Тернопільська гімназія єзуїтів
| Тернопільська гімназія єзуїтів | |
|---|---|
| Країна |  Австрійська імперія |
| Розташування | Тернопіль |
| Засновано | 1820 |
| Закрито | 1848 |
| Адреса | Тернопіль |
Тернопільська гімназія єзуїтів, або Тернопільська єзуїтська гімназія — навчальний заклад ордену єзуїтів у Тернополі, який діяв у 1820—1848 роках.
Відомості[ред. | ред. код]
Відкрита найвищим (цісарським) розпорядженням від 20 серпня 1820 року[1] як 6-класна[2] гімназія 20 листопада 1820 року. Діяла в приміщенні монастиря домініканців, яке надвірна канцелярія своїм розпорядженням від 29 вересня того року передала отцям-єзуїтам.[2] Учительський колектив гімназії склали колишні професори Полоцької Академії.
Найвищим розпорядженням від 20 червня 1821 року[1] відкрили також філософські студії для єзуїтів, єпархіальних семінаристів та світських студентів (з них після 1849 р. постали сьомий і восьмий класи нової гімназії[3]). У 1822 році при гімназії відкрили шляхетський конвікт (інтернат) для 40 осіб. Будинок конвікту збудували в 1822—1823 роках (зберігся до наших днів). У 1823 році місто та гімназію відвідав цісар Франц І, який наказав спорудити нове приміщення для навчання. У 1831 році відкрили філософський відділ під керівництвом єзуїтів.
У перший рік навчалося 87 учнів, у другий (1821/1822) — 257, 1823/1824 — 394 (на філософських курсах — 70), 1826—423. Після введення оплати за навчання розміром 4 золотих ринських за півріччя з метою обмеження великого напливу убогої молоді кількість гімназистів згодом зменшилася, однак прибували сини аристократії з різних частин етнічної Польщі, часом з Відня.[4]
Уроків фізкультури у тогочасних гімназіях не було, хіба проводилися епізодичні фізичні вправи на відкритому полі, однак під наглядом учителів чи батьків. Як надобов'язковий предмет вивчалася каліграфія з 1844 р.[3][5]
23 травня 1822 р. за участі оркестру в кутковецькому лісі відбулася перша маївка для гімназистів. У 1837—1847 роках відбувалися прилюдні покази: в цей час випускники найвищих класів виступали латинською чи німецькою мовами, юнакам під музичний супровід вручали премії.[4]
Після заборони діяльності ордену єзуїтів у Австрійській імперії в 1848 році невдовзі гімназію закрили.[6] Розпорядженням № 5843 від 11 вересня 1848 на базі гімназії єзуїтів та філософських курсів засновувалася провізорична восьмикласна гімназія, в якій викладачами мали працювати світські особи.[7]
Люди[ред. | ред. код]
Професори (вчителі)[ред. | ред. код]
- Вінцент Бучинський, Якоб Кондрау, Юзеф Цитович, Каспер Щепковський[8]
Учні гімназії[ред. | ред. код]
- д-р Борисикевич Іван Іванович — український галицький громадський та політичний діяч Галичини, доктор права, посол Галицького сейму та австрійського парламенту.
- Вислободський (Вислобоцький) Юліан[9]
- Ільницький Василь — директор вищої гімназії в Тернополі, 1868 — перший директор Львівської академічної гімназії[10]
- Петро Головацький — український журналіст, переклалач, педагог, брат Якова Головацького.[11]
- о. Ісидор Дольницький[12]
- Федорович Іван Андрійович[13]
- Казимир Грохольський
- Северин Титус Моравський
- Вінцент Поль[14]
Учні та випускники семінарії[a] (колегіуму[b])[ред. | ред. код]
- Корнель Кшечунович[15]
- Володимир Мандль[16]
- Войцех Урбанський — польський педагог, вчений-фізик[17][18]
Учні конвікту[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Колегіум єзуїтів
- Тернопільська українська гімназія
- Тернопільська вища класична гімназія
- Тернопільська гімназія
- Тернопільська державна механічна гімназія
- Тернопільська класична гімназія
Зауваги[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Szematyzm 1901 [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — 1901. — S. 463. (пол.)
- ↑ а б Tarnopol… — S. 187.
- ↑ а б Пахолок Р. Дидактичні особливості навчального процесу… — С. 104.
- ↑ а б Пахолок Р. Дидактичні особливості навчального процесу… — С. 105.
- ↑ входила до навчального плану більшості гімназій
- ↑ Стоцький Я. Єзуїти // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 564. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1909. — Lwów, 1909. — S. 556. (пол.)
- ↑ Kasper (Gaspar) Szczepkowski [Архівовано 2016-05-06 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Медведик П. Вислободський Юліан-Антін Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 261. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Кушнерик Г., Медведик П. Ільницький Василь Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 682. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Нахлік Є., Нахлік О. Головацький Петро Федорович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 395. — ISBN 978-966-914-034-0.
- ↑ Гуцал П., Мельничук Б., Новосядлий Б. Дольницький Ісидор Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 208. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Sokulski J. Fedorowicz Jan (1811—1870) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 389. (пол.)
- ↑ Дуда І. Поль Вінцент // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 112. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Zdrada J. Krzeczunowicz Kornel (1815—1881) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XV/4. — Zeszyt 67. — S. 511. (пол.)
- ↑ Ханас В. Мандль Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 456. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Ткачов С. Ханас В. Урбанський Войцех // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 496. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ MIROSŁAW DĄBROWSKI. Wojciech Urbański — polski badacz zjawisk elektrycznych (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
- ↑ Tyrowicz M. Dzieduszycki Maurycy Ignacy Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI, zeszyt …. — S. 113. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Окаринський В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIII до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 308—309. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Пахолок Р. Дидактичні особливості навчального процесу в чоловічих ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ гімназіях (ХІХ — перша половина ХХ ст.). — С. 103—109.
- Шумська В. Розвиток початкової і середньої освіти на Тернопільщині у 1772—1914 роках // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. — Тернопіль : Вид-во ТНПУ, 2011. — С. 201—206.
- Tarnopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 187. (пол.) — S. 187–194. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Мороз В. Перші вчені у Тернополі, або ким ми могли б пишатися.
- Тернопільська гімназія, що дала світу геніїв.
- У першій гімназії Тернополя формувалися відомі постаті.
