Sunny Bunny
| Sunny Bunny | |
|---|---|
 | |
sunnybunnyqiff.com  |
«Sunny Bunny» (укр. Сонячний зайчик) — український міжнародний кінофестиваль, що представляє фільми ЛҐБТКІА+ тематики. Заснований у 2023 році. До 2022 року «Сонячний зайчик» існував як одна з конкурсних програм та нагорода Київського міжнародного кінофестивалю Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість». Нагорода вручалася з 2001 року за найкращі фільми, що висвітлюють ЛҐБТКІА+ теми.
Премія «Сонячний зайчик» вручалася у межах фестивалю Молодість щорічно, починаючи з 2001 року. Заснована директором фестивалю Андрієм Халпахчі і відомим тележурналістом Анатолієм Єремою[1]. Це друга в світі (після Teddy Award на Берлінале) програма ЛҐБТКІА+ фільмів на основних міжнародних кінофестивалях (2007 року ЛҐБТКІА+ премію Queer Lion було започатковано також на Венеційському кінофестивалі, а з 2010 року приз Queer Palm вручають і в Каннах). Приз за Найкращий фільм/Спеціальні дипломи. До 2014 року включно конкурс відбувався на спеціальних показах «Сонячного зайчика» у кінотеатрі «Жовтень».
У період з 2001 по 2005 роки фестиваль проходив у вигляді паралельного конкурсу. Міжнародне журі серед фільмів «Молодості» обирало той, який був найбільш актуальним чи важливим для ЛҐБТКІА+ спільноти, і нагороджувало символічним подарунком — іграшковим зайцем із дзеркалом на животі[2].
2022 року, після повномасштабного російського вторгнення, програма не увійшла до скороченої 51-ї «Молодості»[3].
Sunny Bunny відокремлюється від кінофестивалю «Молодість» та стає самостійним міжнародним ЛҐБТКІА+ кінофестивалем[4]. Перший незалежний фестиваль проходить у Києві з 22 по 28 червня 2023 року. Програма включає понад 60 фільмів, українську ретроспективу та збірку фільмів про ЛҐБТКІА+ військових. Фільмом-відкриття стає французька документальна стрічка «Орландо: Моя політична біографія». Головний приз отримує стрічка «Моя порожнеча і я» (Іспанія).
Другий кінофестиваль «Сонячний зайчик» проходить у Києві з 19 по 26 квітня 2024 року. Вперше запроваджується міжнародний конкурс короткометражних квір-фільмів. У програмі також представлені національні короткометражні стрічки, дебютні фільми, документальне та дитяче кіно («Квірчик»). Фільмом-відкриття стає американська стрічка «Проблеміста».
Третій кінофестиваль «Сонячний зайчик» заплановано провести в Києві з 18 по 25 квітня 2025 року. Фільмом-відкриття стає український документальний фільм «Королеви радості». 19 квінтя поліція була змушена захищати кінотеатр «Жовтень», де проходив фестиваль, від нападу гомофобів.[5]
До складу міжнародного журі «Сонячного зайчика» входять громадські активісти та представники ЛҐБТКІА+ організацій, фахівці в області квір-студій та гендерної тематики, діячі культури та інші знакові особистості, які роблять внесок, або відомі своєю підтримкою ЛҐБТКІА+ спільноти.
Завдання журі «Сонячного зайчика» — обрати серед фільмів з усіх програм фестивалю особливо актуальну, хвилюючу чи знакову для ЛҐБТКІА+ спільноти стрічку.
- «Найкращий художній фільм»
- «Спеціальний диплом (відзнака) журі»
| Рік | «Найкращий художній фільм» | Спеціальний диплом/відзнака | Прим. |
|---|---|---|---|
| • «Гітара» (The Guitar) реж. Емі Редфорд  США | • «Кава з молоком» (Café com Leite) реж. Даніел Рібейру  Бразилія | ||
| • «Листівка татові» (Postcard to Daddy) реж. Міхаель Шток  Німеччина• «Братерство» (Broderskab) реж. Ніколо Донато  Данія | • «Зомбі з Лос-Анджелеса» (L. A. Zombie) реж. Брюс ЛяБрюс США | ||
| • «В ім'я…» (W imie…) реж. Малгожата Шумовська  Польща | • «Ти кохатимеш мене завтра?» (Ming tian ji de ai shang wo) реж. Арвін Чен  Тайвань• «Хто боїться Вагіни Вулф?» (Who's Afraid of Vagina Wolf?) реж. Анна-Маргарита Альбело США | ||
| • «Усе ламається» (Something Must Break ) реж. Естер Мартін Бергсмарк  Швеція | • «Форт Б'юкенен» (Fort Buchanan) реж. Бенджамін Кротті  Франція• «Зухвала» (Mala Mala) реж. Деніел Сіклс, Антоніо Сантіні США | ||
| • «Клятвена незаймана» (Vergine giurata) реж. Лаура Біспурі  Італія, .svg){kind=small} Швейцарія, Німеччина,  Албанія,  Косово, Франція | • «Літо Сангайле» (Sangailės vasara) реж. Аланте Кавайте  Литва, Франція,  Нідерланди• «Історії нашого життя» (Stories of Our Lives) реж. Джим Чучу  Кенія,  ПАР | ||
