Спеціальна воєнна операція

Банер Міноборони Росії з використанням терміну «спеціальна воєнна операція»

«Спеціа́льна воє́нна опера́ція» (рос. Специа́льная вое́нная опера́ция; також «спецопера́ція» (рос. спецопера́ция); скор. «СВО») — пропагандистський евфемізм[1][2], запроваджений керівництвом Росії і вживаний проросійськими джерелами для опису вторгнення Росії в Україну з 2022 року[3]. Термін несе у собі ідеологічні елементи, схожі з дводумством[4][5].

Передумови виникнення[ред. | ред. код]

Використання евфемізмів для опису військових дій було поширене в СРСР та в Росії до вторгнення в Україну. Прикладами є:

Використання евфемізму «спеціальна воєнна операція» є прикладом сучасної російської новомови, частиною якого є формування альтернативного уявлення про менш небезпечне відображення дійсності шляхом пом'якшення формулювань в офіційних повідомленнях та в засобах масової інформації[8][10]. Крім терміна «СВО» у словнику російської влади для опису подій під час вторгнення на Україну були й інші евфемізми: вибухи на території Росії називалися «хлопками»[11] або «гучними звуками», відступ або навіть втеча російської армії могла називатися «плановим перегрупуванням військ» або «жестом доброї волі» (як у випадку з островом Зміїний), а вираз «високоточні удари» використовувалося Міноборони Росії для опису жорстоких атак на інфраструктурні об'єкти України, такі як торгові центри, багатоповерхові будинки, вокзали, лікарні[12].

Практика використання евфемізмів поширена в інших країнах. Наприклад, президент США Ліндон Джонсон назвав зростаючу участь у війні у В'єтнамі «обмеженими військовими діями», а вторгнення США до Афганістану у 2001 році було названо Джорджем Бушем «операцією “Нескорена свобода”»[13].

Протягом 2011—2022 років Росія впала у рейтингу свободи преси зі 142 на 155 місце, що свідчило про значний державний контроль за засобами масової інформації[14].

Значення[ред. | ред. код]

Буквально «спеціальна воєнна операція» є військовим терміном, що означає вирішення локальних військово-політичних завдань малими силами професійних спеціальних підрозділів[8]. У російській військовій термінології відсутнє загальноприйняте чи формальне визначення терміна[15].

Використання терміна в контексті вторгнення в Україну призводить до спотворення сприйняття подій. Крім применшення масштабу війни, виникає ефект «подвійної мови»[en] (англ. doublespeak), схожий за своєю суттю з дводумством, описаним Джорджем Оруеллом у романі «1984»[5], і полягає у використанні неоднозначностей для навмисного приховування істинного сенсу[10]. Доцент Гронінгенського університету Костянтин Горобець зазначає, що, на відміну від «війни», термін «спеціальна воєнна операція» представляє Україну як колонію Росії, не передбачає рівноправності, використовує «мову поліційної діяльності». На думку дослідника, наратив терміна є імперіалістичним через те, що він припускає, що російське керівництво технічно визнає незалежність і самобутність України, але розглядає її як неспроможну державу, і відколоту власність Росії. Таким чином, термін, пише Горобець, означає, що російська армія не «атакує» суверенну державу, а проводить «операцію» в межах російських територій [4].

Російські військові теоретики Володимир Квачков та Віктор Литвиненко висловили думку, що «спеціальна воєнна операція» відрізняється від «війни» підходом до застосування військової сили — для досягнення стратегічних цілей необхідне проведення єдиної загальновійськової операції замість кількох. Аналітик в Офісі закордонних військових досліджень[en] у Форт Лівенворті Чарльз Бартлз і старший науковий співробітник Джеймстаунського Фонду Роджер МакДермотт вважають, що таке трактування терміна в російських військових колах свідчить не про применшення відповідальності Росії за агресію, а про оцінку військових дій у російській системі. Таким чином, «спеціальна воєнна операція» у російському розумінні коштує нижче за «війну», що виражається у проведенні великої, але короткострокової військової кампанії. На думку Бартлза і МакДермотта, ця відмінність дає уявлення про те, яким чином російське керівництво[15] в контексті конфлікту «червоні лінії», «перемоги» і «поразки», при цьому слова Квачкова і Литвиненка свідчать про визнання провалу «спецоперації» і переходу конфлікту в стадію повноцінної війни навіть за російськими мірками, а використання евфемізму зберігається лише з політичних спонукань.[15]

