австралія ЧФ (2020)
Ролан Гаррос 4к (2020, 2021)
Вімблдон Фіналістка (2022, 2023)
США Фіналістка (2022)

Парний розряд

Матчів в/п 19–18
Титулів 1 ITF
Найвища позиція 116 (17 липня 2010)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: 31 серпня 2020
Нагороди
Всеафриканські ігри
Золото Мапуто 2011 одиночний розряд
Золото Мапуто 2011 команда
Срібло Мапуто 2011 пари
Панарабські ігри
Золото Доха 2011 команда
Бронза Доха 2011 пари

Унс Джабір (араб. أُنْس جابر‎) (28 серпня 1994(1994-08-28), Ксар-Хелляль, Туніс) — туніська тенісистка, переможниця Відкритого чемпіонату Франції 2011 року серед дівчат, дворазова чемпіонка Всеафриканських ігор, чемпіонка Панарабських ігор.

У віці трьох років Жабер зіграла в теніс. На Відкритому чемпіонаті Франції у 2010 та 2011 роках вона вийшла у два фінали серед дівчат-юніорів, вигравши один із них. Унс — перший арабський гравець, хто виграв титул юніорського турніру Великого шолома в одиночному розряді після того, як Ісмаїл Ель-Шафей виграв титул Вімблдону серед хлопчиків 1964 року.

З 2017 року Джабір стала регулярніше брати участь у турі WTA. 2019 року вона виграла нагороду «Арабська жінка року». На Australian Open 2020 року Джабір стала першою арабкою, яка досягла чвертьфіналу.

Джабір виборола свій перший титул WTA на Birmingham Classic 2021, ставши першою арабкою, яка отримала титул WTA Tour. Вона виграла свій найбільший титул на Відкритому чемпіонаті Мадрида 2022 року, у турнірі WTA 1000, ставши першим африканським гравцем, який виграв титул такого рівня.

У липні 2022 року Онс Джабір вперше у професіональній кар'єрі пробилася до фіналу турніру Великого шолома, обігравши німкеню Татьяну Марію у півфіналі Вімблдона[1].

Фінали турнірів Великого шлема[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Супротивниця Рахунок
Поразка 2022 Wimbledon Трава Казахстан Олена Рибакіна 6–3, 2–6, 2–6
Поразка 2022 US Open Хард Польща Іга Свьонтек 2–6, 6–7(5–7)
Поразка 2023 Wimbledon Трава Чехія Маркета Вондроушова 4–6, 4–6

Фінали турнірів WTA[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 фінал[ред. | ред. код]

Результат В–П Дата Турнір Категорія Поверхня Супротивниця Рахунок
Поразка 0–1 Жов 2018 Kremlin Cup, Росія Поверхня Хард (в залі) Росія Дарія Касаткіна 6–2, 6–7(3–7), 4–6

Історія виступів у фіналах турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Турнір 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 Усп В–П %
Australian Open A A A A Q3 ЧФ 0 / 4 4–4 50%
French Open Q2 A Q1 Q2 A Q2 0 / 2 2–2 50%
Wimbledon A Q1 Q3 A Q1 NH 0 / 3 1–3 25%
US Open A Q1 Q1 Q1 0 / 4 3–4 43%
Ви–Пр 0–0 0–0 0–1 0–1 0–0 3–3 1–3 2–4 4–1 0 / 13 10–13 43%
Статистика кар'єри
Рейтинг на кінець року 264 139 146 210 193 88 62 77 $2,121,436

Юніорські фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Одиночний розряд серед дівчат: 2 (1 титул)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Поверхня Супротивниця Рахунок
Поразка 2010 French Open Ґрунт Україна Еліна Світоліна 2–6, 5–7
Перемога 2011 French Open Ґрунт Пуерто-Рико Моніка Пуїг 7–6(10–8), 6–1


Посилання на джерела[ред. | ред. код]

  1. Жабер стала першою фіналісткою Вімблдона-2022 після перемоги над Марією. РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 липня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]