| • «Тхеквондо» (Taekwondo) реж. Марко Бергер, Мартін Фаріна  Аргентина | • «Тепла пора року» (La Belle Saison) реж. Катрін Корсіні Франція, .svg){kind=small} Бельгія | ||
| • «Спадкоємиці» (Las herederas) реж. Марсело Мартінессі  Парагвай, Німеччина,  Уругвай, Бразилія,  Норвегія, Франція | • «Кондитер» (Der Kuchenmacher) реж. Офір Рауль Ґрайцер  Ізраїль, Німеччина• «Жорстка фарба» (Tinta bruta) | ||
| • «Блондин» (Un rubio) реж. Марко Бергер Аргентина | • «Дикий» (Sauvage) реж. Камій Відаль-Наке Франція | ||
| • «Суховій» (Vento Seco) реж. Даніел Ноласько Бразилія | • «Без образ» (Futur Drei) реж. Фараз Шаріат Німеччина • «Лінґва франка» (Lingua Franca) | ||
| • «Макове поле» (Câmp de maci) реж. Євґен Жебеляну  Румунія | • «Хлопець зустрічає хлопця» (Boy Meets Boy) реж. Даніель Санчес Лопес Німеччина • «Валентіна» (Valentina) | ||
| • «Моя порожнеча і я» (Mi vacío y yo) реж. Адріан Сільвестре  Іспанія | • «Згідно з протоколами» (Seguindo Todos Os Protocolos) реж. Фабіо Леал Бразилія • «Вовк і пес» (Lobo e Cão) | ||
| • «Вся ця тиша» (Todo el silencio) реж. Дієґо дель Ріо  Мексика | • «Еґґгед і Твінкі» (Egghead & Twinkie) реж. Сара Камбі Голланд США | ||
| • «Плоди опунції» (Sabar Bonda) реж. Роган Парашурам Канаваде  Індія, .svg){kind=small} Велика Британія, .svg){kind=small} Канада | • «В'єт і Нам» (Trong lòng dat) реж. Мінь Куї Чуонг  В'єтнам,  Філіппіни,  Сінгапур, Франція, Нідерланди, Італія, Німеччина, США |
| Рік | «Найкращий короткометражний фільм» | Спеціальний диплом/відзнака короткометражних фільмів | Прим. |
|---|---|---|---|
| • «Ділдотектоніка» (Dildotectónica) реж. Томаш Паула Маркеш  Португалія | • «Болеро» (Boléro) реж. Нан Лаборд-Журда Франція | ||
| • «Карлосу» (Para Carlos) реж. Карлос Сіпріану Бразилія | • «Особисті повідомлення» (Messages Personnels) реж. Жеральдін Шарпантьє Бельгія • «Непридатна» (Çürük) |
| Рік | Приз глядацьких симпатій | Прим. |
|---|---|---|
| • «Синій каптан» (Le bleu du caftan) реж. Мар'ям Тузані Франція,  Марокко, Бельгія, Данія | ||
| • «І ось прийшла любов» (Le temps d'aimer) реж. Катель Кіллевере Франція, Бельгія |
- ↑ ЛГБТ-програма «Молодості»: повний кінодайджест [Архівовано 1 січня 2015 у Wayback Machine.] // Національний ЛГБТ-портал України — 22 жовтня 2014
- ↑ Стало відоме журі «Сонячний зайчик» та повний список фільмів конкурсу. lgbt.org.ua (укр.) . 15.10.2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 19.10.2015. [Архівовано 2020-09-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Десятерик, Дмитро (14 липня 2023). Андрій Халпахчі, засновник ЛГБТІК-кінофестивалю Sunny Bunny: «Найбільше гомофобної агресії було під час правління Януковича». Детектор медіа. Процитовано 14 вересня 2024.
- ↑ Balaga, Marta (31 січня 2023). Ukraine to Host its First Ever Queer Film Festival: ‘We Are Here, We Are Queer, and We Are Defending This Country’ (EXCLUSIVE). Variety (англ.). Процитовано 14 вересня 2024.
- ↑ Поліція Києва роз'яснила ситуацію зі сутичками на фестивалі Sunny Bunny
- ↑ Оголошені переможці конкурсу ЛҐБТК-фільмів «Молодості» «Сонячний зайчик»!. Молодість. 02.06.2018. Процитовано 03.05.2018.
- ↑ Анна Шакун. Переможці «Молодості» у 2019 році. Moviegram. 01.06.2019. Процитовано 02.06.2019.
- ↑ Оголошено переможців 49-го кінофестивалю «Молодість»
- ↑ Ювілейний кінофестиваль «Молодість» оголосив переможців
- ↑ а б [https://www.sunnybunnyqiff.com/news-ua/pershiy-v-ukrayini-lg-btkia-kinofestival-sunny-bunny-ogolosiv-peremozhciv/ ПЕРШИЙ В УКРАЇНІ ЛҐБТКІА+ КІНОФЕСТИВАЛЬ SUNNY BUNNY ОГОЛОСИВ ПЕРЕМОЖЦІВ ]
- ↑ а б в У Києві оголосили переможців другого фестивалю квір-кіно SUNNY BUNNY
- ↑ а б Третій кінофестиваль SUNNY BUNNY оголосив переможців
- Офіційний сайт
- «Сонячний зайчик» на офіційному сайті кінофестивалю «Молодість»
- Канал на Youtube
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
| Основні нагороди | |
|---|---|
| Нагороди незалежних організацій | |
| Спеціальні нагороди | |
| Роки проведення | |