Використання[ред. | ред. код]

У російській пропаганді термін «спеціальна воєнна операція» є головним позначенням агресії проти України та використовується для заміни визначення «війна», вживання якого російська влада та державні ЗМІ ретельно уникали[4][16]. 24 лютого 2022 року, через 6 годин після початку вторгнення російських військ на Україну, російський уряд посилив цензуру[ru], офіційно вимагаючи від ЗМІ користуватися виключно матеріалами, що надаються російськими державними джерелами. Надалі під тиском влади багато організацій покинули країну, або були закриті. Російська влада заблокувала доступ до ряду інтернет-ресурсів, які відмовилися дотримуватися вимог[14].

На початку листопада 2022 «правило» вперше було порушено телеведучим Володимиром Соловйовим під час радіопередачі; надалі «війною» події в Україні публічно називали Володимир Путін, Сергій Лавров, Маргарита Симоньян та Дмитро Пєсков[17][18][19][20][21].

Використання терміну «війна» в контексті вторгнення на Україну замість евфемізму може призвести до переслідування з боку російської влади на підставі «закону про фейки», прийнятого 4 березня 2022 року, оскільки «війна» не відповідає офіційній позиції Росії, у зв'язку з чим, згідно із законом, є дезінформацією.

Російська влада та ЗМІ намагаються уникати терміну «війна» в контексті України, однак, все одно використовують його у виразах на кшталт «газової війни» або «інформаційної війни»[14]. Крім цього, «війна» вільно використовується в контексті опису відносин Росії із Західним світом[22].

Евфемізм використаний у медалях Міноборони Росії та Росгвардії.

Термін «спеціальна воєнна операція» також широко використовується в українських ЗМІ, але пишеться в лапках[23].

У розмовній мові[ред. | ред. код]

Соціальний антрополог Олександра Архіпова зазначила, що станом на вересень 2022 року замість «спецоперації» найчастіше використовується абревіатура «СВО». На думку Архипової, це пов'язано з незручною в мові довжиною повного терміну та приховуванням суті терміна в абревіатурі[24].

У культурі[ред. | ред. код]

