Список історичних дзвіниць України за висотою
Список історичних дзвіниць України за висотою.
Дзвіниці чи храмові вежі досить швидко почали розглядатися як свідоцтва досягнень церковної чи світської влади, ознака блиску і престижу церковних чи світських князів. Процес створення величних веж і дзвіниць розпочався в добу готики. Частка цих споруд стала покажчиком інженерного та будівельного генія відповідних держав і народів.
Найбільші готичні вежі:
- вежа над середхрестям собору в Солсбері, Сполучене королівство (135 м);
- шпиль церкви Олевісте, Таллінн, Естонія (130 м);
- дерев'яний шпиль церкви Св. Петра, Рига, Латвія (120,7 м);
- вежа ратуші в Брюсселі, Бельгія (114 м);
- дзвіниця міського собору в Утрехті, Нідерланди (112 м).
- дзвіниця собору святого Марка в Венеції, Італія, дещо нижча — 98 м.
Інші вежі:
- Шпиль дзвіниці Петропавлівського собору, Санкт-Петербург — 122, 5 м.
- Церква Архангела Гавриїла, Москва — первісно 84 м, зараз нижче.
- Дзвіниця Іван Великий, Кремль, Москва — 81 м.
- Шатро церкви Вознесіння Господня, Коломенське, Москва — 62 м.
- Дзвіниця Новодівочого монастиря, Москва — 72 м.
- Шпиль, Адміралтейство, Санкт-Петербург — 72 м.
- Дзвіниця Троїце-Сергієвої лаври, Московська область — 88 м.
| Фото | Назва | Висота | Рік створення | Місцезнаходження |
|---|---|---|---|---|
 | Велика лаврська дзвіниця | 96,52 метра | 1730-1745 рр. | Києво-Печерська лавра, Київ |
 | Софійська дзвіниця, Софійський собор (Київ) | 76 метрів | 1648, триярусна 1744–1748 рр., четвертий ярус і баня 1852 р. | Київ |
 | Успенська церква та вежа Корнякта | 65 метрів | 1572-1578 рр.добудова вежі 1695 р. Арх. Петро Бебер | Львів |
 | Латинський кафедральний собор (Львів) | 64,3 метри | 1760-1778 рр. | Дзвіниця Латинського кафедрального собору, Львів |
 | Монастир походження дерева Хреста Господнього Студійський устав УГКЦ | 1761 р. | с. Підкамінь, Бродівского району Львівської області | |
 | Успенський собор (Харків), дзвіниця | 89,5 м | в 19 ст.на честь перемоги над Наполеоном | м. Харків |
.jpg) | Спасо-Преображенський кафедральний собор | 56 метрів | 1882—1892 рр.(реконструкція храму), тоді ж дзвіниця | м. Суми |
 | Почаївська лавра | 65 метрів | 1861-1871 р. | Почаїв, Тернопільська область |
 | Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого собору, Київ | 49 метрів | ( 1716-1720 роки ), відновлення 1997 року після знищення (архітектор Юрій Лосицький) | Київ |
 | Преображенська церква | 44 метри | 1843 рік | Село Мошни, Черкаська область |
 | Хрестовоздвиженський собор | 1786 рік | Полтава | |
 | Чернігівський Троїцький монастир | Чернігів | ||
 | Єлецький Успенський монастир | приблизно 35 м | 1670-1675 рр. | Чернігів |
Джерела і ресурси інтернету[ред. | ред. код]
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев: Будивельник, 1983–1986. Том 3, с. 92.
- Кресальний М. Й. «Софійський заповідник у Кієві», 1960, с. 155-165
- Козубська О. Латинська катедра у Львові: спроба нової інтерпретації відомих фактів // Народознавчі зошити. — № 2. — 2000. — С. 252–261.
- Юрій Нейман. Велика лаврська дзвіниця. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 6 червня 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|дата_доступу=(довідка) - Велика лаврська дзвіниця на сайті Києво-Печерського заповідника.
- http://www.oko.kiev.ua/Monument.jsp?monumentId=134 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (Вежа Корнякта (1578, 1695))
