Корнель Кшечунович
| Корнель Ян Кшечунович | |
|---|---|
| Kornel Jan Krzeczunowicz | |
 | |
| Народився | 2 лютого 1815 Соснів |
| Помер | 21 січня 1881 (65 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство |  Австрійська імперія → .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | поляк вірменського походження |
| Діяльність | політик  |
| Відомий завдяки | політик |
| Alma mater | Львівський університет |
| Членство | Галицьке господарське товариство |
| Посада | посол до Галицького сейму[d][1] і член Палати Цислейтаніїd[1] |
| Партія | Польський клубd |
| Рід | Кшечуновичі |
| Батько | Валеріан Кшечунович |
| Родичі | Давид Абрагамович[1], Едвард Подлевськийd[1] і Пилип Залеськийd[1] |
Ко́рнель Ян Кшечуно́вич (пол. Kornel Jan Krzeczunowicz; 2 лютого 1815, с. Соснів, нині Тернопільського району, Тернопільської області — 21 січня 1881, Львів) — галицький польський політик вірменського походження. Представник роду Кшечуновичів.
Народився 2 лютого 1815 року в с. Соснів, нині Тернопільського району, Тернопільської області, Україна. Найстарший син Валеріяна та його дружини Йоанни з Мануґевичів.
Спочатку навчався в єзуїтських навчальних закладах: у колегіумах у Тернополі і Львові, у 1838 році закінчив відділ права Львівського університету. 2 роки працював у львівській дирекції (прокураторії) скарбу.
1839 року виїхав до Риму, потім Швейцарії, Франції для покращення знань з економіки, права. Слухав виклади в Сорбонні, Коллеж-де-Франс. З 1847 року був членом «Галицького товариства господарчого» у Львові.
31 липня 1858 року одружився з племінницею Ізабелею Суходольською, молодшою на 27 років. Діти: Александер, Гелена (1867—1932), Валеріян (1870—1945) — дідич Яричева, посол Галицького сейму 1913—1914; Лєон (1872—1888).[2]
Помер 21 січня 1881 року від пневмонії[3]. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові в родинній каплиці Кшечуновичів (головна алея, поле № 2)[4][5]).
- «Z jakich powodów ustały u nas gorzelnie i jakie środki byłyby zapobiedz tej klęsce» // Rozprawy Lwowskie. — 1859. — t. XXIV. — S. 50-57.
- «Uwagi nad szacowaniem gruntów, mającemsię odbyć podług ustawy z 24 Maja 1809. O regulacyi podatku gruntowego». — Lwów, 1870.
- ↑ а б в г д https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Krzeczunowicz.shtml
- ↑ Zdrada J. Krzeczunowicz Kornel (1815—1881)… — S. 512. (пол.)
- ↑ Новинки. Корнель Кшешуновичь // Діло. — ч. 4. — р. ІІ. — 14 (26) січня 1881. — С. 4.
- ↑ Вітер в долонях, 2017, с. 198.
- ↑ Харчук Х. Похоронні родинні каплиці Личаківського цвинтаря // Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — С. 131.
- Загайська Р. Головна алея. Поле 2 // Вітер в долонях: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — 416 с. — ISBN 978-617-629-367-5.
- Zdrada J. Krzeczunowicz Kornel (1815—1881) // Polski Słownik Biograficzny. — t. 15. — Wrocław-Warszawa-Kraków, 1970. — S. 511—513. (пол.)
- Kornel Jan Kreczunowicz ab Olejów h. Krzeczunowicz (ID: ut.21.1.11). sejm-wielki.pl (пол.). Stowarzyszenie Potomków Sejmu Wielkiego. Архів оригіналу за 7 грудня 2024. Процитовано 30 березня 2025.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small} | Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