Через свою природу як явного евфемізму термін став інтернет-мемом, що висміює російську пропаганду[25]. За підсумками 2022 евфемізм переміг у номінації «Вираз року» незалежного російського конкурсу «Слово року»[8][16].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Mária Spišiaková, Natalia Shumeiko. Political Euphemisms and Neologisms in Online Media Content: Amid the War in Ukraine. — University of Economics Bratislava, . — P. 377.
  2. ↑ Maria Kalmykova. A Study of the Influence of the War in Ukraine on the Russian Language. — 2023. — . — March. «“Special military operation” in Ukraine is a euphemism used by the Russian authorities to refer to the Russian invasion of Ukraine in 2022».
  3. ↑ Abdul, Geneva (13 березня 2023). Russia-Ukraine war: Xi to visit Russia as early as next week; Moscow says it could agree to shorter Black Sea grain deal – as it happened. The Guardian. Процитовано 2 квітня 2023. “Special military operation” has been Russia’s preferred term for the invasion of Ukraine which it launched on 24 February 2022
  4. ↑ а б в г д е Kostia Gorobets (24 травня 2022). Russian “Special Military Operation” and the Language of Empire. Opinio Juris (амер.). Процитовано 2 квітня 2023.
  5. ↑ а б What can we do to avoid contributing to the ‘fog of war’ online during Russia’s invasion of Ukraine?. Center for an Informed Public (амер.). 24 лютого 2022. Процитовано 11 квітня 2023.
  6. ↑ а б Roger Moorhouse on the historical echoes of the war in Ukraine. HistoryExtra (англ.). Процитовано 10 квітня 2023.
  7. ↑ а б в г д е Федеральный закон РФ от 12.01.1995 N 5-ФЗ «О ветеранах[ru]»
  8. ↑ а б в г д е Ирина Левонтина, Елена Шмелёва (14 березня 2023). Зэтники и нетвойняшки. Каким стал специальный военный русский язык. Фонд Карнеги. Процитовано 2 квітня 2022.
  9. ↑ Участникам операции в Чехословакии не присвоят статус ветеранов боевых действий [Архівовано 2023-04-06 у Wayback Machine.] // Парламентская газета, 17 января 2018 года
  10. ↑ а б Лиля Пальвелева (1 березня 2022). Эвфемизмы войны. Как власть манипулирует сознанием людей. Радио «Свобода». Процитовано 3 квітня 2022.
  11. ↑ Як Росія розмиває реальність за допомогою новомови: «хлопок». disinfo.detector.media (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
  12. ↑ Очень странные слова. Как российская власть формирует язык Upside Down. Холод (издание). 19 травня 2023. Процитовано 19 травня 2023.
  13. ↑ Faulconbridge, Guy; Faulconbridge, Guy (8 червня 2023). In Russia, the talk is of 'war' - even from Putin. Reuters (англ.). Процитовано 10 грудня 2023.
  14. ↑ а б в Maxim Alyukov, Maria Kunilovskaya, Andrei Semenov. Пробуксовка пропаганды и похищение языка оппозиции // Russian Election Monitor. — 2022. — Число 30. — 8.
  15. ↑ а б в Roger N McDermott, Charles K. Bartles. Defining the “Special Military Operation”. NATO Defense College (англ.). Процитовано 3 квітня 2023.
  16. ↑ а б Ксения Туркова (8 грудня 2022). Война — главное слово года. Голос Америки. Процитовано 2 квітня 2023.
  17. ↑ Thomas Kika (29 січня 2023). Russian state TV admits "war" and "special military operation" are the same. Newsweek (англ.). Процитовано 2 квітня 2023.
  18. ↑ Путін запевняє, що хоче швидше закінчити війну, але “курочка по зернятку клює”. Українська правда (укр.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  19. ↑ Лавров відкрито зізнався, що Росія “пішла війною на Україну”. Українська правда (укр.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  20. ↑ Путин заявил, что поставки ATACMS Украине создают дополнительную угрозу. ТАРС (рос.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  21. ↑ Песков: Россия находится в состоянии войны, каждый должен это понимать(рос.)
  22. ↑ Kristina Šekrst, Sandro Skansi. Newspeak and Cyberspeak: The Haunting Ghosts of the Russian Past. — Routledge, 2023. — . — 30 April. — DOI:10.13140/RG.2.2.28136.14083.
  23. ↑ Mária Spišiaková, Natalia Shumeiko. Political Euphemisms and Neologisms in Online Media Content: Amid the War in Ukraine. — University of Economics Bratislava, 2022. — 30 April. — P. 377—378.
  24. ↑ «Произошел хлопок в доме, возможен отрицательный рост жильцов». Бумага. 19 вересня 2022. Процитовано 1 листопада 2022.
  25. ↑ Lucia Chudá. Precedentné výrazy V. Putina v mémoch a ich funkcia v politickom diskurze // Jazyk a politika. Na pomedzí lingvistiky a politológie VII. — 2022. — 30 aprila. — ISBN 978-80-225-4987-5.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спеціальна_воєнна_операція&oldid=42284398